25 червня 2025 року Справа № 280/2866/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
до Приватного акцiонерного товариства «Донецьксталь» - Металургiйний завод»
про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - позивач) до Приватного акцiонерного товариства «Донецьксталь» - Металургiйний завод» (далі - відповідач), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по Списку №2 за період травень 2024 - грудень 2024 в сумі 298564,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1) позивач вказує, що відповідач належним чином не виконує обов'язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод» за період з травня 2024 року по грудень 2024 року, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 298564,12 грн.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
05.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачем не надано доказів фактичного понесення ним витрат зі сплати (доставки) призначених на пільгових умовах пенсій їх отримувачам згідно наданих розрахунків, оскільки останні не є доказами фактичної виплати пільгових пенсій. Жодних доказів правомірності, правильності сформованих позивачем Розрахунків суми фактичних витрат в розрізі кожного пенсіонера до суду не надано. У Відповідача відсутні відомості та документи, на підставі яких позивач формував Розрахунки в частині, що стосується обрахування позивачем сум фактичних витрат, які підлягають відшкодуванню, а тому відповідач за законом позбавлений процесуальної можливості самостійно отримати та надати до суду докази на спростування надісланих позивачем Розрахунків. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Однак, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги саме на підставі місячних розрахунків (частково), а не річного, як це передбачає Інструкція № 21-1. Позивачем не надано до суду доказів, які доводять наступні обставини, які свідчать про правомірність складених ним розрахунків: призначення пенсії саме відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по кожному пенсіонеру, включеному у Розрахунки - для перевірки Судом та Відповідачем, підлягають такі виплати відшкодуванню роботодавцем чи ні; розмір пенсії з дати призначення/перерахунку - для перевірки правильності включених до розрахунків сум відшкодування відповідно до розміру призначених та фактично виплачених пенсій; наявність пільгового стажу за Списком № 2 саме на підприємстві відповідача у кожного зазначеного в Розрахунках пенсіонера; останнє місце роботи пенсіонера та частка пільгового стажу пенсіонера на підприємстві відповідача та на інших підприємствах - для перевірки правильності визначення органом пенсійного фонду долі відповідача у сумі відшкодування пропорційно пільгового стажу пенсіонера на декількох підприємствах; дата досягнення пенсіонером пенсійного віку за персональними даними пенсіонера; для перевірки правильності зазначення позивачем дати, з якої припиняється обов'язок роботодавця по відшкодуванню витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 21.04.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою від 05.05.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод» про витребування доказів.
Ухвалою від 25.06.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - Металургійний завод» про залишення позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області без розгляду.
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці у період з 23.06.2025 по 24.06.2025 згідно з довідкою Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/51 від 23.06.2025.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Приватне акцiонерне товариство «Донецьксталь» - Металургiйний завод» (код ЄДРПОУ 30939178) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 09.08.2022 зареєстроване як юридична особа, що знаходиться за адресою: 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Лобановського Валерія, будинок 6а, кімната 4.
Відповідно до Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ПрАТ «Донецьксталь» - Металургiйний завод» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону № 1058-ІV.
Працівникам ПрАТ «Донецьксталь» - Металургiйний завод» призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 2. Факт перебування цих осіб на обліку в органах Пенсійного фонду України та призначення їм пенсії за Списком № 2 підтверджений протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії з розрахунками трудового стажу.
Головним управлінням на адресу ПрАТ «Донецьксталь» - Металургiйний завод» направлялися розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які були отримані уповноваженим представником відповідно до наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Загальна сума заборгованості ПрАТ «Донецьксталь» - Металургiйний завод» перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з травня 2024 року до грудня 2024 року включно становить 298564,12 грн, що відображено в розрахунку, долученому до позовної заяви.
Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України №1058-ІV, зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Статтею 13 Закону №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- за пунктом «а» - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- за пунктами «б» - «з» - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, у тому числі, відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» покриваються підприємствами та організаціями до набуття пенсіонером права на пенсію за віком. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №809/602/17, від 28.02.2019 у справі №808/329/17, від 12.03.2019 у справі №809/602/17 від 25.04.2019 у справі №816/3653/15.
Отже, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, передбачена діючим законодавством.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (по тексту - Інструкція №21-1), визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №21-1 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом пункту 2.1.1. Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці, а саме: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції №21-1 (в редакції, яка була чинною до 03.05.2024 - внесення змін постановою правління Пенсійного фонду України від 20.03.2024 № 7-1) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 03.05.2024 абзац перший даної норми викладено в такій редакції: «Для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:..». В іншій частині норма чинна в попередній редакції.
Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
За приписами пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, на роботодавця покладений обов'язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому суд зазначає, що позивач зобов'язаний визначити належні до відшкодування роботодавцем суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених органом Пенсійного фонду. Слід зазначити і те, що під час розгляду справи відповідач не ставить під сумнів наявність в нього обов'язку відшкодувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону №1788-XII та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, які надсилаються роботодавцю. Органи Пенсійного фонду зобов'язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання відповідного розрахунку.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-1 позивачем складені та направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам призначених на пільгових умовах (за Списком №2), якими підтверджується заборгованість відповідача по відшкодуванню Пенсійному органу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня 2024 року до грудня 2024 року.
Супровідними листами від 20.05.2024 № 0500-0608-8/50639 за травень 2024 року, від 20.06.2024 №0500-0608-8/63955 за червень 2024 року, від 22.07.2024 №0500-0608-8/74399 за липень 2024 року, від 20.08.2024 №0500-0608-8/83749 за серпень 2024 року, від 17.09.2024 №0500-0508-8/92717 за вересень 2024 року, від 17.10.2024 №0500-0508-8/101801 за жовтень 2024 року, від 19.11.2024 №0500-0508-8/111293 за листопад 2024 року, від 17.12.2024 №0500-0508-8/121316 за грудень 2024 року відповідачу було повідомлено про необхідність сплати відповідних сум для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з травня 2024 року до грудня 2024 року.
Зазначені листи з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за відповідний період щодо відшкодування пільгових пенсій направлені відповідачу за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та були отримані уповноваженим представником відповідно до наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Судом встановлено, що відповідач листами від 19.09.2024 №01/06-18, від 19.09.2024 №01/06-19, від 19.09.2024 №01/06-22, від 22.10.2024 №01/06-20, від 23.12.2024 №01/06-30, від 23.12.2024 №01/06-31 частково погодився з визначеними у вказаних вище розрахунках сумами фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня 2024 року до грудня 2024 року, в решті сум фактичних витрат відповідач зазначив про відсутність даних. Разом з тим, в іншій частині такі розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем не оскаржені, а отже визначені ними суми належних до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вважаються узгодженими та підлягали сплаті.
Аналогічне правозастосування викладено Верховним Судом у постановах від 28.05.2020 у справі №826/7913/17, від 14.05.2021 у справі № 812/1125/17, від 28.07.2022 у справі № 812/630/17.
Суд звертає увагу, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлені належним чином у відповідності до Інструкції 21-1, є документами, які підтверджують фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Отже, вказані розрахунки у встановленому законом порядку відповідачем оскаржені не були, тобто останній був згоден із зазначеними в них сумами фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно доказів протилежного суду не надано. Крім того, обставини призначення пільгової пенсії та обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку такої пенсії відповідачем не спростовані.
Твердження відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 15.06.2022 по справі № 826/16544/17 про те, що надані розрахунки суми фактичних витрат не є доказами фактичної виплати пільгових пенсій, оскільки вирішення по суті спору про стягнення заборгованості неможливе без підтвердження її розміру за заявлений період в розрізі кожного пенсіонера, розмір витрат на виплату та доставку пенсії якого складає суму стягнення, суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.
Суд зазначає, що у справі № 826/16544/17 Верховним Судом встановлено невідповідність заявленої органом пенсійного фонду суми відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сумі витрат, що зазначені у розрахунках, в той час як в межах цієї справи судом таких невідповідностей не встановлено.
Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії не є сталим, оскільки відповідно чинного пенсійного законодавства пенсії можуть бути перераховані, що враховано положеннями Інструкції №21-1, яка передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Водночас, про такі зміни підприємство також повідомляється шляхом направлення розрахунку, при цьому обов'язок направляти підприємству рішення про перерахунок пенсії чи будь-які інші документи, що стали підставою для зміну розміру пенсії, у органу Пенсійного фонду України відсутній.
Так, відповідно до пункту 6.6. Інструкції № 21-1 додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Відповідно у випадку включення до пенсії певних надбавок та підвищень, призначених відповідно до законодавства України, такі не включались до розрахунків фактичних витрат.
Правомірність призначення пільгової пенсії виходить за межі предмета доказування у даній справі, оскільки розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 2, не є предметом судового розгляду, відтак суд не може в межах заявленого позову, предметом якого є стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, здійснювати правовий аналіз підстав призначення пенсії.
Крім того, аргументи відповідача про те, що положення Інструкції 21-1 не передбачають складання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій щомісяця, що має місце у спірному випадку, є помилковими, оскільки відповідно до пунктів 6.4, 6.7 Інструкції №21-1 направлення роботодавцю розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій здійснюється органом Пенсійного фонду України не лише до 20-го січня поточного року, як стверджує відповідач, а також протягом місяця у зв'язку з новим призначенням пенсії, прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення її виплати.
Щодо посилання відповідача на позицію Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 11.04.2013 у справі № К800/5484/13, то суд зазначає, що частиною п'ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Частина шоста статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає обов'язковість врахування іншими судами при застосуванні норм права висновків щодо застосування таких норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Отже, закон визначає обов'язковим застосування висновків, викладених в постановах Верховного Суду та в окремих випадках з урахуванням темпоральних меж - Верховного Суду України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 09.09.2024 по справі №160/26489/23.
Суд підсумовує, що єдиним документом, на підставі якого відповідач має нести обов'язок згідно з чинним законодавством по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, є розрахунок відповідного органу ПФУ, яким виплачені відповідні кошти пенсіонерам. Разом з тим, у матеріалах справи також наявні документи з пенсійних справ (протоколи про призначення пенсії, розпорядження про перерахунки пенсії, підтверджуючі довідки про пільговий стаж роботи), витяги зі списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки, заяви про призначення пенсій. Вказані раніше розрахунки у встановленому законом порядку відповідачем оскаржені не були, обставини призначення пільгової пенсії та обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку такої пенсії відповідачем не спростовані. При цьому розмір витрат, наведений у розрахунках та правомірність призначення пенсії працівникам відповідача не є предметом спору.
Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі визначеному позивачем.
Станом на день вирішення спору суду не надано доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.
Згідно зі статтею 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а також те, що за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня 2024 року до грудня 2024 року включно становить 298 564,12 грн, а доказів її погашення суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають задоволенню.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з травня 2024 року до грудня 2024 року у розмірі 298 564,12 грн, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити.
Стягнути з Приватного акцiонерного товариства «Донецьксталь» - Металургiйний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №2 за період з травня 2024 року до грудня 2024 року у розмірі 298564,12 грн (двісті дев'яносто вісім гривень п'ятсот шістдесят чотири гривні 12 копійок).
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122; код ЄДРПОУ 13486010.
Відповідач - Приватне акцiонерне товариство «Донецьксталь» - Металургiйний завод», місцезнаходження: вул. Лобановського Валерія, буд. 6а, кімн. 4, м.Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 30939178.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.06.2025.
Суддя К.В.Мінаєва