Справа № 638/11719/25
Провадження № 2-н/638/2592/25
26 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Цілиноградська» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ,-
встановив:
Представник заявника звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за оплату послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій в розмірі 9266,87 грн; за оплату послуг з теплопостачання в розмірі 459,98 грн.
Вивчивши подану заяву, суддя дійшов до наступного.
Форма і зміст заяви про видачу судового наказу визначені статтею 163 ЦПК України, зокрема пунктом 1 частини 3 зазначеної статті визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.
Разом з тим, статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу заяви, яка складає її предмет.
Підставою заяви є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога заявника.
Предмет і підстава заяви сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між заявником та боржником.
Як роз'яснено у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм процесуального права, є підстави вважати, що умовою об'єднання вимог заявника в одній заяві є однорідність вимог, спільність предмета заяви, спільність підстав заяви.
Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Так, представник заявника у заяві про видачу судового наказу просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість та об'єднати в одній справі наступні позовні вимоги: стягнення боргу за оплату послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, а також заборгованість за оплату послуг з теплопостачання. Таким чином, заява фактично містить дві самостійні вимоги про стягнення заборгованості, яка утворилася, за різними договорами. При цьому, судовий збір сплачено лише за одну вимогу.
Суд зазначає, що приписи ч. 2 ст. 188 ЦПК України, згідно яких суд може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами, зокрема, одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача, на які посилається заявник, підлягають застосуванню в справах позовного провадження, суд не може вирішувати питання про об'єднання та роз'єднання позовних вимог в наказному провадженні.
Згідно з частиною 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України «Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права)».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України, порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Таким чином, суддя приходить до висновку про те, що заявлені вимоги не підлягають об'єднанню в наказному провадженні, заявником порушено правила об'єднання заявлених вимог, що є підставою для повернення заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. 165,188,258,260 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Цілиноградська» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин