25 червня 2025 року Справа № 640/33008/20 Провадження ЗП/280/1060/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрліспром»
про стягнення заборгованості,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
28.12.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрліспром» (далі - відповідач), у якій позивач просив суд стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРЛІСПРОМ» з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1 650 324,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки відповідач взятий на податковий облік, тому зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказано, що з даних облікової картки платника за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1650324,24 грн, яка виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань шляхом подання відповідачем податкових декларації за листопад та грудень 2017 року, січень та лютий 2018 року. Позивачем була надіслана податкова вимога на адресу відповідача, проте у добровільному порядку податковий борг відповідачем не сплачений.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2021 про відкриття провадження та призначення справи до розгляду була направлена відповідачу 27.01.2021 згідно з відміткою працівника суду на оригіналі ухвали суду.
Копія ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2025 про прийняття справи до провадження була направлена на адресу місцезнаходження відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте на адресу суду повернувся конверт зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).
Крім того, суд наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 27.06.2023 у справі № 160/23260/21, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі № 200/579/23.
З метою інформування відповідача про розгляд справи №640/33008/20 (провадження ЗП/280/1060/25) 29.04.2025 на офіційному вебпорталі судової влади України було опубліковане оголошення про розгляд вказаної справи. Крім того, суд намагався повідомити відповідача про розгляд справи засобами телефонного зв'язку за номером, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що секретарем судового засідання складено акт, який наявний у матеріалах справи.
Таким чином, судом вжито усі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд в Запорізькому окружному адміністративному суді справи №640/33008/20.
Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2021 у справі №640/33008/20 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX матеріали адміністративної справи №640/33008/20 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. З урахуванням положень Закону України № 2825-IX та результатів авторозподілу судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (протокол доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/), матеріали адміністративної справи №640/33008/20 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду, які надійшли 15.04.2025 за вх.№18208.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №640/33008/20 (провадження ЗП/280/1060/25) прийнято справу до провадження, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); зобов'язано Головне управління ДПС у місті Києві надати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву: інтегровану картку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрліспром» щодо сплати податку на додану вартість станом на 01.04.2025; довідку про наявність заборгованості станом на 01.04.2025, щодо якого заявлено вимогу про стягнення; письмові пояснення щодо актуальності цього спору.
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці у період з 23.06.2025 по 24.06.2025 згідно з довідкою Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/51 від 23.06.2025.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до розрахунку суми податкового боргу станом за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 1650324,24 грн. Згідно з інформацією про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню у справі, станом на 01.04.2025, заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 1679058,03 грн.
Заявлена сума заборгованості у розмірі 1650324,24 грн утворилась на підставі наступного:
- нарахування податку на додану вартість по податковим деклараціями з ПДВ: №9272906472 від 20.12.2017 за листопад 2017 року (термін сплати 30.12.2017) у розмірі 772,00 грн; №9296140168 від 19.01.2018 за грудень 2017 року (термін сплати 30.01.2018); №9024381793 від 19.02.2018 за січень 2018 року (термін сплати 02.03.2018); №9044898043 від 15.03.2018 за лютий 2018 року (термін сплати 30.03.2018);
- податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0031441404 від 15.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 1452156 грн, з яких за податковими зобов'язаннями 968104 грн, за штрафними санкціями 484052 грн;
- податкового повідомлення-рішенням форми «Н» №0607751206 від 11.09.2018 на суму штрафних санкцій 3920,78 грн;
- податкового повідомлення-рішення форми «Н» №0182161206 від 22.03.2018 на суму штрафних санкцій 4263,70 грн;
- донарахування пені за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0031441404 від 15.06.2018 на суму 187198,76 грн.
Зазначені податкові податкові-повідомлення рішення були направлені на адресу відповідача, проте до податкового органу повертався конверт із зазначенням причин невручення.
На виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням податкову вимогу форми «Ф» за №64402-17 від 14.08.2017 на суму 4218509,44 грн, яка була направлена на адресу відповідача та отримана уповноваженим представником останнього 19.09.2017.
Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
За приписами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
За пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених вказаним Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені вказаним Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених вказаним Кодексом.
Судом встановлено, що відповідачем у встановлені ПК України терміни не сплачено суми з податку на додану вартість за листопад-грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року відповідно до самостійно поданих податкових декларацій №9272906472 від 20.12.2017, №9296140168 від 19.01.2018, №9024381793 від 19.02.2018, №9044898043 від 15.03.2018 , у зв'язку з чим відповідно до інтегрованої картки платника було збільшено недоїмку зі сплати ПДВ.
Крім того, Головним управлінням ДФС у м.Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Трейдпромінвест» за листопад 2015 року, з ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» та ТОВ «Сталь Енергопром» за травень 2017 року, за результатами якої складено акт від 23.05.2018 №516/26-15-14-04-05/35711658. На підставі зазначеного акта контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0031441404 від 15.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 1452156 грн, з яких за податковими зобов'язаннями 968104 грн, за штрафними санкціями 484052 грн. Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішень в адміністративному чи судовому порядку суду не надано та судом не встановлено.
Також Головним управлінням ДФС у м.Києві була проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ВП «УКРЛІСПРОМ» за 2016 рік, за результатами якої встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2016 рік, про що свідчить акт від 20.07.2018 №14659/26-15-12-06-16/35711658. На підставі зазначеного акта контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0607751206 від 11.09.2018 на суму штрафних санкцій 3920,78 грн. Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішень в адміністративному чи судовому порядку суду не надано та судом не встановлено.
Крім того, Головним управлінням ДФС у м.Києві була проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ВП «УКРЛІСПРОМ» за січень - листопад 2017 року, за результатами якої встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень - листопад 2017 року, про що свідчить акт від 01.02.2018 №661/26-15-12-06/35711658. На підставі зазначеного акта контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0182161206 від 22.03.2018 на суму штрафних санкцій 4263,70 грн. Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішень в адміністративному чи судовому порядку суду не надано та судом не встановлено.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість за порушення термінів сплати податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0031441404 від 15.06.2018 нарахована пеня у сумі 187198,76 грн.
Приписами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За нормами пункту 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Приписами пункту 42.2 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Абзацом шостим пункту 42.4 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як встановлено судом, контролюючий орган виконав обов'язок щодо направлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень №0031441404 від 15.06.2018, №0607751206 від 11.09.2018, №0182161206 від 22.03.2018.
Отже, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем грошових зобов'язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішенням протягом граничних строків та нарахованої за одним з них пені, доказів сплати самостійно узгоджених відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ, а також відсутність доказів оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, таке грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
За нормами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Аналіз указаної норми свідчить про відсутність обов'язку в контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Оскільки нараховані контролюючим органом та узгоджені суми податкових зобов'язань у встановлені строки не сплачені, враховуючи положення підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 1 650 324,24 грн є податковим боргом.
Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем, з метою погашення податкового боргу, направлялася боржнику податкова вимога форми «Ф» за №64402-17 від 14.08.2017 на суму 4218509,44 грн у відповідності до вимог статті 42 ПК України, відтак вважається належним чином врученою.
Пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (підпункт 19-1.1.22); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (підпункт 19-1.1.45).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Оскільки, існування податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком податкового боргу, обліковими картками відповідача, як платника податків і зборів, та не спростована відповідачем, крім того, на даний час податкова заборгованість є узгодженою, суд вважає, що податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) підлягає погашенню у порядок та спосіб, передбачений ПК України.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про підтвердження наявності податкового боргу, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
VII. Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.
Стягнути на користь Головного управління ДПС у м. Києві кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрліспром» з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, у сумі податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 650 324,24 грн (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч триста двадцять чотири гривні 24 копійки).
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м.Київ, 04116; код ЄДРПОУ 44116011.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрліспром», місцезнаходження: вул.Предславинська, буд.12, оф.196, м.Київ, 03150; код ЄДРПОУ 35711658.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.06.2025.
Суддя К.В.Мінаєва