Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/69/2025
м. Київ Справа № 757/27191/22-п
11 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено його від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків визначених ст.38 КУпАП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, суперечить обставинам справи, наявним письмовим доказам, а також судом порушені вимоги ст.279 КУпАП. Окрім того, вважає, що судом не були дотримані вимоги ст.280 КУпАП.
Вказує на те, що Печерський районний суд міста Києва 29 березня 2024 року в судовому засіданні не досліджував наявні у справі письмові докази внаслідок чого постановив рішення із порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено схему місця ДТП в якій інспектор вказав, що транспортний засіб Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходиться на бульварі Лесі Українки (виїзд на Печерський міст в сторону вулиці М.Бойчука) прижатий до бордюру в своїй полосі, а транспортний засіб Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_2 , розміщений по діагоналі на розділювальній полосі двох полос транспортного руху, та зі слів водія Volkswagenмісце зіткнення було на відстані 4,1 м. від перехрестя. Зазначає, що його автомобіль Toyota має меншу довжину, що доводить той факт, що на момент зіткнення з автомобілем Volkswagen він був безпосередньо на бульварі Л. Українки та завершив свій виїзд з другорядної дороги на основну. А тому, на думку апелянта, це свідчить про те, що транспортний засіб Volkswagen не мав права перестроюватися із другої полоси в крайню праву і не дотримався безпечного інтервалу при відмінних погодних умовах, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Toyota.
Вказує на те, що суд першої інстанції при ухваленні постанови не врахував ту обставину, що апелянт клопотав про призначення інженерно-транспортної судової експертизи.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 374553 від 14 вересня 2022 року , складеного поліцейським 2 взводу 2 роти БС ДПП Романенко Артемом Геннадійовичем , 14 вересня 2022 року, о 09 год. 35 хв. в м.Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 . на перехресті бульв. Л. Українки виїзд з бульв. Дружби народів, не виконав вимогу дорожнього знаку «Дати дорогу», не надав дорогу автомобілю Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення. Обом транспортним засобам було завдано матеріальні збитки. Чим водій порушив вимоги п. 2.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
З письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 безпосередньо на місці події, вбачається що, керуючи автомобілем «Toyota prado», номерний знак НОМЕР_1 , він виїхав на Печерський міст зі сторони бульв. Дружби народів, щоб розвернутися в бік мосту Патона. Коли він був уже на мосту, з лівої полоси його ударив у лівий бік «Volkswagen» НОМЕР_2 . Він практично закінчив розворот на 1/3 Печерського мосту. Він в'їхав в його автомобіль . Побив ліву сторону крила, бампер, фару, підфарник і практично це все підлягає заміні. «Volkswagen» їхав у лівій смузі.
Із письмових пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , наданих на місці події вбачається що, керуючи автомобілем «Volkswagen» НОМЕР_2 в м. Києві на бульв. Л. Українки, зі сторони площа Л. Українки, в сторону вул. Бойчука, він рухався по крайній правій смузі. Проїжджаючи поворот з бульвару Дружби народів, водій автомобіля «Toyota prado», номерний знак НОМЕР_3 виїхав в його смугу, не надавши дорогу. Зрозумівши, що водій Toyota не надає дороги намагався з'їхати в ліву смугу.
На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 має деформацію та подряпини правого крила, деформацію задніх дверей, деформацію та подряпини заднього правого крила.
На автомобілі Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 пошкоджено переднє ліве крило, передній бампер, ліва передня блок фара, кришка омивача фари зліва.
Учасники ДТП особисто поставили свої підписи в схемі ДТП, таким чином підтвердивши, що зазначені в ній обставини є дійсними.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та, звільняючи його від адміністративної відповідальності у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції посилався на те, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його вину доведено повністю. Проте, на час вирішення справи закінчився, визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно вимог дорожнього знаку 2.1 водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою.
Стаття 245 КУпАП визначає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто, зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числ, і встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково.
Призначено у справі судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 6).
На вирішення експертам поставлено наступні питання:
Як повинні діяти, відповідно до Правил дорожнього руху України водії-учасники дорожньо-транспортної пригоди у дорожній ситуації, що сталася 14.09.2022 року о 09 год.35 хв. на перехресті бульвару Лесі Українки, виїзд з бульвару Дружби народів, ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 ?
Дії кого з водіїв, з технічної точки зору, знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками?
Чи є достовірними, з технічної точки зору, свідчення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо обставин та механізму ДТП?
Згідно висновків експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення комісійної судової автотехнічної експертизи № 8851/8852/24-52 від 28.04.2025 року, в дорожній ситуації, що склалася та з технічної точки зору, водій автомобіля Toyota ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР України (з врахуванням вимог п. 16.3 ПДР України).
В свою чергу, водій автомобіля Volkswagen ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. ПДР України.
За відсутності в наданих на дослідження матеріалах справи будь-яких кількісних параметрів зближення автомобілів Volkswagen та Toyota, в категоричній формі оцінити, як дії водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_2 згідно вимог п. 12.3 ПДР, так і дії водія автомобіля Toyota ОСОБА_1 згідно вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР України (з врахуванням вимог п. 16.3 ПДР України) в контексті знаходження їх дій в причинному зв?язку з виникненням даної пригоди, за наданим на дослідження обсягом матеріалів справи, не можливо. Можливо лише вказати, що при умові, що маневрування автомобіля Toyota змушувало водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_2 екстренно змінювати режим переміщення, дії водія автомобіля Toyota ОСОБА_1 , з технічної точки зору, не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР України (з врахуванням вимог п. 16.3 ПДР України), та вказана невідповідність знаходиться в причинному зв?язку з виникненням даної пригоди (зіткненням автомобілів Volkswagen a Toyota).
Як вбачається із схеми місця ДТП, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті бульв. Л. Українки виїзд з бульв. Дружби народів , не надав дорогу автомобілю Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення.
Автомобіль Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_2 , має деформацію та подряпини правого крила, деформація задніх дверей, деформація та подряпини заднього правого крила. На автомобілі Toyota Land Cruiser Prado, номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджено переднє ліве крило, передній бампер, лівої передньої блок фари, кришка омивача фари зліва. Учасники ДТП особисто поставили свої підписи в схемі ДТП, таким чином підтвердивши, що зазначені в ній обставини є дійсними.
Проаналізувавши викладене, дослідивши всі докази, що містяться в матеріалах справи а саме: схему ДТП, локалізацію пошкоджень автомобілів внаслідок ДТП, вислухавши пояснення учасників ДТП, дослідивши висновок експерта за результатами проведеної комісійної судової автотехнічної експертизи від 28 квітня 2025 року № 8851/8852/24-52, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 2.1, а саме: рухаючись на перехресті бульвару Лесі Українки, виїзд з бульвару Дружби народів в м. Києві, не надав дорогу автомобілю Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при ухваленні постанови не врахував ту обставину, що апелянт клопотав про призначення інженерно-транспортної судової експертизи не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, так як постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року клопотання ОСОБА_1 було задоволено частково та призначено у справі судову автотехнічну експертизу і її висновки були враховані судом апеляційної інстанції при розгляді справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: