27 березня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного судуБалацька Г.О. за участю:
особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне
правопорушення, - ОСОБА_1
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, що міститься в апеляційній скарзі, та апеляційну скаргу на постанову Іванківського районного суду Київської областівід 14 грудня 2022 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою суду визнано доведеним те, що 09.11.2022 о 23:30 год. в смт.Іванків по вул. Розважівська Вишгородського району Київської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21011, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», проба позитивна 1,39%.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 першочергово поставив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, який пропущений з поважних причин, оскільки не отримував повідомлення про виклик для участі в судовому засіданні, не знав про його проведення, відповідно не брав в ньому участі, окрім того, постанову не отримував, в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що отримував постанову будь-яким способом.
Що стосується постанови суду першої інстанції, ОСОБА_3 просить її скасувати та провадження у справі закрити.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, ухвалена без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що особи схожі, завдяки формі, на працівників поліції 09.11.2022 склали протокол та направили матеріали до суду, копію протоколу не надали, з правами не ознайомили, вимогу представитись на надати документи для ознайомлення проігнорували, а тому він- ОСОБА_1 не міг бути впевнений, що розмовляє з працівниками поліції.
Посилається ОСОБА_1 і на те, що вимоги поліцейського не були законними, особа не представилась, відмовилась надати власні документи для ознайомлення, законних підстав для зупинки ТЗ не було, законних вимог або розпоряджень поліцейських він- ОСОБА_1 не порушив, в матеріалах справи відсутні докази, які спростовують його твердження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку в повному обсязі доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводів апеляційної скарги про закриття провадження в справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, слід дійти наступного.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання щодо належного сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як регламентують положення ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції у повній мірі не дотримані.
Так, зі змісту постанови випливає, що ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був.
Водночас, матеріали справи містять копію повістки ОСОБА_1 про його виклик в судове засідання на 14.12.2022, яка повернута до суду за закінченням терміну зберігання 13.12.2022 (а.с. 11), а потім копію постанови від 14.12.2022 яка повернута до суду за закінченням терміну зберігання - 13.02.2023 (а.с. 18).
За викладеним та виходячи з того, що копію постанови від 14.12.2022 ОСОБА_1 отримав 01.03.2023 (а.с. 18), а апеляційну скаргу направив поштою до місцевого суду - 03.03.2023 (а.с. 23-29), то можна погодитися з його проханням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови від 14.12.2022 стосовно нього.
Апеляційний суд переглядає справу в межах обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та визнані судом доведеними, за доводами апеляційної скарги//її доповненнями, підтриманими в суді апеляційними інстанції, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов?язаний, зокрема, з?ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування ним в порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху України транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Так, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 18325 від 09.11.2022, в цей день, о 23:30 год. в смт.Іванків по вул. Розважівська Вишгородського району Київської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21011, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», проба позитивна 1,39%.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 09.11.2022були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить його власноручно виконаний підпис (а.с. 2).
Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, у силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - інспектором СРПП ВП № 1 Вишгородського РУП, лейтенантом поліції Прилєпіним Д.С.
До того ж, ні апеляційна скарга, ні матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , вважаючи дії інспектора по складанню щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, неправомірними, оскаржував їх в установленому порядку.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про розгляд справи судом першої інстанції у його відсутність та порушення у зв'язку із цим його прав на надання пояснень по суті правопорушення, подання доказів та заявлення клопотань, то зазначені права ОСОБА_1 міг в повній мірі реалізувати в суді апеляційної інстанції.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 при складанні протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП фактично визнав свою винуватість у його вчиненні за вище вказаних обставинах з огляду на те, що в графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення" ним- ОСОБА_4 власноручно зазначено, що "Винен більше не буду" (мовою оригіналу) (а.с. 1).
Крім того, сам ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував обставин того, що у визначений день він дійсно керував транспортним засобом, коли його зупинили працівники поліції, які, як він стверджує, не представились, не пояснили причину зупинки транспортного засобу та не роз'яснили йому права.
Він- ОСОБА_1 дійсно в той день випив 200 грам горілки.
Суд також звертає увагу, що згідно роздруківки з приладу «Драгер» позитивна проба в 1.39 ‰, де ОСОБА_1 власноруч зробив свій підпис (а.с. 5).
Суд також не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про безпідставність зупинення транспортного засобу, оскільки 26.01.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1456 від 29.12.2021 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану», п. 10 якої передбачено, що уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
За наведеним, в сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
Не вказала на такі обставини, щоб заслуговували на увагу, і сторона захисту.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП.
У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
За викладеним апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Іванківського районного суду Київської областівід 14 грудня 2022 року.
Постанову Іванківського районного суду Київської областівід 14 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька