26 червня 2025 року
м. Харків
справа № 636/3798/24
провадження № 22-ц/818/3428/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Люшні А.І.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26 березня 2025 року в складі судді Буніна Є.О.,
У травні 2024 року Татаренко В.В., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 010/0468/82/91884506 від 16.08.2019 у сумі 38637,20 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16 серпня 2019 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір Кредитна картка № 010/0468/82/91884506, згідно до якого Банк встановив поточний ліміт, розмір якого становить 22700,00 гривень з максимальним лімітом 500000,00 гривень, строком на 48 місяців.
20 грудня 2022 року АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає за плату, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-57-F від 20 грудня 2022 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за кредитним договорам: № 010/0468/82/91884506 від 18.08.2019, сума заборгованості за яким становить 38637,20 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 26.03.2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 010/0468/82/91884506 від 16 серпня 2019 року в розмірі 38637,20 грн, яка складається з: 31900,00 гривень - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 5492,49 гривень - заборгованість за недозволеним овердрафтом; 1244,71 гривень - заборгованість за відсотками, судові витрати пов'язані з оплатою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1400,00 гривень, та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження позову, сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки відповідачем дійсно були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі а ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. А саме матеріали позовної заяви а.с. 10-18 в додатку до позовної заяви містять документ невідомого походження, викладений можливо англійською мовою, відповідач не розуміє, тому вважає що вказаний документ неможливо прийняти в якості доказу. Також, а.с. 20-21 додатку до позовної заяви містить нечитабельний документ, який не можна ідентифікувати, визначити його зміст та не може бути використано як доказ при винесенні рішення. Доказів перейменування чи реорганізації Райффайзен Банк Аваль» позивачем не надано. Крім того, Доказів того, що ТОВ ФК «Сіті Фінанс» повідомила відповідача про заміну кредитора в матеріалах справи відсутні. Копія платіжної інструкції №231 від 21.02.2023, якою, як стверджує позивач переведено кошти на рахунок АТ «Райффайзен Банк» не містить печаток та підписів, що викликає сумнівів в її спроможності та справжності. Таким чином відповідачем не надано доказів наявності договору про відступлення та виконання його сторонами. Також судом не надано оцінки доводів відповідача, щодо відсутності належного розрахунку заборгованості. Позивачем також ніяким чином не доведено, що приєднанні до договору Правила обслуговування Фізичних осіб в АТ «Райффайзен банк аваль» є невід'ємною частиною саме цього договору, укладеного з відповідачем.
15.03.2025 року представник Титаренко В.В., який діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення залишити без змін.
Послався на те, що до матеріалів справи долучена виписка з особистого рахунку відповідача, яка відображає кожну фінансову операцію з зазначенням дати здійснення операції, суми, валюти в якій була операція. Також до матеріалів справи долучені інші докази, що у своїй сукупності підтверджують факт отримання та користування кредиту так і наявність у відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 38 637,20 грн. Відповідачем жодними належними та допустимими доказами не спростовано заборгованість. На підтвердження відправлення досудової вимоги, позивачем наданий опис вкладення так і список відправлень, які мають офіційні печатки «Укрпошта»
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 16 серпня 2018 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 особисто підписано заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0468/82/91884506, згідно до якої Банк встановив поточний ліміт розмір якого становить 22700,00 гривень з максимальним лімітом, який становить 500000,00 гривень строком на 48 місяців (а.с 5).
Пунктом 1.1. Заяви визначено, що Банк відкриває клієнту картковий рахунок IBAN НОМЕР_1 в гривні.
Згідно з додатком до заяви № 010/0468/82/91884506 від 16.08.2019 року, яка є невід'ємною частиною договору процентна ставка річних 45,0%, розмір щомісячного платежу (від суми заборгованості)-5%, проценти користування гридитом-867,58 грн, Комісія за зняття готівки - 696,00 грн, розмір страхового платежу від суми заборгованості 0,7% (мін. 15 грн), неустойка (від суми простроченого платежу)-1,0% (мін 15 грн), реальна річна ставка процентна ставка - 45,016%, загальна вартість кредиту - 64 256,00 грн (а.с. 5).
До позовної заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» (а.с. 6).
16.08.2019 ОСОБА_1 отримав платіжну картку НОМЕР_2 , що підтверджується розпискою про отримання картки, підписаною особисто відповідачем (а.с.11).
Згідно з наданим банком розрахунком, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач має заборгованість у розмірі 38637,20 грн, що складається з: 31900,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 5492,49 грн заборгованість за недозволеним овердрафтом; 1244,71 грн заборгованість за відсотками (а.с. 24-25).
На підтвердження позовних вимог АТ «Райффайзен Банк» надав виписку особистого рахунку ОСОБА_1 за період з 16.08.2019 по 13.02.2024 року за кредитною картою № НОМЕР_2 (а.с. 14-22).
20 грудня 2022 року АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає за плату, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 26-30).
Пунктом 3.4. Договору визначено, що новий кредитор зобов'язується сплатити вказану в письмовому повідомленні згідно п. 2.3.2 Договору первісного кредитора загальну вартість сформованого портфеля заборгованості, шляхом безготівкового переказу, на рахунок первісного кредитора № НОМЕР_3 у «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805.
Повідомленням №114/13-31 від 16.02.2023 АТ «Райффайзен Банк» повідомив ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про загальну вартість портфеля - 4 575 139,45 грн (а.с. 31).
Платіжною інструкцією №231 від 21.02.2023 року підтверджується, що ТОВ «Сіті Фінанс» перерахувало на рахунок АТ «Райффайзен Банк» загальну вартість портфеля заборгованості згідно п. 3.4 Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 року (а.с. 32).
Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-57-F від 20 грудня 2022 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за кредитними договорами 010/0468/82/91884506 від 18.08.2019 року укладений з ОСОБА_1 . Заборгованість якого складає 38637,2 грн з яких:37392 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту ; 1244,71 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 33-34).
02.02.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» направила досудову вимогу ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , що підтверджується описом вкладення та списком №19799-2-2 згрупований поштових відправлень Укрпошта стандарт з повідомленням (а.с. 36-37). У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за договором кредиту заборгованість складає 38 637,20 грн, з яких: 37 392,49 - сума заборгованості по тілу кредиту, 1244,71- сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.35).
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIIIдоговір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Як визначено ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Підписавши заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/0468/82/91884506 відповідач підтвердив, погодився з умовами отримання кредитних коштів: процентна ставка річних 45,0%, розмір щомісячного платежу (від суми заборгованості)-5%, проценти користування кредитом-867,58 грн, комісія за зняття готівки - 696,00 грн, розмір страхового платежу від суми заборгованості 0,7% (мін. 15 грн), неустойка (від суми простроченого платежу)-1,0% (мін 15 грн), реальна річна ставка процентна ставка - 45,016% (а.с. 5).
Банк взяті на себе зобов'язання за договором виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси, однак в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконав.
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, користувалася ними та протягом тривалого періоду часу частково виконував зобов'язання щодо їх повернення, що підтверджується випискою, яка була надана позивачем до суду першої інстанції (а.с 18-22).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.
Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку що виписка за картковим рахунком № НОМЕР_4 є належним доказам щодо заборгованості за кредитним договором.
Крім того, судова колегія зазначає, що розписка від 16.08.2019 про отримання картки НОМЕР_2 (а.с. 11) разом із випискою по рахунку цієї картки підтверджують факт отримання кредитних коштів, оскільки в той самий день було підписано заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту.
Оскільки взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконав у позивача 3 02.02.2024 виникло право вимагати повернення позичених коштів у розмірі 38 637,20 грн., яка складається: 31900,00 гривень - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 5492,49 гривень - заборгованість за недозволеним овердрафтом; 1244,71 гривень - заборгованість за відсотками.
Одночасно судова колегія зазначає, що із 17 червня 2021 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» офіційно змінив свою назву на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» з відповідними змінами у статуті банку та державному реєстрі.
Доводи апелянта про те, що відповідач не надав доказів укладення та виконання договору про відступлення права вимоги, спростовуються матеріалами справи.
14 червня 2023 року між ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" та адвокатом Титаренко В.В. укладено Договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов'язання надати правову (професійну правничу) допомогу для захисту у разі порушення, невизнання чи оспорення прав, свобод та законних інтересів ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС". (а.с. 41)
Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення № 451 до договору виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги щодо: аналізу судової практики та законодавства 1 година, вартість 400,00 гривень, аналіз матеріалів отриманих від клієнта за кредитним договором 1 година, вартість 400,00 гривень, підготовка позовної заяви до суду з додатками до неї, відправлення пакету документів до суду 1 година, вартість 600,00 гривень (а.с. 46).
Відповідно до платіжної інструкції № 685 від 20.03.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» сплатило адвокату Титаренку В.В. 1400,00 гривень за послуги з надання правничої допомоги за замовленням № 451 до договору від 14.06.2023 року (а.с. 47).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім та доведені належним чином витрати на правничу допомогу, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, вчинених необхідних процесуальних дій сторони, часу витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1400,00 гривень.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду - відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови 26.06.2025 року.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
А.І. Люшня