Справа № 344/9662/25
Провадження № 11-сс/4808/221/25
Категорія ст. 181 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
23 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю:
секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 31.05.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 296 КК України
1. Зміст ухвали суду першої інстанції.
1.1. У клопотанні про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.07.2025, у період часу з 21 год. по 07 год залишати житло та покладено обов'язки передбачені п.1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
1.2. Ухвала слідчого судді мотивована тим, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК не може запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.
2. Доводи апеляційної скарги прокурора:
2.1. Вважає, що ухвала слідчого судді є необгрунтованою внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.
2.2. При винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом не враховано заявлені у клопотання ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
2.3. При постановленні ухвали, судом не враховано можливість підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також те, що він фактично проживає на території Київської області, що досудового розслідування, а тому може не являтись на слідчі, процесуальні дії, що слугуватиме затягуванню на судовому розгляді.
2.4. Підозрюваний являється працівником митних органів, а тому в силу виконання своїх службових обов'язків може мати широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб правоохоронних органів та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи і досудового розслідування у кримінальних провадженнях.
2.5. ОСОБА_8 , усвідомлюючи тяжкість та можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, у разі визнання судом його винним, може переховуватися від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України як у пунктах пропуску, так і за їх межами, а також переховуватись на території України.
2.6. Судом не враховано і наявність ризику можливого впливу підозрюваного на вже допитаних свідків з метою зміни ними своїх показань на користь підозрюваного, а також і той фактор, що у кримінальному провадженні на даний час не встановлено усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини, які мають значення для кримінального провадження.
Враховуючи наведені обставини, просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування до 30.07.2025 включно.
3. Позиції сторін в суді апеляційної інстанції.
3.1. Прокурор доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
3.2. Підозрюваний та захисник доводи апеляційної скарги прокурора заперечили, просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни.
4. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.
4.1. Згідно з ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обмеження права на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Норма ч. 1 ст. 194 КПК України покладає на суд обов'язок установити: 1) обґрунтованість підозри (ст. 177 КПК України); 2) наявність ризиків (ст. 177 КПК України); 3) можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів (ч.1 ст. 183 КПК України).
За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби (ст. 181 КПК України).
4.2. Підозрюваний ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має сталі соціальні зв'язки, тому ризик переховуватись від слідства є низьким.
Можливості виїхати за кордон під час воєнного стану дуже обмежені і тому ймовірність цього ризику, вважає апеляційний суд, може бути забезпечена і більш м'яким запобіжним заходом.
Ці обставини вказують на те, що домашній арешт, обраний суддею, який є достатнім для запобігання ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
5. Висновки.
Рішення суду законне, належно обґрунтоване та вмотивоване, підстави для його скасування відсутні.
Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 31.05.2025 про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без зміни.
Ухвала не оскаржується.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5