20 січня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
особи, стосовно якої складено
протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 ,
захисника особи, стосовно якої складено
протокол про адміністративне правопорушення, - Шимка А.О. ,
лікаря/експерта - ОСОБА_3,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ШимкаА.О.в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Києвавід 27 травня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою суду встановлено, що 01.03.2020 року о 03.45 год. в м.Києві на просп. Перемоги, б. 70, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, порушення мови, координації рухів.
Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, захисник Шимко А.О. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2020 та прийняти нову постанову, якою справу закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог на судове рішення захисник Шимко А.О.в інтересах ОСОБА_1 вказує, що справа була розглянута Шевченківським районним судом міста Києва з грубим порушенням основних засад судочинства, а постанова винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню.
На його переконання, працівниками поліції порушено порядок складання протоколу, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці, натомість було запропоновано проведення огляду одразу у лікаря-нарколога.
Посилається захисник і на те, що працівниками поліції з моменту початку спілкування з ОСОБА_1 до моменту закінчення складання протоколу, попри його пояснення стосовно вимушеного прийому лікарських засобів, неодноразово наголошувалось, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Крім цього, поліцейські при спілкуванні з ОСОБА_1 вдалися до маніпуляцій і тлумачили ст. 130 КУпАП на власний розсуд та ціле направлено ввели в оману ОСОБА_1 , і у останнього склалося хибне розуміння передбаченої санкції за інкриміноване йому правопорушення та він був вимушений відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Шимка А.О.на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення лікаря ОСОБА_3 ,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, слід дійти наступних висновків.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Апеляційний суд переглядає справу в межах обставин, що викладені у протоколі//протоколах про адміністративні правопорушення, визнані судом доведеними, за доводами апеляційної скарги, підтриманими у суді апеляційної інстанції, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується позиції сторони захисту щодо відсутності належних та допустимих доказів щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - то вона на увагу не заслуговує за таким.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 261090 від 01.03.2020, в цей же день в 03.45 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ніссан» д.н.з. НОМЕР_3 в м.Києві на просп. Перемоги, 70, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, порушення мови, координації рухів.
Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП ( а.с. 1).
Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - інспектором УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Петрасук В.Ю.
В протоколі про адміністративне правопорушення викладена і диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо керування транспортним засобом особою - ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Обставини керування ОСОБА_4 транспортним засобом в стані сп'яніння засвідчили підписами свідки-поняті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) та в окремо викладених поясненнях (а.с. 3).
Твердження ОСОБА_1 та захисника його інтересів - Шимка А.О. щодо незаконності та необґрунтованості постанови з огляду на те, що поліцейськими не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці, натомість було запропоновано проведення огляду одразу у лікаря-нарколога, таким чином поліцейські не дотримались положень зазначених нормативно-правових актів не заслуговують на увагу, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки саме наркотичного, а не алкогольного сп'яніння.
Так, ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснив, що факт керування не заперечує, перед подіями, наслідком яких стало складання протоколу, припаркувався, оскільки йому стало погано і прийняв ліки так як має проблеми зі здоров'ям, які зумовлюють вживання ним лікарських препаратів.
Пояснив, що у нього пневматорикс - розірвана одна легеня.
Крім цього, ОСОБА_1 зазначив, що лікарські препарати, які він вживає є у відкритому доступі, тому рецепту на їх видачу немає.
Водійське посвідчення це його джерело доходу, оскільки він батько-одинак та працює таксистом.
Вказані обставини підтверджуються і переглянутим відеозаписом.
Так на відеозаписі видно, як ОСОБА_1 пояснив, що вживає кетанов.
На пропозицію поліцейських поїхати в лікарню ОСОБА_1 одразу відмовився, оскільки йому потрібно сплачувати за оренду автомобіля.
Працівник поліції пояснив, що при вживанні кетанову не можна керувати транспортним засобом (а.с. 5).
Викликаний в судове засідання лікар ОСОБА_3 пояснив, що він є сімейним лікарем ОСОБА_1 , при потребі ОСОБА_1 передбачено вживання ліків: спазмалітики, знеболюючі, заспокійливі.
Крім цього, лікар ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_1 попереджений, що під дією вказаних препаратів не можна керувати транспортними засобами, оскільки вживання вказаних препаратів може впливати на тремтіння рук та розширені зіниці, і хоча вказані ліки не відносяться до наркотичних засобів, але є заборона керування транспортними засобами після їх вживання.
Так само не заслуговують уваги твердження ОСОБА_1 та захисника його інтересів Шимко А.О. щодо того, що перед подіями, наслідком яких стало складання протоколу, водій прийняв ліки, оскільки він має проблеми зі здоров'ям, які зумовлюють вживання ним лікарських препаратів, оскільки згідно пояснень лікаря ОСОБА_3 . ОСОБА_1 попереджений, що під дією вказаних препаратів не можна керувати транспортними засобами, оскільки вживання вказаних препаратів може впливати на координацію, і хоча вказані ліки не відносяться до наркотичних засобів, але є заборона керування транспортними засобами після їх вживання.
Отже, обґрунтування зазначені в апеляційній скарзі, що підтримані стороною захисту у суді апеляційної інстанції, про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - є непереконливими, конкретних висновків не містять та спростовується доказами, які наявні в матеріалах справи та перевірені в апеляційному порядку з дотриманням вимог закону.
За наведеним, на підставі аналізу за досліджуваними доказами, у їх сукупності, слід дійти висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції - не встановлено.
У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження огляду з метою виявлення такого стану.
Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено у межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За викладеним, апеляційна скарга захисникаШимка А.О. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Шевченківського районного суду м.Києвавід 27 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта на нього накладено стягнення вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисникаШимка А.О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька