про відмову у роз'ясненні судового рішення
26 червня 2025 року м. Київ 826/5155/17
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Державної фіскальної служби України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018 в адміністративній справі
за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»
доДержавної фіскальної служби України
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018 у справі №826/5155/17 позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17.06.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 у справі №826/5155/17 залишено без змін.
Представник Державної фіскальної служби України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою, в якій просить надати роз'яснення судового рішення від 26.03.2018 у справі № 826/5155/17.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2022 призначено до розгляду заяву про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до довідки від 21.09.2022 зважаючи на неявку сторін у судове засідання, продовжено розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, супровідним листом Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2023 №03-19/2887/23 матеріали адміністративної справи №826/5155/17 скеровані до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 заяву передано на розгляд судді Жуковій Є.О.
Розглянувши подану заяву про роз'яснення судового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд зазначає наступне.
Виходячи з положень 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, в рішенні Окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі №826/5155/17 чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
При виготовленні тексту рішення судом було чітко та змістовно мотивовано підстави такого рішення та зазначено відповідні обґрунтування.
Натомість, заявник просить суд роз'яснити не власне сам текст рішення, а можливість вчинення певних дій, враховуючи прийняте судом рішення, що виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.254 КАС України.
Відтак, суд наголошує, що незрозумілість стороною по справі порядку та механізму виконання судового рішення виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.254 КАС України.
З огляду на викладене, оскільки відсутні підстави для роз'яснення заявнику рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.03.2018 у справі №826/5155/17 суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника Державної фіскальної служби України про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.03.2018 у справі №826/5155/17- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.