вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 369/17117/24 Апеляційне провадження № 33/824/2659/2025Головуючий у суді першої інстанції - Лисенко В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
24 червня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Берковською Оленою Миколаївною на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2025 року про притягнення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 20).
Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Берковська О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв'язку із з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що працівниками поліції не було дотримано процедури, що передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначає, що ОСОБА_1 було дійсно зупинено працівниками поліції для перевірки стану на алкогольне сп'яніння. Однак, ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, а показники приладу «Drager» можуть бути пов'язані з медичним станом затриманого, який страждає онкологічною хворобою. На переконання апелянта, підтвердження достовірності результатів приладу «Drager», потребувало перевірки у медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 не направлявся до будь-яких медичних закладів.
Постановою Київського апеляційного суду від 19.05.2025 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2025 та призначено розгляд апеляційної скарги на 03.06.2025.
03.06.2025 ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Берковська О.М. у судове засідання не з'явилися. При цьому, захисником було надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення судового засідання. Судове засідання було відкладено до 24.06.2025.
24.06.2025 ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Берковська О.М., будучи повторно належним чином повідомленими, у судове засідання повторно не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки у судові засідання апеляційний суд у встановленому законодавством порядку не сповістили.
З огляду на викладене, судом визнано за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, які належним чином повідомленіпро день, час та місце розгляду справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи (ч. 7 ст. 294 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Як вірно встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07.10.2024 о 20 год. 20 хв. в с. Гатне по вул. Свободи, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер» (результат огляду 1,96 ‰), чим порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 684608 від 07.10.2024, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.10.2024, роздруківкою тесту DRAGER, відповідно до якого результат склав 1,96% проміле та відеозаписом долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
Відповідно до вимог указаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941 (далі - Інструкція № 1376).
Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 особисто підписав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 684608, а також його підпис міститься також уграфі про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
При цьому, протокол був складений у зв'язку із порушенням п. 2.9.а ПДР України, після проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою технічного приладу «Драгер».
Більш того, протокол не містить будь-яких інших пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо незгоди з його змістом. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання протоколу у справі також відсутні.
При цьому, варто зауважити, що недопустимими є докази, які отримані з порушенням порядку їх отримання.
Вказуючи на недопустимість доказів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, а також долучених до нього матеріалів, як на підставу для скасування постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 не вказує суду, яким чином було порушено порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення та отримання доказів на підтвердження його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд вважає необґрунтованими та відхиляє їх.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції № 1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
Згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з частиною п'ятою статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції).
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п.10 Розділ 2 Інструкції).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічного приладу «Драгер».
Убачається, що за результатами тестування ОСОБА_1 на алкоголь за допомогою приладу «Alcotest 6820», стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 склав 1.96 ‰, проте ОСОБА_1 ознайомившись із результатами від підпису відмовився.
При цьому, як встановлено із наявного в матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки не відмовлявся та незгоди із результатами огляду на стан сп'яніння не висловлював, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими, тому до уваги апеляційним судом не беруться.
Більш того, факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння фіксувався технічними засобами відеозапису - нагрудними камерами працівників поліції, якими зафіксовано порядок проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу. Разом з цим встановлено, що ОСОБА_1 не висловлював незгоди із результатами тестування, однак цікавився допустимою нормою алкоголю в організмі людини.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
Таким чином, висновок викладений у постанові Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2025 про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами.
При цьому, не заслуговують на увагу апеляційного суду доводи ОСОБА_1 про те, що в момент зупинки транспортного засобу останній не вживав алкогольних напоїв, а його стан був обумовлений медичними показаннями, оскільки ОСОБА_1 чітко ствердив працівникам поліції, що він «є випившим» та про те, що в нього «є пиво, яке він вживав неподалік у закладі, а у авто сів, щоб його перепаркувати», про що свідчить наявний в матеріалах справи відеозапис.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними. Більш того, стороною захисту не надано суду жодного належного, достатнього та допустимого доказу, який би давав підстави для висновку про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, відтак підстави для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Берковською Оленою Миколаївною - залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2025 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Максим Оніщук