Справа № 11-сс/824/3692/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 761/16097/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 585 КПК
09 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
особи, щодо якої застосовано
екстрадиційний арешт - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу міжнародно-правового співробітництва Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про перевірку наявності підстав для подальшого утримання під вартою громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у місті Києві, строком на 60 днів, тобто по 20 червня 2025 року включно з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу, а також здійснення фактичної передачі компетентним органам указаної держави для притягнення до кримінальної відповідальності.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а тому такою, яка підлягає скасуванню.
Так, співробітниками поліції на території міста Києва 23.01.2025 затримано громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується правоохоронними органами Киргизької Республіки для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. 1 ч. 4 ст. 209 КК Киргизької Республіки.
Постановою Первомайського районного суду м. Бішкек від 31.05.2024 щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Постановою слідчого від 03.06.2024 оголошено у розшук.
Також прокурор звертає увагу, що під час перевірки встановлено, що останній у реєстрі волонтерів не перебуває, до кримінальної відповідальності на території України не притягується, громадянство України не отримував, до органів міграційної служби із заявою про отримання статусу біженця не звертався. За станом здоров'я може бути переданий іноземній стороні.
Відповідно до інформації посольства України в Киргизькій Республіці ризики переслідування ОСОБА_8 не встановлені.
Вказує, що судом залишено поза увагою, що відповідно до інформації Державної податкової служби України ОСОБА_8 у реєстрі волонтерів не перебуває.
Окрім того, не зрозумілі доводи суду і щодо наявності встановленого стану здоров'я, оскільки прокурором додано до клопотання інформацію Філії ЦОЗ ДКВС України в м. Києві та Київській області відповідно до якої, перешкоди для тримання під вартою останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор», а також видачі - відсутні.
Щодо наявність малолітньої доньки не може вказувати на неможливість тримання під вартою ОСОБА_8 , щодо якого проводиться екстрадиційна перевірка.
Крім того, судом при прийнятті рішення щодо застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишено поза увагою, що останній перебуває у міжнародному розшуку та може у подальшому переховуватись, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, іноземною стороною прийнято рішення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, з доповненнями до неї, і просив її задовольнити, особи, щодо якої застосовано екстрадиційний арешт, його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора, з внесеними останнім доповненнями до неї, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, співробітниками поліції, відповідно до вимог ст.ст. 208, 582 КПК України, на території міста Києва 23.01.2025 затримано громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_8 , який розшукується правоохоронними органами Киргизької Республіки для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. 1 ч. 4 ст. 209 КК Киргизької Республіки.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25.01.2025 щодо ОСОБА_8 застосовано тимчасовий арешт, строком на 40 діб, до 03.03.3025.
До Київської міської прокуратури з Офісу Генерального прокурора 26.02.2025 надійшов запит компетентних органів Киргизької Республіки про видачу громадянина цієї держави ОСОБА_8 для притягнення до кримінальної відповідальності, а також надано доручення на проведення екстрадиційної перевірки та звернення до суду із клопотанням про застосування до нього екстрадиційного арешту.
Відповідно до наданих іноземною стороною документів постановою слідчого іноземної сторони від 30.05.2024 останнього залучено по кримінальній справі в якості обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого п. 1 ст. 4 ст. 209 КК Киргизької Республіки.
Постановою Первомайського районного суду м. Бішкек від 31.05.2024 щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Постановою слідчого від 03.06.2024 оголошено у розшук.
Іноземною стороною надано документи щодо підтвердження громадянства ОСОБА_8 , а також витяги статей кримінального законодавства.
На даний час очікується інформація із СБ України, Служби зовнішньої розвідки України, ГУР МО України, щодо перевірки ризиків видачі останнього до Киргизької Республіки.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.02.2025 щодо останнього застосовано екстрадиційний арешт на строк до 28.04.2025 включно.
22.04.2025 заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про перевірку наявності підстав для подальшого утримання під вартою громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу, а також здійснення фактичної передачі компетентним органам вказаної держави для притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про перевірку наявності підстав для подальшого утримання під вартою громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у місті Києві, строком на 60 днів, тобто по 20 червня 2025 року включно з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, ч. 5 ст. 194 КПК України.
Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про застосування чи продовження застосування екстрадиційного арешту, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 584 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 585 КПК України, за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 585 КПК України при вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяці.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Розглядаючи клопотання про продовження наявності підстав для подальшого застосування щодо громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , екстрадиційного арешту, всупереч твердження апелянта, слідчий суддя, перевіряючи наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою, взяв до уваги дані про особу ОСОБА_8 , який проживає на території України, активну громадянську позицію, яка виразилась в активній допомозі збройним формуванням України, за що нагороджувався відзнакою та неодноразово висловлювались подяки, має на утриманні малолітню доньку, яка згідно свідоцтва про народження була народжена в місті Києві, наявність встановленого діагнозу. Дані обставини дають суду достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 має можливість постійно проживати за вказаною адресою для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. У той же час, жодних переконливих доказів, які б спростовували позицію захисту та свідчили б про те, що останній буде переховуватися від правоохоронних органів з метою запобігання фактичної передачі (екстрадиції) компетентним органам Киргизької Республіки матеріали справи не містять та прокурором не наведені, не наведено їх також під час апеляційного розгляду.
Слідчий суддя не вбачав наявності підстав для подальшого тримання під вартою (екстрадиційного арешту) громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вважав, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме з 22 години 00 хвилин по 06 години 00 хвилин наступної доби, буде достатнім для запобігання можливим спробам останнього переховуватися з метою уникнення передачі компетентним органам Киргизької Республіки. При цьому, слідчий суддя звернув увагу на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 4 ст. 209 КК Киргизької Республіки, виходячи з положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики.
Відповідно до закону лише зазначення в клопотанні про застосування екстрадиційного арешту про те, що особа може здійснити дії щодо ухилення від правоохоронних органів, без достатнього обґрунтування є недостатнім.
З урахуванням положень ст. 585 КПК України слідчий суддя належно з'ясував чи застосування щодо ОСОБА_8 екстрадиційного арешту до вирішення питання про його видачу для притягнення до кримінальної відповідальності і здійснення фактичної передачі компетентним органам Киргизької Республіки, є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
За таких обставин, слідчий суддя вірно встановив, що підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в контексті зазначеного провадження немає.
Отже, розглядаючи клопотання прокурора та приймаючи рішення про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, слідчий суддя врахував, зокрема, наявність ризику ухилення останнього від правоохоронних органів, обставини справи, дані про особу, видача якої запитується, міцність соціальних зв'язків особи, а тому відповідно до статті 585 КПК України виключив наявність підстав для застосування екстрадиційного арешту у вигляді тримання під вартою, з чим погоджується колегія суддів.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави щодо порушень кримінального процесуального закону України, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до остаточного висновку про те, що в клопотанні та доданих до нього матеріалах відсутні обставини та законні підстави, при наявності яких щодо ОСОБА_8 неможливе застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422, 583, 584, 585 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про перевірку наявності підстав для подальшого утримання під вартою громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у місті Києві, строком на 60 днів, тобто по 20 червня 2025 року включно з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу міжнародно-правового співробітництва Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , -без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4