справа № 759/24589/23
провадження № 22-ц/824/4364/2025
20 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Малинська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стойчева Романа Володимировича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року в складі судді Петренко Н. О.,
встановив:
06.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просила встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем - її батьком ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги заявниця обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .
На момент смерті він був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але з 2009 року до дня смерті батька, який потребував сторонньої допомоги, проживала разом з ним. З 30.11.2023 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті батька відкрилася спадщина.
24 травня 2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мартишенко С. С. із заявою про прийняття спадщини.
Листом від 24.06.2023 їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, оскільки на день смерті ОСОБА_2 його зареєстрованим місцем проживання було: АДРЕСА_1 . Протягом шестимісячного строку з дня його смерті вона не подала заяву про прийняття спадщини, а тому є підстави вважати її такою, що спадщину вона не прийняла.
Зазначила, що встановлення даного факту не пов'язане з вирішення спору про право.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року в задоволенні заяви відмовлено.
11.11.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Стойчев Р. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Не погоджується з висновками суду першої інстанції через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також через порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зазначив, що на підтвердження заявлених вимог заявниця до своєї заяви подала належним чином засвідченні копії документів, а також посилалася на те, що факт її постійного проживання разом з батьком за адресою: АДРЕСА_3 на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути підтверджено показаннями свідків з числа сусідів, а саме ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 та ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Заявниця до початку першого судового засідання у справі заявила клопотання про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для їх допиту в суді, повідомила про місце їх проживання, про обставини, які вони можуть підтвердити, надала суду копії письмових пояснень свідків щодо обставин, які їм відомі.
Суд першої інстанції безпідставно не вирішив питання про виклик свідків, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вважає, що надана заявницею довідка ЖБК "Лепсе-2" від 13.07.2021 та інші додані до заяви докази є належними , допустимими та достовірними, містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку.
Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу Малинська міська рада не скористалась.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Стойчев Р. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник Малинської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вказаним вимогам закону.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно із частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_2 . Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження від 10 червня 1957 року, серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20 травня 2011 року (а.с. 8).
З відмітки у паспорті ОСОБА_1 вбачається, що з 13 вересня 1994 року по 24 червня 2016 року зареєстрованим місцем її проживання є: АДРЕСА_2 (а.с. 4).
Відповідно до довідки ЖБК «Лепсе-2» № 10 від 13 липня 2021 року, виданої ОСОБА_1 , слідує, що ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року до дня його смерті (а.с. 7).
Інформаційною довідкою про задеклароване/зареєстроване місця проживання ОСОБА_1 підтверджується, що з 30 листопада 2003 року по теперішній час зареєстрованим в установленому порядку місцем проживанням ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Після смерті батька заявниці ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з права власності на дві (2) земельні ділянки з кадастровими номерами 1823482600:08:000:0007 та 1823482600:08:000:0059, загальною площею 6,59 га на території Вишевської сільської ради Малинського району Житомирської області згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 416860 від 17.07.2006 року (а.с. 9).
24 травня 2023 року заявник ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мартишенко С. С. та подала заяву про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом № 12/01-16 від 24 травня 2023 року приватний нотаріус повідомила ОСОБА_1 про те, що на підставі поданої нею заяви від 22 травня 2023 року не може бути відкрите провадження по спадковій справі щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки під час огляду паспорта, який було надано для встановлення особи, нотаріусом було з'ясовано, що на момент смерті ОСОБА_2 місце проживання ОСОБА_1 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви суд першої інстанції виходив з її недоведеності.
Суд критично оцінив довідку ЖБК "Лепсе-2" від 13.07.2021 про фактичне проживання заявниці та її батька за адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року до дня його смерті, оскільки з часу смерті спадкодавця пройшло більше десяти років.
Суд не прийняв до уваги письмові покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки це не передбачено ЦПК України та справжність їх підписів не завірено нотаріально.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність факту постійного проживання заявника разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Судом не враховано, що відповідно до частин першої - третьої статті 294 ЦПК України під час розгляду справи окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви з підстав її недоведеності, не врахував норми ЦПК України, зокрема частини першу та другу статті 294 ЦПК України, не вжив заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, не розглянув клопотання про допит як свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що заявниця просила в прохальній частині своєї заяви, та дійшов помилкового висновку про недоведеність факту, про якій просила заявниця.
В суді апеляційної інстанції було допитано в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які підтвердили, що заявниця проживала разом з батьком ОСОБА_2 в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з 2010 року і до смерті останнього.
Покази вказаних свідків в сукупності з іншими письмовими доказами є достатніми для висновку про доведеність того факту, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, вважаючи недоведеною цю обставину, не навів мотивів, чому він не вирішив питання про допит свідків, обмежившись висновком, що надані заявницею письмові докази не доводять факт, про який вона просить.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.
Керуючись ст. 353, 367, 376, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стойчева Романа Володимировича задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.05.2025.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук