Справа №127/18821/25
Провадження №1-кс/127/7927/25
23 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_5 від 30.05.2025 про закриття кримінального провадження №62025240040000001 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України,-
ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_5 від 30.05.2025 про закриття кримінального провадження №62025240040000001.
Заявник вважає, що вказана постанова винесена незаконно, оскільки слідчим було порушено вимоги ч. 2 ст. 9 і ст. 94 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, заявник просила скасувати вищевказану постанову про закриття кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, оскільки досудове розслідування проведено повно та об'єктивно, факт вчинення кримінального правопорушення не встановлено.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
В провадженні четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький перебували матеріали кримінального провадження №62025240040000001 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Відповідно до витягу з ЄРДР, досудове розслідування розпочато на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2024, якою зобов'язано внести відомості за заявою ОСОБА_3 від 18.07.2024.
При дослідженні матеріалів кримінального провадження №62025240040000001 встановлено, що після смерті батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина та в подальшому, в 1989 році, почались судові справи. 20 грудня 1989 року рішенням Калинівського районного суду у цивільній справі №2-287/89 житловий будинок був розподілений між ОСОБА_3 та її братом і сестрою в такій пропорції: 54/100 частини сестрі Марії та по 23/100 ОСОБА_6 і брату.
ОСОБА_3 вважає, що таке рішення суду було ухвалене на підставі підробленої секретарем Лисово Лисіївської сільської ради ОСОБА_7 виписки з погосподарської книги №1 села Лисова Лисіївка Калинівського району, в якій зазначено про те, що головою колгоспного двору з 1986 по 1988 роки був батько ОСОБА_3 .
Цю виписку завірив на той час помічник прокурора Калинівської районної прокуратури ОСОБА_8 . На даний час він являється головою Калинівського районного суду.
В ході досудового розслідування слідчим було допитано в якості свідка ОСОБА_3 , яка підтримала вищевказані відомості.
Також в ході слідства було допитано ОСОБА_9 , який повідомив, що у 1988 році ОСОБА_3 була відповідачем у справі про спадкове право. Яке саме рішення було прийнято останній не пам'ятає, однак ОСОБА_3 оскаржувала його до Верховного суду, за результатами розгляду якого рішення залишилось без змін. Крім того, ОСОБА_9 зазначив, що був призначений на посаду помічника прокурора Калинівського району лише 01.08.1990 та під час розгляду зазначеного позову в усіх інстанціях він не працював в органах прокуратури. ОСОБА_3 не погоджувалась з рішеннями судів, у зв'язку з чим неодноразово зверталась до прокуратури з скаргами.
Так 11.06.1991 прокурором Калинівського району було доручено ОСОБА_9 розгляд однієї з скарг ОСОБА_3 , у зв'язку з чим необхідно було зібрати документи.
Під час виконання доручення, ним було зроблено копію записів з погосподарської книги, яку надали в Лісово Лисіївській сільській раді Калинівської ради. З врахуванням того, що у 1991 році не було копіювальної техніки, вказана копія виготовлялась шляхом власноручного написання тексту відповідно до оригіналу книги, яка заповнювалась виключно секретарем сільської ради. Крім того, вказана копія не мала юридичного значення та носила інформативний характер для заявниці, оскільки виготовлялась після винесення вищевказаних рішень судів та була надана ОСОБА_3 разом із відповіддю на скаргу.
Вказані обставини підтверджені копією справи № 2-287/89, наданої Калинівським районним судом.
На момент надання відповіді на запит ОСОБА_3 цивільний спір був вирішений та ОСОБА_9 лише виготовив копію відомостей, зазначених в погосподарській книзі. Вказані копії виписок не місять реквізитів, штампів, тощо, а лише інформацію про осіб, які протягом певного часу проживали на території двору.
Крім того, рішення судів приймались без врахування вказаних виписок, посилання в рішеннях судів на них відсутні, що свідчить про те, що виписки були надані ОСОБА_3 у відповідь на запит.
Враховуючи викладене, слідчим ОСОБА_5 було винесено постанову від 30.05.2025 про закриття кримінального провадження №62025240040000001 від 01.01.2025, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні колишнього помічника прокурора Калинівського району Вінницької області ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття такого рішення, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України.
Як свідчать докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження, слідчий провела усі першочергові та необхідні слідчі дії, надала оцінку наявним доказам, всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі обставини кримінального провадження, в тому числі вжила необхідних заходів, передбачених КПК України, щодо витребування необхідних документів та інформації в межах предмету розслідування.
Слідчий суддя вважає, що під час розслідування кримінального провадження слідчий вичерпала існуючі можливості щодо збирання, дослідження, аналізу та перевірки вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а відтак провела всі необхідні та можливі у даному випадку слідчі та процесуальні дії. Аналіз зібраних доказів дозволяє зробити висновок, що виконувати будь-які інші слідчі дії не є доцільним, а також здобути нові будь-які докази в даному кримінальному провадженні не є можливим.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доводи скарги про те, що постанова слідчого є незаконною з підстав неповноти і необ'єктивності досудового розслідування, процесуальних порушень тощо, фактично зводяться до загальних формулювань та не містять переконливого обґрунтування.
Таким чином, матеріали кримінального провадження та скарги не містять даних, які б ставили під сумнів висновки слідчого і неповнота досудового розслідування не встановлена.
Саме процесуальне рішення слідчого про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст.110 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, проаналізувавши наведені у скарзі доводи, повно і всебічно оцінивши обставини провадження, які відомі на час розгляду скарги, наявні матеріали та докази з точки зору їх достатності і взаємного зв'язку, керуючись законом, слідчий суддя дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, а тому в задоволенні скарги потрібно відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_5 від 30.05.2025 про закриття кримінального провадження №62025240040000001 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України- відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя