79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" червня 2025 р. Справа №914/3277/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді С.М. Бойко
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» б/н від 23.04.2025 року (вх. № 01-05/1265/25 від 25.04.2025 року)
на додаткове рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2025 року (суддя Р.І. Матвіїв; повне додаткове рішення складено 14.04.2025 року)
за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі № 914/3277/23
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» (надалі ТзОВ «Латориця»)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2
про спонукання виконати певні дії,
Позивач, відповідач і третя особа в судове засідання не з'явились.
Історія справи
02.11.2023 року ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ) звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Латориця» про спонукання виконати певні дії.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.03.2024 року залучено до участі у справі №914/3277/23 ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 ) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.2025 року у справі №914/3277/23 задоволено позов ОСОБА_1 . Зобов'язано ТзОВ «Латориця» протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів ТзОВ «Латориця» за 2010 -2012 роки, а саме: статуту ТзОВ «Латориця» та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ «Латориця», що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в.т.ч. довідки, акти, приписи, декларації, розпорядження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в.т.ч. додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
19.03.2025 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву (вх.№1163/25 від 19.03.2025 року) про ухвалення додаткового рішення.
Заява мотивована тим, що у зв'язку з розглядом справи в суді понесені витрати на професійну правничу допомогу становлять 32500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача. Просить стягнути з ТзОВ «Латориця» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32500,00 грн.
Короткий зміст оскарженого додаткового рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 10.04.2025 року у справі №914/3277/23 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №914/3277/23. Стягнуто з ТзОВ «Латориця» на користь ОСОБА_1 18750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За наслідками розгляду заяви суд, з'ясувавши обставини та керуючись відповідними положеннями ГПК України, а також усталеними позиціями Верховного Суду щодо принципів розподілу витрат на правову допомогу, зокрема й компенсаційного характеру таких витрат, прийшов до висновку, що розумними і співмірними з розглядом справи є витрати у розмірі 18750,00 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з додатковим рішенням суду першої інстанції. Вважає додаткове рішення необґрунтованим та незаконним. Зокрема зазначає, що подана адвокатом заява про стягнення судових витрат не містить детального опису усіх наданих юридичних послуг із вказівкою вартості кожної із послуг. Просить додаткове рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2025 року у справі №914/3277/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 208 від 16.06.2025 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 914/3277/23 у зв'язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді-члена колегії І.Б. Малех.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/3277/23 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: С.М. Бойко, І.Ю. Панова.
Позивач та відповідач не забезпечили участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомили.
З'ясовуючи обставини про ознайомлення учасників справи з датою, часом та місцем розгляду справи №914/3277/23, суд встановив таке.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 року відкладено розгляд справи на 23.06.2025 року об 11 год. 30 хв.
13.05.2025 року вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.
15.05.2025 року ухвалу від 12.05.2025 року відправлено на адресу позивача.
Вказана ухвала вручена позивачу, що підтверджується відповідною відміткою АТ «Укрпошта» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 0601146825676.
15.05.2025 року ухвалу від 12.05.2025 року відправлено на адресу третьої особи.
02.06.2025 року до Західного апеляційного господарського суду повернулось поштове відправлення 0601146824955 із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Факт неотримання третьою особою поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав ухвалу від 12.05.2025 за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом поштової кореспонденції під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Крім того, всі ухвали, у тому числі й ухвала Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 року, оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступними.
Учасники справи не позбавлені об'єктивної можливості дізнатися про рух справи завдяки відкритому безоплатному цілодобовому доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатися наданими їм процесуальними правами та зобов'язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням по їхній справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на все вищенаведене, суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи №914/3277/23.
23.06.2025 року на адресу Західного апеляційного господарського суду від представника третьої особи адвоката Рісної Ю.Б., яка діє на підставі ордеру серії ВС №1316547 від 21.10.2024 року, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№01-04/4896/25 від 23.06.2025 року) у зв'язку із перебуванням представника у відпустці.
Колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на те, що суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком.
Відповідно до положень ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Обставини справи
Вище зазначено, що рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.2025 року у справі №914/3277/23 задоволено позов ОСОБА_1 .
19.03.2025 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву (вх.№1163/25 від 19.03.2025 року) про ухвалення додаткового рішення.
До заяви про ухвалення додаткового рішення додано копію договору №01/16.08.2022 про надання правової допомоги на представництво інтересів від 16.08.2022 року, укладеним між ОСОБА_1 (Замовник) та адвокатське об'єднання «АК ФАВОР» (Виконавець), копію узгодження оплати правової допомоги від 11.03.2025 року та копію акту приймання виконаних робіт від 14.03.2025 року.
Згідно з пунктом 2.2 договору початок виконання робіт визначається з моменту, коли даний договір набирає чинність. Закінчення робіт - за домовленістю сторін в залежності від характеру виконання робіт, наприклад момент прийняття рішення суду певної інстанції по справі. За настання обставин, передбачених ч. 2 п. 2.2 договору, виконавець вважається таким, що повністю або частково виконав свої зобов'язання перед замовником.
Відповідно до пункту 4.1 договору за послуги замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі за окремою домовленістю сторін.
За положеннями пункту 6.3 договору здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за настання обставин, передбачених п.2.2 цього договору.
Згідно з пунктом 1 узгодження оплати правової допомоги від 11.03.2025 року встановлені наступні ціни за види правової допомоги: підготовка та подання позовної заяви ОСОБА_1 до господарського суду Львівської області (в.т.ч. з поштовими витратами та витратами на копіювання) на загальну суму 12500,00 грн. (5 год. роботи); підготовка та подання клопотань, заяв по справі №914/3277/23 до господарського суду Львівської області (в.т.ч. з поштовими витратами та витратами на копіювання) на загальну суму 5000,00 грн. (2 год. роботи); участь адвоката у судових засіданнях господарського суду Львівської області у справі №914/3277/23 на загальну суму 10000,00 грн. (4 год. роботи); в разі досягнення зі сторони виконавця позитивного результату у межах справи №914/3277/23, що слухається у провадженні господарського суду Львівської області сторони погодили, що Замовник сплачує Виконавцю «гонорар успіху», у фіксованому розмірі 5000,00 грн.
Пунктом 3 встановлено, що вартість правової допомоги: 32500,00 грн без ПДВ.
В додатках до заяви наявна копія акта приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2025 року, в якому наведено перелік і вартість наданих адвокатом юридичних послуг у справі №914/3277/23, що розглядалася у провадженні господарського суду Львівської області на загальну суму 32500,00 грн, зокрема: підготовка та подання позовної заяви ОСОБА_1 до господарського суду Львівської області (в.т.ч. з поштовими витратами та витратами на копіювання) на загальну суму 12500,00 грн. (5 год. роботи); підготовка та подання клопотань, заяв по справі №914/3277/23 до господарського суду Львівської області (в.т.ч. з поштовими витратами та витратами на копіювання) на загальну суму 5000,00 грн. (2 год. роботи); участь адвоката у судових засіданнях господарського суду Львівської області у справі №914/3277/23 на загальну суму 10000,00 грн. (4 год. роботи); досягнення зі сторони виконавця позитивного результату у межах справи №914/3277/23, що слухається у провадженні господарського суду Львівської області сторони погодили, що Замовник сплачує Виконавцю «гонорар успіху», у фіксованому розмірі 5000,00 грн.
В акті зазначено, що замовник підтверджує повне виконання з боку виконавця робіт та відсутність претензій по виконаній роботі. Даний акт підписаний обома сторонами без зауважень.
31.03.2025 року відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначив, що розмір витрат позивача на правничу допомогу є істотно завищеним, а тому вимоги позивача щодо стягнення суми даних витрат з відповідача є безпідставними та просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У цій справі встановлено, що згідно з пунктом 2.2 договору початок виконання робіт визначається з моменту, коли даний договір набирає чинність. Закінчення робіт - за домовленістю сторін в залежності від характеру виконання робіт, наприклад момент прийняття рішення суду певної інстанції по справі. За настання обставин, передбачених ч. 2 п. 2.2 договору, виконавець вважається таким, що повністю або частково виконав свої зобов'язання перед замовником.
Відповідно до пункту 4.1 договору за послуги замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі за окремою домовленістю сторін.
За положеннями пункту 6.3 договору здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за настання обставин, передбачених п.2.2 цього договору.
З аналізу змісту наявної у справі копії акту приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2025 року встановлено, що адвокат надав клієнту наступні послуги у справі №914/3277/23, що розглядалася господарським судом Львівської області: підготовка та подання позовної заяви ОСОБА_1 до господарського суду Львівської області (в.т.ч. з поштовими витратами та витратами на копіювання) на загальну суму 12500,00 грн. (5 год. роботи); підготовка та подання клопотань, заяв по справі №914/3277/23 до господарського суду Львівської області (в т.ч. з поштовими витратами та витратами на копіювання) на загальну суму 5000,00 грн. (2 год. роботи); участь адвоката у судових засіданнях господарського суду Львівської області у справі №914/3277/23 на загальну суму 10000,00 грн. (4 год. роботи). «Гонорар успіху» сторони визначили у фіксованому розмірі 5000,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг згідно з вказаним актом становить 32500,00 грн.
Дослідивши документи, надані на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката, зміст клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про стягнення з ТзОВ «Латориця» на користь ОСОБА_1 18750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та належно мотивованим.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору або є неспівмірним зі складністю справи.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що суд правильно виснував у рішенні про те, що керуючись встановленими обставинами, а також усталеними позиціями Верховного Суду щодо принципів розподілу витрат на правову допомогу, зокрема й компенсаційного характеру витрат на правову допомогу, розумною і співмірною із розглядом справи є сума витрат, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, у розмірі 18750,00 грн.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач не оскаржив додаткове рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2025 року у справі №914/3277/23 в апеляційному порядку.
З урахуванням наведених норм та встановлених обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених у додатковому судовому рішенні.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване додаткове рішення, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 86, 123, 126, 129, 244, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» б/н від 23.04.2025 року (вх. № 01-05/1265/25 від 25.04.2025 року) залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2025 року у справі №914/3277/23 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя С.М. Бойко
Суддя І.Ю. Панова