03лютого2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі:
особи, стосовно якої складено протокол про
адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій міститься і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постановиВишгородського районного суду Київської області від 20липня2020 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою судуОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 23.04.2020 о 00 годині 40 хвилин в м. Вишгород, вул. Шкільна, 7 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «VOIKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, не стійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, першочергово, просить поновити строк на апеляційне оскарження, який пропущений ним з поважних причин, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, з обґрунтуванням апеляційних вимог.
В обґрунтування клопотання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказує, що оскаржувана постанова від 20.07.2020, яка ухвалена у його відсутність, булаотримана лише 04.08.2020, а особисто не звертався в суд для отримання оскаржуваної постанови у зв'язку із побоюванням захворювання респіраторної інфекції COVID-19, а тому вінпропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції не повно та не об'єктивно розглянуто справу про адміністративне правопорушення стосовнонього.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що вимоги поліцейських щодо проведення огляну на стан сп'яніння протиправні з огляду на недотримання ними положень профільного закону про Національну Поліцію, Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2" в редакції 23.04.2020, зокрема: поліцейськими на момент комунікації не були використані індивідуальні засоби захисту (ані маски, ані респіратори).
Також, ОСОБА_1 вказує, що ним на дотримання усіх санітарних вимог, регулярно дезінфікуються ручки транспортного засобу та всі інші його контакті поверхні спеціальним розчином, у зв'язку з чим поліцейськими помилково було зазначено щодо ознак різкого запаху алкоголю, а почервоніння очей було пов'язано із важким робочим днем та загальною виснаженістю організму, і за тим, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення була перша година ночі.
ОСОБА_1 звертає увагуі на те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння та відмову від альтернативного способу, а саме виїзду до лікаря, пов'язана саме з незаконною поведінкою поліцейських, недотриманням ними санітарних вимог, передбачених законодавством, чим визвали погрози за власне життя та здоров'я.Крім того, найближча лікарня була закрита на карантин, проти чого поліцейські не заперечували. Так, ОСОБА_1 зазначає, що фактично він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який наполягав на задоволенні апеляційних вимог в повному обсязі,пояснення свідка ОСОБА_3 , обговоривши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, дослідивши матеріали справи та додатково надані та отримані дані, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступного.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як регламентують положення ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані, оскільки з матеріалів провадження видно, що суд завчасно повідомив ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання на 09 год. 05 хв. 20.07.2020 судовою повісткою від 03.07.2020 (а.с. 13).
Водночас, як вбачається, під час розгляду провадження судом першої інстанції,у судовому засіданні 20.07.2020, під час якого була ухвалена досліджувана постанова, ОСОБА_1 присутній не був (а.с. 15-16).
При цьому, копія постанови Вишгородського районного суду Київської області від 20.07.2020, відповідно до супровідного листа була направлена ОСОБА_1 27.07.2020 (а.с. 17), однак, як вбачається з копії конверту, зокрема штемпеля про дату відправлення, зазначена постанова фактично була направлена ОСОБА_1 - 31.07.2020 (а.с.33).
Дана постанова отримана ОСОБА_1 - 04.08.2020 (а.с.34).
Разом з тим, ОСОБА_1 направив свою апеляційну скаргу до суду засобами поштового зв'язку 07.08.2020, тобто з пропуском строку, для подання апеляційної скарги.
Так, з врахуванням того, що постанова суду була ухвалена за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім того, ОСОБА_1 отримав вказану постанову суду лише 04.08.2020, суд вважає за можливе прийти до висновку щодо допустимості поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови від 20.07.2020.
Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані судом доведеними, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
За змістом ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 ,в повній мірі не дотримані.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставини справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.5 Правил дорожнього руху України, положення якого зобов'язують водія на вимогу працівника поліції пройти увстановленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Так, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 №510054, складеного стосовно ОСОБА_1 , він 23.04.2020 року о 00 годині 40 хвилин в м. Вишгород, вул. Шкільна, 7 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «VOIKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, не стійка хода.Від проходження огляду у встановленому законом порядку та тесту на приладі "Драгер" відмовився в присутності свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Такі ж обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлені і судом першої інстанції, на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 510054 від 13.04.2020, пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та рапортом поліцейського СРПП №4 Вишгородського ВП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції Харчук С.С. від 23.04.2020.
Водночас, слід вказати, що ні особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , ані свідки в суді першої інстанції опитані не були та зміст їх пояснень під час складання протоколу - у постанові не викладений, а тому слід визнати, що рішення суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що встановлена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП - є недостатньо вмотивованим.
Дослідженими в суді апеляційної інстанції доказами встановлено наступне.
Так, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 23.04.2020 приблизно о 00 год. 40 хв., він керував автомобілем «VOIKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 , в той час як, його зупинили працівники поліції, у зв'язку з тим, що він не ввімкнув світловий покажчик повороту тане мав при собі свідоцтва на право керування транспортним засобом.
Після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів, так як працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки такого сп'яніння.
Як зазначив ОСОБА_1 , при спілкуванні з ним працівники поліції не дотримувалися вимог Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2" в редакції 23.04.2020, зокрема, поліцейськими під час спілкування з ОСОБА_1 не були використані індивідуальні засоби захисту (ані маски, ані респіратори).
При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що він фактично не відмовлявся пройти огляд настан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів, а лише вимагав від поліцейських дотримання положень закону та санітарних норм.
Крім того, ОСОБА_1 зауважив, що його відмова від проходження огляду на станалкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога у закладі охорони здоров'я була обумовлена протиправними діями поліцейських, у яких були відсутні засоби індивідуального захисту (маска або респіратор), що на його думку, спричиняло загрозу його життю в період пандемії та поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, так як запропонований огляд на станалкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога передбачав транспортування ОСОБА_1 до медичного закладу в автомобілі патрульних поліції.
Водночас, ОСОБА_1 пояснив, що різкий запах алкоголю в салоні автомобіля, міг бути викликаний тим, що він регулярно дотримується санітарних норм та дезінфікує ручки транспортного засобу та всі інші його контактні поверхні спеціальним антисептичним розчином. Разом з тим, ОСОБА_1 зазначив, що хворіє на подагру, а тому не вживає алкогольних напоїв.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції,допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 23.04.2020 о 00 годині 40 хвилин в м. Вишгород, вул.Шкільна, 7 водій ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на приладі "Драгер" у зв'язку із побоюванням захворювання гострою респіраторної інфекції COVID-19, поліцейськими на момент комунікації не були використані індивідуальні засоби захисту (ані маски, ані респіратори).
Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не відмовився, а лише запитав патрульних, чи можуть вони гарантувати йому, що його транспортування до лікаря-нарколога не призведе, як наслідок до його зараження респіраторною інфекцією COVID-19.
При цьому, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу "Драгер", а лише висловив свої побоювання стосовно того, що муштук зазначеного приладу може бути містити коронавірусну інфекцію.
Разом з тим, як вбачається, в матеріалах справи був відсутній відеозапис з місця події, на якому зафіксована процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Вжитими судом апеляційної інстанції заходами щодо надання інформації та відеозапису досліджуваних подій, які мали місце 23.04.2020 з Вишгородського відділу поліції ГУ НП України в Київській області надано не було.
Дослідивши всі докази у провадженні, у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні дані, які об?єктивно вказують на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп?янння та дотримання працівниками поліції процедури, визначеної ст. 266 КУпАП, для встановлення такого стану, а тому, вживши всіх передбачених законом заходів для дослідження можливих доказів у справі за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного 23.04.2020 стосовно ОСОБА_1 за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вичерпанням можливостей отримати додаткові дані на спростування//підтвердження обставин, викладених у протоколі щодо обставин учинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням презумпції невинуватості, слід погодитися з апеляційними вимогами про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції від 20.07.2020 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За наведеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 20липня2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20липня2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,- скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька