Справа № 757/36277/24-ц
№ апеляційного провадження: 22-з/824/764/2025
18 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Михайло Андрійович, про припинення поруки та припинення права вимоги кредитора за договором поруки,
за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Литвинової І.В.,-
встановив:
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.
Забороненосуб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо розпорядження та відчуження об'єкта нерухомого майна квартири, загальною площею 52, 5 кв м, за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого на праві приватної власності за ОСОБА_1 .
У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» задоволено, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 серпня 2024 року скасовано.
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Михайло Андрійович, про припинення поруки та припинення права вимоги кредитора за договором поруки відмовлено.
14 травня 2025 року від представника ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.
Заявник просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 147 000 грн 00 коп.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення вимог заяви.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається із резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Так, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За ч. 3 ст. 259 ЦПК України що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Так, питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.
Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи. Схожа позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 904/4380/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
У постанові Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 зроблено висновок про те, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Враховуючи, що 14 травня 2025 року Київським апеляційним судом ухвалено постанову за наслідками розгляду процесуальних питань, які виникли під час розгляду справи у суді першої інстанції (щодо забезпечення позову), а не рішення по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції не є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл витрат на правничу професійну допомогу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що представнику ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» у прийняттті додаткового рішення суду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 133,141, 270 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Відмовити представнику товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» в прийнятті додаткового рішення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 26 червня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко