Справа № 643/7561/25
Провадження № 1-кп/643/846/25
24.06.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023220000001423 від 21.12.2023, складений відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
До Салтівського районного суду міста Харкова з Харківської обласної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12023220000001423 від 21.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 286 КК України
Ухвалою суду від 19.05.2025 призначено підготовче судове засідання для розгляду вказаного обвинувального акта на 13 год. 00 хв. 24.06.2025.
23.06.2025 адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт транспортного засобу марки ВАЗ 11183, р.н. НОМЕР_1 , який був накладений на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2023.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до обвинувального акта 21.12.2023 приблизно о 06.50 год. по вул. Салтівське шосе біля дому № 43 у м. Харкові стався наїзд автомобіля «ЗАЗ», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_4 , на пішохода ОСОБА_9 внаслідок чого останню відкинуло на смугу зустрічного руху, де на неї був здійснений наїзд автомобілем «ВАЗ- 11183 », р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку стосовно напрямку руху автомобіля «ЗАЗ».
Від отриманих тілесних ушкоджень пішохід ОСОБА_9 загинула на місці пригоди.
По даній справі ОСОБА_8 проходить в якості свідка.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2023 задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженню № 12023220000001423 та накладений арешт на автомобіль «ВА3-11183», р.н. НОМЕР_1 , який фактично перебуває у користуванні ОСОБА_8 , шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження автомобіля з постановкою його на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів.
У вказаному рішенні слідчого судді вказано, що даний транспортний засіб необхідно зберігати на майданчику тимчасового зберігання, як речовий доказ для проведення судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертиз.
3 моменту накладення арешту пройшло вже півтора року, за цей час автомобіль «ВАЗ-11183»,
р.н. НОМЕР_3 , оглядався експертами із застосуванням фотофіксації слідової інформації пошкодженого транспортного засобу. На теперішній час проведені всі необхідні слідчі дії, а саме були проведені транспортно-трасологічна і автотехнічна експертиза, експертиза відеозапису події ДТП, комплексна судово-медична, медико-криміналістична, автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза, проведений слідчий експеримент на місці пригоди.
Як наполягає адвокат ОСОБА_7 , на даний час відсутні підстави для подальшого зберігання вказаного автомобіля на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів, оскільки досудове розслідування завершене.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити. Крім того надав нотаріально засвідчену копію довіреності від 16.01.2023, на підставі якої власник автомобіля - ОСОБА_10 передав у користування та розпорядження вказаний автомобіль ОСОБА_8 .
Прокурор заперечив проти заявленого клопотання про скасування арешту, посилаючись на те, що автомобіль «ВА3-11183», р.н. НОМЕР_1 , визнаний речовин доказом, а тому не виключається, що у подальшому виникне необхідність у проведенні додаткових експертиз.
Одночасно прокурор вказав про наявність підстав для призначення обвинувального акта до розгляду у судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_6 не висловив заперечень проти задоволення клопотання про скасування арешту автомобіля. Вказав, що на стадії досудового розслідування проведені усі необхідні експертизи у справі. Крім того, вважав за можливе призначити обвинувальний акт до розгляду у судовому засіданні.
Захисник обвинуваченого вказав про наявність підстав для задоволення клопотання власника майна про скасування арешту, накладеного на транспортний засіб, не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думки учасників процесу, встановивши відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, правильність визначення підсудності кримінального провадження Салтівському районному суду міста Харкова, відсутність угод визначених ст. 468 КПК України, а також підстав передбачених п. 4-8 ч. 1 та
ч. 2 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження, суд вирішив питання, пов'язані із підготовкою до судового розгляду.
Справу розглядати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.
У судове засідання слід викликати учасників судового провадження.
Стороною обвинувачення клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу на час судового провадження не заявлено.
Щодо клопотання представника володільця майна про скасування арешту суд зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2023 (справа № 953/1244/23) накладено арешт на автомобіль «ВАЗ 11183», який належить ОСОБА_10 та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_8 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження. Також постановлено зберігати на майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська (нині - Сковороди), 107.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023220000001423 від 21.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України перебуває в провадженні Салтівського районного суду міста Харкова. Відтак, досудове розслідування завершено, в ході якого проведено всі необхідні слідчі дії з вищевказаним автомобілем, які вважала за необхідне провести сторона обвинувачення. Доцільність подальшого зберігання автомобіля на спеціально відведеному майданчику в судовому засіданні прокурором не доведена, а посилання на ймовірну необхідність проведення додаткових експертиз є гіпотетичними, з огляду на вже проведені експертизи.
В судовому засіданні встановлено, що фактичним володільцем транспортного засобу є ОСОБА_8 на підставі довіреності від 16.01.2023, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , зареєстрована в реєстрі № 14.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
В розумінні п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК України учасником судового провадження, серед іншого, є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд зауважує, що інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у
ст. 174 КПК України, а саме: необґрунтованістю його накладення та відсутністю подальшої потреби в ньому.
Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. 160-166, 170-174 КПК України.
Відповідно до положення ч. 9 ст. 100 КПК України питання щодо долі речових доказів, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази зберігаються до набранням рішенням законної сили.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, зберігання яких через їх громіздкість або з інших причин, тощо, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливе без шкоди для кримінального провадження.
Згідно з ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Разом з тим, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що зазначено уст. 26 КПК України.
Суд, при розгляді клопотання, враховує приписи ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Положенням ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ ст. 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша - має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном, друга - охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями, третя - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах.
Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Зважаючи на наведене, суд, вважає за можливе клопотання про скасування арешту задовольнити частково, а саме в частині заборони права користування та змінити порядок зберігання речового доказу, передавши його на відповідальне зберігання володільцю майна, оскільки тривале зберігання транспортного засобу пошкодженого внаслідок ДТП під відкритим небом, призведе до його корозії та таке часткове скасування арешту майна, а саме з права користування не зашкодить кримінальному провадженню.
Керуючись ст. 314-316 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні
№ 12023220000001423 від 21.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, будинок 38-Є, каб. 44) на
15 год. 30 хв. 26.06.2025.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.
Клопотання представника ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 22.12.2023 у кримінальному провадженні № 12023220000001423 від 21.12.2023 з майна, яке належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , та на підставі довіреності від 16.01.2023, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , зареєстрована в реєстрі № 14, фактично перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , а саме з транспортного засобу марки ВАЗ 11183, р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_6 , в частині права користування.
Змінити порядок зберігання речового доказу, а саме: передати транспортний засіб марки ВАЗ 11183, р.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_6 на відповідальне зберігання його фактичному володільцю - ОСОБА_8 , до набрання законної сили рішення, яким закінчується розгляд кримінального провадження по суті.
Попередити ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене
ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.06.2025.
Суддя ОСОБА_1