20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 175/1452/23
провадження № 61-2773ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Дніпропетровський райсількомунгосп» про звільнення з посади, стягнення заробітної плати та вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди,
4 березня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року, повний текст якої складено 31 січня 2025 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу заявник подала до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
В обґрунтування вказує, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду доставлено до її електронного кабінету 31 січня 2025 року о 23:04 год, на підтвердження чого до касаційної скарги долучено скриншот картки руху документа з підсистеми «Електронний суд».
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац другий частини шостої статті 272 ЦПК України ).
З огляду на те, що оскаржуване судове рішення заявнику надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, днем вручення постанови суду апеляційної інстанції
є 3 лютого 2025 року.
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень підтверджена наданим доказом, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин, оскільки касаційна скарга подана заявником протягом тридцяти днів з дня вручення копії оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду
від 29 січня 2025 року.
Встановлені обставини є підставою для поновлення заявнику строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду
від 29 січня 2025 року.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року заявник вказує порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 27 червня 2018 року
у справі № 756/1529/15-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/57877/17,
від 13 листопада 2019 року у справі № 171/1584/18, постановах Верховного Суду
від 26 серпня 2024 року у справі № 753/6702/21, від 20 листопада 2024 року
у справі № 373/2163/21, від 8 травня 2018 року у справі № 127/21595/16, від 4 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18,
від 13 червня 2019 року у справі № 1840/2507/18, від 13 червня 2019 року
у справі № 824/896/18-а, від 3 березня 2020 року у справі № 1540/3913/18,
від 10 червня 2020 року у справі № 298/827/15-ц, від 17 вересня 2020 року
у справі № 560/975/19, від 1 вересня 2021 року у справі № 520/13660/19,
від 16 лютого 2022 року у справі № 554/7761/20 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 2 липня
2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 29 січня 2025 року.
Витребувати з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області матеріали цивільної справи № 175/1452/23 за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Дніпропетровський райсількомунгосп» про звільнення з посади, стягнення заробітної плати та вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська