Справа № 308/8330/25
18 червня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025070000000181
Прокурор звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням у якому зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025070000000181 відомості про яке внесено до ЄРДР від 05.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
04.06.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Враховуючи невідкладність випадку, пов'язаного з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, з метою фіксації слідів кримінального правопорушення, а також у зв'язку із рятуванням майна, виявлення та вилучення речових і документальних доказів, та усунення можливості їх приховування чи знищення у період з 14 год. 20 хв. по 15 год. 22 хв. 04.06.2025 проведено обшук приміщення в якому адвокат ОСОБА_4 здійснює адвокатську діяльність, що за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 7 700 доларів США в кількості 77 купюр номіналом по 100, з єдиним серійним номером РН 23586070с, які упаковано до НПУ WAR 1113065; ордер про надання правничої (правової) допомоги укладений між ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_4 , а також Договір №325 від 02.04.2025, що разом упаковано в спец. пакет НПУ СУ PSP 2203707; мобільний телефон марки «IPhone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку «Vodafone» НОМЕР_3 , що упаковано в спец. пакет НПУ СУ PSP 2203706; 5 (п'ять) флеш- носіїв інформації, що упаковано в спец. пакет НПУ WAR 1113064; 3 (три) довідки від ОТМО «Фтизіатрія» м. Ужгород, вул. Нахімова, 4 з підписом та печаткою лікаря, без заповнених даних осіб, що разом упаковані в спец. НПУ HYQ 0144592.
Прокурор вказує, що на вилученому мобільному телефоні, та флеш-носіях можуть міститись відомості про детальні обставини вчинення кримінального правопорушення та можливих співучасників вчинення злочину, а тому потребують проведення додаткових слідчих дій, в тому числі проведення оглядів та експертних досліджень.
Вилучені грошові кошти в сумі 7 700 доларів США, являються імітаційними та ідентифікуючими грошовими коштами, шо під протокол вручення грошових коштів від 04.06.2025 свідку ОСОБА_5 , та безпосередньо їх отримав підозрюваний ОСОБА_4 , як залишок суми за вчинення своїх протиправних дій.
Вилучений ордер та договір про надання правової допомоги у кладеної між ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_4 являється прямим підтвердженням, щодо взаємодії між зазначеними особами.
Вилучені довідки з підписом та печаткою від ОТМО «Фтизіатрія» м. Ужгород, вул. Нахімова, 4, потребують проведення додаткових слідчих дій, в тому числі для проведення технічної експертизи документу, з метою встановлення та ідентифікації службової особи лікаря.
А тому на підставі вищенаведеного, з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на вищезазначене майно, вилучене в ході проведення обшуку приміщення в якому адвокат ОСОБА_4 здійснює адвокатську діяльність, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони користуватись, розпоряджатись чи відчужувати вказане майно.
Прокурор на розгляд клопотання не з'явився, хоча про час та місце розгляду такого був повідомлений.
Власник майна та його захисник на розгляд клопотання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду клопотання були повідомлені. Захисник власника майна - адвокат ОСОБА_6 подала до суду заяву про розгляд клопотання без їх участі, у якій також зазначила, що заперечує проти накладення арешту на флеш-носії, оскільки інформація, що може на них міститися є адвокатською таємницею.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Як встановлено в ході розгляду клопотання, СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025070000000181 відомості про яке внесено до ЄРДР від 05.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2КК України.
З долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку від 04.06.2025року, проведенного у приміщенні в якому адвокат ОСОБА_4 здійснює адвокатську діяльність, що за адресою: АДРЕСА_1 , убачається, що в ході такого було виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 7 700 доларів США в кількості 77 купюр номіналом по 100, з єдиним серійним номером РН 23586070с, які упаковано до НПУ WAR 1113065; ордер про надання правничої (правової) допомоги укладений між ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_4 , а також Договір №325 від 02.04.2025, що разом упаковано в спец. пакет НПУ СУ PSP 2203707; мобільний телефон марки «IPhone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку «Vodafone» НОМЕР_3 , що упаковано в спец. пакет НПУ СУ PSP 2203706; 5 (п'ять) флеш- носіїв інформації, що упаковано в спец. пакет НПУ WAR 1113064; 3 (три) довідки від ОТМО «Фтизіатрія» м. Ужгород, вул. Нахімова, 4 з підписом та печаткою лікаря, без заповнених даних осіб, що разом упаковані в спец. НПУ HYQ 0144592.
Згідно постанови слідчого від 05.06.2025 року вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025070000000181.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вилучені, згідно протоколу обшуку від 04.06.2025 року, проведеного у у приміщенні в якому адвокат ОСОБА_4 здійснює адвокатську діяльність, що за адресою: АДРЕСА_1 , речі, за винятком 5 (п'ять) флеш-носіїв інформації, що упаковані в спец. пакет НПУ WAR 1113064, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, та матимуть доказове значення у кримінальному провадженні, а тому клопотання по накладення арешту на вищезазначені речі є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Разом з тим, що стосується накладення арешту на вилучені 5 флеш-носіїв, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено необхідність накладення арешту.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, до клопотання прокурором долучено постанову слідчого від 05.06.2025 року про визнання вилучених речей, в тому числі флеш-носіїв, речовими доказами у кримінальному провадженні №12025070000000181.
Частиною п'ятою статті 110 КПК України передбачено, що, мотивувальна частина постанови слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Однак, у вищезазначеній постанові відсутні мотиви прийняття такої та їх обґрунтування, у даному випадку, з урахуванням положень ч.1 ст. 98 КПК України.
У постанові взагалі відсутнє обґрунтування, яким критеріям, передбаченим ч.1 ст. 98 КПК України, необхідним для визнання матеріального об"єкта речовим доказом, відповідають вилучені флеш-носії.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На теперішній час слідчим не доведено, що в застосуванні цього заходу частині накладення арешту на вищевказану печатку, є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують на такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт вказаної речі, оскільки стороною обвинувачення взагалі не доведено, що така відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та відповідно має значення речового доказу у кримінальному провадженні.
Відтак, доводи слідчого щодо необхідності накладення арешту на вилучені 5 (п'ять) флеш-носіїв інформації, що упаковано в спец. пакет НПУ WAR 1113064, з метою забезпечення збереження як речових доказів, є безпідставними та немотивованими.
Беручи до уваги вищевикладене, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, обґрунтованість необхідності обмеження у праві власності майном, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого у частині накладення арешту на вилучені флеш-носії є необґрунтованим, а тому у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч.3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 04.06.2025 року в ході проведення обшуку офісу АДРЕСА_2 , яким користується адвокат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти у сумі 7 700 доларів США в кількості 77 купюр номіналом по 100, з єдиним серійним номером РН 23586070с, які упаковано до НПУ WAR 1113065; ордер про надання правничої (правової) допомоги укладений між ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_4 , а також договір №325 від 02.04.2025, що разом упаковано в спец. пакет НПУ СУ PSP 2203707; мобільний телефон марки «IPhone 14 Pro Max» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку «Vodafone» НОМЕР_3 , що упаковано в спец. пакет НПУ СУ PSP 2203706; 3 (три) довідки від ОТМО «Фтизіатрія» м. Ужгород, вул. Нахімова, 4 з підписом та печаткою лікаря, без заповнених даних осіб, що разом упаковані в спец. НПУ HYQ 0144592, шляхом заборони користуватись, розпоряджатись чи відчужувати вказане майно.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на 5 (п'ять) флеш-носіїв інформації, що упаковано в спец. пакет НПУ WAR 1113064 - відмовити.
На виконання ч.3 ст. 173 КПК України негайно повернути ОСОБА_4 , вилучені 04.06.2025 року у ході проведення обшуку 5 (п'ять) флеш-носіїв інформації, що упаковано в спец. пакет НПУ WAR 1113064.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1