25 червня 2025 року м. Київ
Справа №760/30221/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/12135/2025
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Солом'янського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Кицюк В.С. 08 травня 2025 року у м. Києві, у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - залишено без задоволення.
Не погодилось із зазначеним судовим рішенням ГУ ПФУ в м. Києві, представником 20 травня 2025 року направлено апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», та ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якими забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. При цьому, у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відсутні кошти, призначені на сплату судового збору.
Матеріали справи №760/30221/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 19 червня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов:
1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, є вичерпним.
Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року (справа № 0940/2276/18).
Предметом даного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Таким чином, суддя вважає, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрито у зв'язку із несплатою позивачем судового збору.
Пунктом 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6) ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції, становив 3028,00 грн, а тому враховуючи положення п.6 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону, особі яка подає апеляційну скаргу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 4542,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі - 4542,00 грн на розрахунковий рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати до Київського апеляційного суду.
Згідно з п. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року - залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.