Справа №759/18222/24 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3939/2025 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
Ухвала
26 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, з середньою освітою, який неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
визнано у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України,
До Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року, яке обгрунтоване тим, що фактичною датою отримання вироку суду є 31 березня 2025 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого на підтримку клопотання про поновлення строку на оскарження вироку, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення даного клопотання, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на наступне.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК України).
Відповідно до вимог ч.1 ст.117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Право на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язок довести перед судом наявність певних обставин, які не дозволили своєчасно звернутися з апеляційною скаргою покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок суду було проголошено 09 вересня 2024 року, виходячи з вимог ч.3 ст.395 КПК України, останнім днем для подання обвинуваченим апеляційної скарги є 10 жовтня 2024 року, проте апеляційна скарга захисника подана 02 квітня 2025 року.
Колегія судів звертає увагу на те, що будь - яких порушень права на захист ОСОБА_8 як під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не було. Обвинувачений ОСОБА_8 у присутності свого захисника ОСОБА_10 підписав заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с. 12-13).
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник були обізнані з тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до суду першої інстанції, а також з тим, що розгляд даного обвинувального акта відбудеться в порядку ст. 381, 382 КПК України.
Крім того, вирок суду 09 вересня 2024 року під розписку було обвинуваченому ОСОБА_8 .
Той факт, що вказана розписка не містить дати вручення ОСОБА_8 копії вироку, не може бути переконливою підставою вважати, що вирок суду вперше було отримано стороною захисту 31 березня 2025 року.
Доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про те, що ОСОБА_8 не розуміє української мови, а тому був позбавлений можливості ознайомитися з наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі і заявою про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку, є неспроможними, оскільки органом досудового розслідування було роз'яснено обвинуваченому його права та обов'язки, в тому числі і право на забезпечення його перекладачем. Окрім цього, на підставі договору про надання правової допомоги від 04 вересня 2024 року, захист інтересів ОСОБА_8 здійснював адвокат ОСОБА_10 .
Таким чином, переконливих доводів які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду від 09 вересня 2024 року, у клопотанні не наведено та в суді апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на викладене вище, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду від 09 вересня 2024 року.
Керуючись ст.ст.376, 399 КПК України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2024 року щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 309 КК України - відмовити, а апеляційну скаргу, разом з доданими матеріалами - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: