Справа № 761/18596/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4412/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
19 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000000522 від 11.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року частково задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна.
Накладено арешт на майно, вилучене 30.04.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти Євро в загальній кількості 3 070 та українська гривня в загальній кількості 280 000.
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Зобов'язано уповноважену особу, в якої утримується тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон іPhone 11, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 (в якому міститься сім-карта із абонентським номером НОМЕР_3 ), ноутбук «ThinkPad», серійний номер PF-2T5VC5, планшет марки «Apple» модель Ipad серійний номер C549PIQ077, грошові кошти: долар США в загальній кількості 50 000 (п'ятдесят тисяч) купюрами номіналом 100, негайно повернути їх власнику ОСОБА_8 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не взято до уваги докази сторони обвинувачення, допущено невідповідність висновків, викладених в ухвалі слідчого судді, обставинам кримінального провадження.
Крім того, апелянт зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги, що слідчим 01.05.2025 призначено комп'ютерно-технічну експертизу вищевказаної техніки, з метою відновлення видалених файлів, текстових документів та переписок в месенджерах.
Апелянт наголошує на тому, що матеріали кримінального провадження містять докази, які свідчать про отримання грошових коштів від виготовлення ТОВ «Піранья ТЕХ» неякісних засобів радіоелектронної боротьби, а також здійснення обготівкування грошових коштів від продажу вказаних засобів та надання грошових коштів посадовим особам військових частин за укладення з ними договорів.
Частково не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти Євро в загальній кількості 3 070 та українська гривня в загальній кількості 280 000 та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна в повному обсязі.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що майно, на яке було накладено арешт не відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
Крім того, апелянт зазначає, що постанова про визнання майна речовими доказами не містить того, які саме відомості про вилучене майно можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, думку представників власника майна - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу прокурора - слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, 2 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000522 від 11.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
30.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання співзасновника та директора ТОВ «ПІРАНЬЯ ТЕХ» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого вилучено: мобільний телефон іPhone 11, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 (в якому міститься сім-карта із абонентським номером НОМЕР_3 ), ноутбук «ThinkPad», серійний номер PF-2T5VC5 та планшет марки «Apple» модель Ipad серійний номер C549PIQ077; грошові кошти долар США в загальній кількості 50 000 купюрами номіналом 100, Євро в загальній кількості 3 070 та українська гривня в загальній кількості 280 000.
Постановою слідчого від 01.05.2025 майно (техніка, грошові кошти), які виявлені та вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно вищевказаного переліку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також містить сліди вчинення протиправної діяльності та відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
01.05.2025 з метою відновлення видалених даних по вилучених технічних засобах призначено комп?ютерно-технічну екпертизу, проведення якої доручено експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України.
26.05.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, вилучене 30.04.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти Євро в загальній кількості 3 070 та українська гривня в загальній кількості 280 000.
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Зобов'язано уповноважену особу, в якої утримується тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон іPhone 11, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 (в якому міститься сім-карта із абонентським номером НОМЕР_3 ), ноутбук «ThinkPad», серійний номер PF-2T5VC5, планшет марки «Apple» модель Ipad серійний номер C549PIQ077, грошові кошти: долар США в загальній кількості 50 000 (п'ятдесят тисяч) купюрами номіналом 100, негайно повернути їх власнику ОСОБА_8 .
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком слідчого судді в частині відмовлених вимог, з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що грошові кошти Євро в загальній кількості 3 070 та українська гривня в загальній кількості 280 000, вилучені за місцем проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання співзасновника та директора ТОВ «ПІРАНЬЯ ТЕХ» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком слідчого судді в частині того, що клопотання прокурора не містить доводів на підтвердження відповідності мобільного телефону іPhone 11, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 (в якому міститься сім-карта із абонентським номером НОМЕР_3 ); ноутбуку «ThinkPad», серійний номер PF-2T5VC5; планшета марки «Apple» модель Ipad серійний номер C549PIQ077; та грошових коштів долар США в загальній кількості 50 000 купюрами номіналом 100, ознакам речових доказів, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається зі змісту протоколів обшуку (а.с. 195-240), мобільний телефон, планшет та ноутбук, вилучені у ході обшуку за місцем співзасновника та директора ТОВ «ПІРАНЬЯ ТЕХ» ОСОБА_8 за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Стрийська, буд. 303/1, містять інформацію, в тому числі видалені дані, яка має значення для даного кримінального провадження.
Крім цього, 01.05.2025 з метою відновлення видалених даних по вилучених технічних засобах призначено комп?ютерно-технічну екпертизу, проведення якої доручено експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України.
Як вбачається із клопотання прокурора про арешт майна, воно містить посилання на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність зазначеного майна ознакам речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
Таким чином, сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, позаяк існує необхідність збереження речових доказів в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя не врахував, що прокурором у клопотанні доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вищевказане майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що у разі повернення вилученого майна його власник зможе його приховати, знищити його або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що в подальшому унеможливить проведення комп'ютерно-технічних експертиз.
Посилання представника власника майна на невідповідність вилучених технічних засобів та грошових коштів критеріям речових доказів є безпідставними, оскільки встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що арештоване майно може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Доводи представника власника майна про законність походження вилучених грошових коштів оцінюються колегією суддів критично, позаяк на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків про накладення арешту на майно, оскільки такі доводи є предметом подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні, що підлягають перевірці і встановленню у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Інші зазначені в апеляційній скарзі сторони захисту доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, майно, а саме: мобільний телефон іPhone 11, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 (в якому міститься сім-карта із абонентським номером НОМЕР_3 ), ноутбук «ThinkPad», серійний номер PF-2T5VC5 та планшет марки «Apple» модель Ipad серійний номер C549PIQ077; грошові кошти долар США в загальній кількості 50 000 купюрами номіналом 100, Євро в загальній кількості 3 070 та українська гривня в загальній кількості 280 000, вилучені за місцем проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання співзасновника та директора ТОВ «ПІРАНЬЯ ТЕХ» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає арешту, з тих підстав, що воно відповідає критеріям речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до пошкодження, знищення або втрати доказів, і таким чином, може позбавити реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, залишивши поза увагою вказані у клопотанні прокурора доводи та долучені до нього матеріали, дійшов помилкового висновку про часткове задоволення клопотання та відсутність підстав для накладення арешту на мобільний телефон іPhone 11, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 (в якому міститься сім-карта із абонентським номером НОМЕР_3 ); ноутбук «ThinkPad», серійний номер PF-2T5VC5; планшет марки «Apple» модель Ipad серійний номер C549PIQ077; грошові кошти долар США в загальній кількості 50 000 (п'ятдесят тисяч) купюрами номіналом 100, з метою збереження речових доказів, про що обґрунтовано зазначив прокурор в апеляційній скарзі.
З огляду на положення ч. 3 ст. 407 КПК України, яка не передбачає повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді частково її скасувати, а тому колегія суддів доходить висновку про скасування ухвалу слідчого судді повністю, з постановленням нової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, а відтак, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, вилучене 30.04.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон іPhone 11, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 (в якому міститься сім-карта із абонентським номером НОМЕР_3 ); ноутбук «ThinkPad», серійний номер PF-2T5VC5; планшет марки «Apple» модель Ipad серійний номер C549PIQ077; грошові кошти долар США в загальній кількості 50 000 (п'ятдесят тисяч) купюрами номіналом 100; грошові кошти Євро в загальній кількості 3 070; українська гривня в загальній кількості 280 000, оскільки прокурором в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 30.04.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
мобільний телефон іPhone 11, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 (в якому міститься сім-карта із абонентським номером НОМЕР_3 );
ноутбук «ThinkPad», серійний номер PF-2T5VC5;
планшет марки «Apple» модель Ipad серійний номер C549PIQ077;
грошові кошти долар США в загальній кількості 50 000 (п'ятдесят тисяч) купюрами номіналом 100;
грошові кошти Євро в загальній кількості 3 070;
українська гривня в загальній кількості 280 000;
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3 ____________ ОСОБА_4 ____________