05 червня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/8005/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів:Саліхова В. В., Левенця Б. Б.,
при секретарі Мудрак Р. Р.
за участі: адвоката Стегара О. М., в інтересах ОСОБА_1 ,
адвоката Шаламова О. В., в інтересах ОСОБА_2 ,
адвоката Дубчак Л. С., яка діє в інтересах ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною адвоката Дубчак Лесі Сергіївни, в інтересах ОСОБА_2 ,
на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області
у складі судді Скрипник О. Г.
про забезпечення позову
від 15 січня 2025 року
у цивільній справі № 369/19924/24 Києво-Святошинського районного суду Київської області
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_3
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стегара О. М., про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на:
- квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676729832080, що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676761832080, що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676826732080, що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
- квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676882532080, що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676887932080, що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- квартиру АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676894332080, що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- квартиру АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676898532080, що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- приміщення № 17 загальною площею 138,9 кв.м, за адресою АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676907032080, що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
В апеляційній скарзі адвокат Дубчак Л. С., в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Апелянт вважає, що накладений арешт на майно не відповідає вимогам співмірності. Позивач безпідставно завищив суму заборгованості до гривневого еквівалента 516 042 доларів США, тоді як основне зобов'язання за договором іпотеки становить 8 053 320,00 грн. Також позивач не надав доказів вартості майна, на яке просить накласти арешт. Майно, передане в іпотеку, включає домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 , та земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:016:0089.
Також апелянт стверджує, що щодо майна, на яке накладено арешт, вже зареєстровано іпотеку, що унеможливлює його відчуження без згоди іпотекодержателя. Обтяження з квартир АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , групи нежитлових приміщень АДРЕСА_25, а також земельної ділянки кадастровий номер 3222484001:01:016:0089 за адресою: АДРЕСА_8 , були зняті за заявами Позивача. Доводи позивача про виставлення на продаж квартир АДРЕСА_12 та АДРЕСА_14 за ціною 1 670 289,00 грн та 1 691 432,00 грн відповідно, не підтверджені доказами і є припущеннями.
Зазначає, що суд першої інстанції наклав арешт на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676826732080, що належить ОСОБА_4 , яка не є учасником даної справи, і арешт її майна не забезпечує виконання судового рішення у даній справі.
У поданому відзиві адвокат Стегар О. М., в інтересах ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів, ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною.
Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та з додержанням норм матеріального і процесуального права задовольнив заяву про забезпечення позову, адже підтверджено факт заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики від 03 серпня 2021 року у розмірі 8 053 320,00 грн (еквівалент 300 000 доларів США), а виконання зобов'язань було забезпечено іпотекою домоволодіння та земельної ділянки, переданих ОСОБА_2 . Стверджує, що суд першої інстанції правильно врахував заявлену суму заборгованості для встановлення співмірності вартості нерухомого майна, за рахунок якого здійснено забезпечення позову, та розміру заявлених вимог. Наголошує на тому, що станом на 10 січня 2025 року квартири АДРЕСА_12 (власник ОСОБА_2 ) та АДРЕСА_14 (власник ОСОБА_4 ) виставлені на продаж на сайті OLX. Ці обставини, на думку позивача, свідчать про небажання боржника та іпотекодавця добровільно повернути борг і про наявність ризиків відчуження майна, що може ускладнити виконання судового рішення. Вважає, що суд вірно врахував вимоги статей 149 та 150 ЦПК України, надав належну оцінку та врахував наявність спору, реальної загрози невиконання, обсяг позовних вимог, дані про відповідача та відповідність виду забезпечення позовним вимогам.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокати Дубчак Л. С. та Шаламова О. В., в інтересах ОСОБА_2 , підтримали подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Адвокат Стегар О. М., в інтересах ОСОБА_1 , заперечив проти апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення адвоката Стегара О. М., в інтересах ОСОБА_1 , адвокатів Шаламової О. В. та Дубчак Л. С., в інтересах ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів виходить з наступного.
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_3 про звернення стягнення на квартири АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , що належать на праві приватної власності відповідачу і є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 03.08.2021 реєстровий №1267, в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 03.06.2021 реєстровий №1266 у розмірі, що становить гривневий еквівалент на дату розрахунку 516 042 долара США, шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну Предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціні на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору позики грошових коштів від 03 серпня 2021 року за реєстровим №1266 (далі - Договір позики), ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 у борг 8 053 320 грн, що становило в еквіваленті 300 000 доларів США за встановленим на 03.08.2021 курсом НБУ в розмірі 1 (один) долар США = 26,8444 грн. У визначений сторонами Договору позики строк - до 03.08.2022 позичальник позику не повернув, лише 05.09.2023 було повернуто 27 000 доларів США, внаслідок чого заборгованість за Договором позики станом на 02.12.2024 складала гривневий еквівалент 516 042 доларів США.
В рахунок забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за Договором позики, його дружиною ОСОБА_2 , як майновим поручителем, 03.08.2021 було передано ОСОБА_1 в іпотеку за договором іпотеки, посвідченим Морач Т. О., приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області 03.08.2021 за реєстровим №1267 (далі - Договір іпотеки) наступне майно: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , яке складається з житлового будинку, що має загальну площу 798,8 кв.м, житлову площу - 340,5 кв.м та надвірних будівель і споруд; земельну ділянку, кадастровий номер: 3222484001:01:016:0089, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,117 га.
У подальшому, згідно з Висновком щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 18.11.2022 № 120, складеним ФОП ОСОБА_5 , житловий будинок, що входив до складу вищезазначеного домоволодіння (предмет іпотеки), був поділений на 14 житлових квартир і групу нежитлових приміщень з такими технічними характеристиками: квартира АДРЕСА_23 , загальною площею - 37,3 кв. м, житловою площею - 18,1 кв. м; квартира АДРЕСА_10 , загальною площею - 41,4 кв. м, житловою площею - 12,8 кв. м; квартира АДРЕСА_11 , загальною площею - 53,0 кв. м, житловою площею - 23,8 кв. м; квартира АДРЕСА_12 , загальною площею - 34,2 кв. м, житловою площею - 16,1 кв. м; квартира АДРЕСА_13 , загальною площею - 31,8 кв. м, житловою площею - 16,4 кв. м; квартира АДРЕСА_14 , загальною площею - 38,1 кв. м, житловою площею - 19,3 кв. м; квартира АДРЕСА_15 , загальною площею - 36,8 кв. м, житловою площею - 12,0 кв. м; квартира АДРЕСА_16 , загальною площею - 53,1 кв. м, житловою площею - 26,7 кв. м; квартира АДРЕСА_17 , загальною площею - 36,3 кв. м, житловою площею - 18,9 кв. м; квартира АДРЕСА_19 , загальною площею - 59,7 кв.м, житловою площею - 41,8 кв. м; квартира АДРЕСА_20 , загальною площею - 79,1 кв.м, житловою площею - 54,3 кв. м; квартира АДРЕСА_21 , загальною площею - 59,8 кв. м, житловою площею - 24,6 кв. м; квартира АДРЕСА_24 , загальною площею - 67,5 кв. м, житловою площею - 37,0 кв. м; група нежитлових приміщень АДРЕСА_25, загальною площею - 138,9 кв. м.
15 грудня 2022 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дорменюком С. М. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був закритий розділ на домоволодіння (номер запису 35886241 від 11 березня 2020 року), натомість відкрито 14 розділів на житлові квартири та розділ на нежитлове приміщення АДРЕСА_25. При цьому, у кожний новостворений розділ ДРРП були перенесені відповідні записи про договір позики та договір іпотеки з відповідними обтяженнями.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву та накладаючи арешт на квартири АДРЕСА_18 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_24 та приміщення АДРЕСА_25 , виходив із того, що позовна заява ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка подана до суду, мотивована наявністю заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики, яка станом на 02 грудня 2024 року складала гривневий еквівалент 516 042 доларів США. Ця заборгованість була забезпечена іпотекою домоволодіння та земельної ділянки, переданих ОСОБА_2 . Суд взяв до уваги, що домоволодіння було поділено на 14 житлових квартир та групу нежитлових приміщень, і деякі з них були відчужені. Наявність ризиків невиконання рішення суду, зокрема потенційне відчуження майна відповідачем та її близькими родичами , було підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Суд також дійшов висновку, що заявлені заходи є співмірними з позовними вимогами, а їх незастосування може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду.
Колегія суддів не може погодитись із висновком суду у повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).
У частині першій статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).
Аналізуючи підставу забезпечення позову як наявності спору, як суд першої інстанції, так і позивач у своєму відзиві, не повною мірою врахували сутність заявлених позовних вимог. Позов ОСОБА_1 пред'явлено не про стягнення заборгованості за договором позики, а саме про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач чітко визначив об'єкти, на які він просить звернути стягнення, а саме квартири АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 .
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту, суду слід було оцінювати наявність ризиків саме щодо цих конкретних предметів іпотеки. Натомість, накладення арешту на інші об'єкти, такі як квартира АДРЕСА_12 та приміщення АДРЕСА_25 (які, хоч і належать відповідачу, але не є предметом позову про стягнення) та квартира АДРЕСА_14 (що належить особі, яка не є відповідачем у справі), свідчить про вихід за межі визначеного позивачем предмету стягнення. Накладення арешту на зазначене майно не забезпечує виконання можливого рішення суду саме в межах заявлених позовних вимог. Це вказує на те, що ані суд, ані позивач не дотримались принципу співмірності та зв'язку заходу забезпечення позову з предметом позовної вимоги, що є істотним недоліком при розгляді заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, відсутні підстави для накладення арешту на вказане нерухоме майно, в зв'язку з чим ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно.
Стосовно решти майна, а саме квартир АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_24 , яке є безпосереднім предметом позову про звернення стягнення , суд першої інстанції врахував наявність спору та ймовірність утруднення виконання судового рішення. Застосований арешт щодо цього майна є співмірним із заявленими позовними вимогами, що відповідає завданням забезпечення позову - гарантувати виконання рішення суду.
Таким чином, в цій частині ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і доводи апеляційної скарги щодо цього майна відхиляються як безпідставні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Дубчак Лесі Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року в частині накладення арешту на:
квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676761832080, що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676826732080, що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 та на
приміщення АДРЕСА_25 загальною площею - 138,9 кв.м, за адресою АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2676907032080, що на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Боржник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно - відмовити.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 23 червня 2025 року.
Судді Є. П. Євграфова
В. В. Саліхов
Б. Б. Левенець