26.05.2025
Справа № 720/549/25
Провадження № 2/720/657/25
26 травня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
за участю секретаря Факащук А.П.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
В березні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь суми боргу за договором кредиту, посилаючись на те, що з метою отримання кредитних послуг 23 квітня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою веб-сайту (https://sgroshi.com.uа), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем було укладено кредитний договір № 22.04.2024-100003341, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 8000 гривень строком на 112 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених в договорі в розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.Протягом дії кредитного договору відповідач систематично не виконував належним чином договірні зобов'язання в частині своєчасного погашення кредиту та допустив прострочену заборгованість по кредиту, яка станом на 12 серпня 2024 року становить 20701 гривень 99 копійки, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу - 7390 гривень 26 копійок, заборгованість за відсотками - 9311 гривень 73 копійки та неустойка - 4000 гривень. Оскільки, відповідач у добровільному порядку борг не повертає, просив стягнути нього в примусовому порядку кредитну заборгованість та судові витрати по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З метою всебічного, повного, об'єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з'ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак від нього надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надала, а також в судове засідання не з'явилася та не повідомила суд про причини своєї неявки, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, 20 квітня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою веб-сайту (https://sgroshi.com.uа), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем було укладено кредитний договір № 22.04.2024-100003341, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 8000 гривень строком на 112 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених в договорі в розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Варто зазначити, що в якості підпису позичальника та кредитодавця використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, який має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом з застосування одноразового ідентифікатора (одноразового паролю).
Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, на офіційному веб-сайті позичальника у вільному доступі для всіх клієнтів розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Факт отримання відповідачем кредиту від позивача підтверджується підписаним договором кредиту, платіжними дорученнями, відповідно до яких було здійснено перерахування кредитних коштів на платіжну банківську карту відповідач «LiqPay», відповідно до якої 23 квітня 2024 року о 00 годині 02 хвилини відповідачу було здійснено переказ коштів в сумі 8000 гривень на картку, яка належить відповідачу.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на погашення кредиту та допустив прострочену заборгованість по кредиту, яка станом на 12 серпня 2024 року становить 20701 гривень 99 копійки, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу - 7390 гривень 26 копійок, заборгованість за відсотками - 9311 гривень 73 копійки та неустойкою - 4000 гривень.
Крім цього, відповідно до п. 1 ч ст. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 526, 598, 599, 610, 611, 612, 614, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму кредитної заборгованості станом на 12 серпня 2024 року за кредитним договором № 22.04.2024-100003341від 23 квітня 2024 року в розмірі 20701 (двадцять тисяч сімсот одну) гривні 99 копійок, яка складається за основною сумою боргу - 7390 гривень 26 копійок, заборгованість за відсотками - 9311 гривень 73 копійки, заборгованість за неустойкою - 4000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Ляху Г.О.