справа №754/1088/14 Головуючий у І інстанції - Панченко О.М.
апеляційне провадження №22-з/824/744/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
24 червня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки, -
установив:
У квітні 2024року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулось із заявою до Деснянського районного суду м. Києва про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №55464115.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року зазначену вище заяву задоволено.
Замінено сторону стягувача з ПАТ «УкрСиббанк», як вибулої сторони на його правонаступника, а саме: ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчому провадженні №55464115 з примусового виконання виконавчого листа (дубліката) №754/1088/14-ц від 20 вересня 2016 року відносно боржника ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме кв. АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №11286764000 від 22 січня 2008 року в сумі 38752 долара США 16 центів, еквівалент за курсом НБУ станом на 08 липня 2013 року - 309746, 02 грн.
Не погоджуючись із зазначено ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року залишено без змін.
07 травня 2025 року ТОВ «Брайт Інвестмент» в особі директора Кириченко О.М. подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Заява обґрунтована тим, що під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції не було вирішено питання про судові витрати понесені на професійну (правову) допомогу, які були понесені ТОВ «Брайт Інвестмент» у розмірі 6000 грн.
Зазначає, що вказані витрати підтверджено документами, які долучались до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 .
Просила суд, ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 6000 грн.
На вказану заяву ОСОБА_2 подала заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що сума 6000 грн. на правову допомогу в суді апеляційної інстанції є завищеною, щодо наданої адвокатом Лисяк С.В. правової допомоги, а саме: підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу.
На її думку, адвокатом не було витрачено багато часу на підготовку відзиву на апеляційну скаргу у пошуках додаткових аргументів, висловлення додаткової позиції, тощо.
Вважає, що сума 6000 грн. на правову допомогу в суді апеляційної інстанції не співмірна з наданими адвокатом послугами.
Просила суд, відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією.
Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
При перегляді справи в апеляційному порядку, першою заявою по суті спору, був відзив ТОВ «Брайт Інвестмент» на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року (а.с. 150-158, Т. 6), який містив розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ «Брайт Інвестмент» - Кириченко О.М. у відзиві визначила, що витрати на професійну правничу допомогу, які поніс заявник у суді апеляційної інстанції, у зв'язку із розглядом апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року складають 6000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником ТОВ «Брайт Інвестмент» - Кириченко О.М. подані копії наступних документів: Договір №2/25-Ю від 01 січня 2025 року укладений між ТОВ «Брайт Інвестмент» в особі директора Кириченко О.М. та адвокатом Лисяк С.В. про надання правничої допомоги; Додаток №1 від 01 січня 2025 року до договору №2/25-Ю від 01 січня 2025 року про надання правничої допомоги; Акт про надання правничої допомоги №2/25-Ю від 17 квітня 2025 року до договору №2/25-Ю від 01 січня 2025 року про надання правничої допомоги, де зазначено, що вартість правничої допомоги за надані послуги, зазначені в п. 1 цього Акту, ґрунтується на тарифах погоджених сторонами в Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №2/25-Ю від 01 січня 2025 року та становить суму у розмірі 6000 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу; рахунок-фактуру №1 від 17 квітня 2025 року на суму 6000 грн. за надання допомоги за договором №2/25-Ю від 01 січня 2025 року по справі 754/1088/14, опис - підготування відзиву на апеляційну скаргу, одержувач платежів - адвокат Лисяк С.В.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, ТОВ «Брайт Інвестмент» просило стягнути із ОСОБА_2 на свою користь6000 грн. витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів вважає, що визначений ТОВ «Брайт Інвестмент» розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн., понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, є завищеним, з огляду на наступне.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 15 вересня 2021 року у справі №924/675/20, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менше, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і в пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.
Проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), а також застосувавши правові висновки Верховного Суду, щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 6000 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не співрозмірні з виконаною роботою під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін тощо (постанова Верховного Суду від 01 вересня 2022 року №640/16093/21).
За вказаних обставин та з огляду на фактичний об'єм послуг, наданих адвокатом, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування ТОВ «Брайт Інвестмент» витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі - 3000 грн., оскільки цей розмір судових витрат доведений та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 137, 141, 268, 270, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити по справі додаткове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 9, ЄДРПОУ43115064) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 26 червня 2025 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба