25 червня 2025 року місто Київ
справа №357/5147/23
провадження №22-ц/824/3127/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ТОВ «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки,-
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ТОВ «Спекктрум Ессетс» подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 2 квітня 2025 року частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Спектрум Ессетс».
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2024 року в частині вирішення вимоги ТОВ «Спектрум Ессетс» про визнання права іпотекодержателя змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій оскаржуваній частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2024 року залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Радецька Т.П. просила стягнути з ТОВ «Спектрум Ессетс» витрати відповідача понесені на правничу допомогу. Договір №2709/23/Ц про надання правничої допомоги від 27.09.2023 міститься в матеріалах справи. До відзиву на апеляційну скаргу додано ордер на надання правничої (правової) допомоги, копію додатку №4 до договору №2709/23/Ц про надання правничої допомоги - розрахунок №3 витрат з надання правничої допомоги в Київському апеляційному суді у справі № 357/5147/23 від 20.11.2024.
7 квітня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат РадецькаТ.П. подала до апеляційного суду клопотання про приєднання до матеріалів справи докази витрат на правову допомогу. Зазначивши, що з відзивом на апеляційну скаргу стороною відповідача було подано додаток №4 до договору №2709/23/Ц про надання правничої допомоги від 27.09.2023, розрахунок №3 витрат з надання правничої допомоги в Київському апеляційному суді у справі № 357/5147/23 від 20.11.2024, в підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести в суді апеляційної інстанції.
7 квітня 2025 року було підписано Акт виконаних робіт, додаток №7 до договору №2709/23/Ц про надання правничої допомоги від 27.09.2023 Акт №2 приймання -передачі послуг з надання правничої допомоги в Київському апеляційному суді у справі №357/5147/23 від 07.04.2025 та додатки №5, №6 до договору в підтвердження участі адвоката в судових засіданнях у справі від 19.03.2025 та 02.04.2025.
В судове засідання сторони не з'явилися, представник відповідача адвокат Радецька Т.П. подала заяву про розгляд справи про ухвалення додаткового рішення без участі відповідача та його представника. Одночасно у заяві зазначила, що ТОВ " Спектрум Ессетс" не було подано клопотання про зменшення розміру правничої допомоги. Крмі того зауважила, що 22 квітня 2025 року ТОВ " Спектрум Ессетс" відступило право вимоги ТОВ "АМСТЕР 1" за кредитним договором №014/11707/6/23294 від 19 вересня 2008 року укладеним між АТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_1 .
Представник ТОВ "Спектрум Ессетс" про день та час розгляду справи повідомлений шляхом направлення судового повідомлення до електронного кабінету учасника справи, через підсистему "Електронний суд", що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (том №3 а.с. 28,30), у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у його відсутність відповідно до вимог ч.4 ст.270 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (ч.1 ст. 270 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.1 ст. 246 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 грудня 2023 року в справі № 907/850/22 вказано, що:
«5.23. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18)».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 7 лютого 2024 року в справі № 910/216/23, зазначено, що:
«18. Водночас частиною першою статті 221 ГПК України передбачено якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
19. Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
21. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач або його представник не подали докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до ухвалення апеляційним судом судового рішення, або заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення протягом п'яти днів. Наведене скаржник не спростовує.
22. Доводи скаржника, що він зазначив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в апеляційних скаргах та відзивах на апеляційні скарги відповідача, що, на його думку, є підставою для відшкодування понесених витрат, є необґрунтованими, адже це була заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести (поніс) у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції (частина перша статті 124 ГПК України).
23. Водночас заяви, яка стосується витрат на професійну правничу допомогу, яка б змістовно висловлювала намір позивача отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат, апеляційні скарги та відзиви на апеляційні скарги відповідача не містять.
24. Аргументи скаржника, що в матеріалах справи були докази, які підтверджують понесення судових витрат, визнаються необґрунтованими, оскільки, як вказує сам позивач, додаткові угоди, в яких було узгоджено фіксований розмір витрат на правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції, було надано заявником після ухвалення постанови у справі. Тобто на момент ухвалення постанови у суду були відсутні докази на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції і сторона не заявила до судових дебатів про намір надати відповідні докази після ухвалення рішення.
25. Незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та про подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат, а не для залишення її без розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2025 року в справі № 542/937/23 (провадження № 61-2239св25) зазначено, що «апеляційний суд не врахував, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду».
У цій справі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Радецька Т.П. у відзиві на апеляційну скаргу зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в суді апеляційної інстанції в розмірі 60 000 грн. Просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути з ТОВ «Спектрум Ессетс» витрати відповідача понесені на правничу допомогу.
Водночас заяви, яка стосується витрат на професійну правничу допомогу, яка б змістовно висловлювала намір відповідача ОСОБА_1 отримати за результатами розгляду в суді апеляційної інстанції спору по суті відшкодування витрат, відзив поданий на апеляційну скаргу ТОВ «Спектрум Ессетс» не містить.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Радецька Т.П. подала протягом п'яти днів докази щодо понесених судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, але разом з цим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 2 квітня 2025 року не заявила до закінчення судових дебатів у справі про подання таких доказів.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу судових витрат на правничу допомогу та про подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови в ухваленні додаткового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус