25 червня 2025 року Справа № 280/3021/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка»
про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка» (далі - відповідач), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 615675,48 грн за період з травня 2024 року до лютого 2025 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума позову підлягає стягненню на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, р/р НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20490012).
В обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1) позивач вказує, що відповідачем не відшкодовуються фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії колишнім працівникам ТОВ «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка» з травня 2024 року до лютого 2025 року, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 615675,48 грн.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу на адресу місцезнаходження, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).
Крім того, суд наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 27.06.2023 у справі № 160/23260/21, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі № 200/579/23.
Додатково з метою інформування відповідача про розгляд справи №280/3021/25 28.04.2025 на офіційному вебпорталі судової влади України було опубліковане оголошення про розгляд даної справи. Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 21.04.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці у період з 23.06.2025 по 24.06.2025 згідно з довідкою Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/51 від 23.06.2025.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка» (код ЄДРПОУ 23878627) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 14.02.1996 зареєстроване як юридична особа, що знаходиться за адресою: 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, шосе Північне, будинок 5-А, квартира 45.
Відповідно до Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ТОВ «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону № 1058-ІV.
Працівникам ТОВ «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка» призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 1.
Головним управлінням на адресу ТОВ «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка» направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які направлялись на адресу місцезнаходження відповідача, проте до пенсійного органу повертався конверт із зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».
Загальна сума заборгованості ТОВ «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка» перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з травня 2024 року до лютого 2025 року включно становить 615675,48 грн, про що свідчить докладний розрахунок боргу по підприємству.
Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України №1058-ІV, зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Статтею 13 Закону №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- за пунктом «а» - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- за пунктами «б» - «з» - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, у тому числі, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» покриваються підприємствами та організаціями до набуття пенсіонером права на пенсію за віком. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №809/602/17, від 28.02.2019 у справі №808/329/17, від 12.03.2019 у справі №809/602/17 від 25.04.2019 у справі №816/3653/15.
Отже, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, передбачена діючим законодавством.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (по тексту - Інструкція №21-1), визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №21-1 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом пункту 2.1.1. Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці, а саме: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції №21-1 (в редакції, яка була чинною до 03.05.2024 - внесення змін постановою правління Пенсійного фонду України від 20.03.2024 № 7-1) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 03.05.2024 абзац перший даної норми викладено в такій редакції: «Для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:..». В іншій частині норма чинна в попередній редакції.
Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
За приписами пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, на роботодавця покладений обов'язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пільгових пенсій, призначених на підставі пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому суд зазначає, що позивач зобов'язаний визначити належні до відшкодування роботодавцем суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених органом Пенсійного фонду. Слід зазначити і те, що під час розгляду справи відповідач не ставить під сумнів наявність в нього обов'язку відшкодувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону №1788-XII та пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, які надсилаються роботодавцю. Органи Пенсійного фонду зобов'язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання відповідного розрахунку.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-1 позивачем складені та направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам призначених на пільгових умовах (за Списком №1), якими підтверджується заборгованість відповідача по відшкодуванню Пенсійному органу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня 2024 року до лютого 2025 року на загальну суму 615675,48 грн.
Супровідними листами від 13.03.2024 № 0800-0605-8/22005 (розрахунки від 04.03.2024 №17-49/0605, від 06.03.2024 №23-67/0605) за березень 2024 року, від 12.06.2024 № 0800-0605-8/49682 (розрахунок від 03.06.2024 №44-35/0605) за червень 2024 року, від 16.07.2024 (розрахунок від 03.07.2024 №54-32/0605) за липень 2024 року, від 13.08.2024 (розрахунок від 02.08.2024 №67-11/0605) за серпень 2024 року, від 11.09.2024 №0800-0605-8/80010 (розрахунки від 04.09.2024 №79-11/0605, від 04.09.2024 №74-39/0605) за вересень 2024 року, від 18.11.2024 № 0800-0505-8/105098 (розрахунки від 04.11.2024 №94-27/0605, від 07.11.2024 №94-47/0605) за листопад 2024 року, від 11.12.2024 №0800-0505-8/113679 (розрахунок від 03.12.2024 №105-21/0605) за грудень 2024 року, від 16.01.2025 №0800-0505-8/5101 (розрахунки від 07.01.2025 №1-82/0505, від 13.01.2025 №7-53/0505, від 10.01.2025 №4-102/0505) за січень 2025 року, від 12.02.2025 №0800-0505-8/13569 (розрахунок від 04.02.2025 №12-27/0505) за лютий 2025 року відповідачу було повідомлено про необхідність сплати відповідних сум для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з травня 2024 року до лютого 2025 року.
Зазначені листи з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за відповідний період щодо відшкодування пільгових пенсій направлені відповідачу за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте до пенсійного органу повертались конверти із вкладенням та зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».
Суд звертає увагу, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлені належним чином у відповідності до Інструкції 21-1, є документами, які підтверджують фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Отже, вказані розрахунки у встановленому законом порядку відповідачем оскаржені не були, тобто останній був згоден із зазначеними в них сумами фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно доказів протилежного суду не надано. Крім того, обставини призначення пільгової пенсії та обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку такої пенсії відповідачем не спростовані.
Відтак суд зауважує, що розмір витрат, наведений у розрахунках та правомірність призначення пенсії працівникам відповідача не є предметом спору.
Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі визначеному позивачем.
Станом на день вирішення спору суду не надано доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.
Згідно зі статтею 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а також те, що за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня 2024 року до лютого 2025 року включно становить 615675,48 грн, а доказів її погашення суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають задоволенню.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з травня 2024 року до лютого 2025 року у розмірі 615675,48 грн, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка» заборгованість у розмірі 615675,48 грн (шістсот п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 48 копійок) за період з травня 2024 року до лютого 2025 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, р/р НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20490012).
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-монтажне спеціалізоване підприємство «Газоочистка», місцезнаходження: Північне шосе, буд.5-А, кв.45, м.Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 23878627.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.06.2025.
Суддя К.В.Мінаєва