Справа №338/572/25
25 червня 2025 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Шишко О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2025 року за заявою Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 6340,34 грн заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2025 року,
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Захаріїв Б.Д., через систему «Електронний суд», 05 травня 2025 року звернувся в суд із заявою про скасування судового наказу, виданого 02 травня 2025 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" 6340,34 грн заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2025 року (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що він не погоджується із вимогами заявника щодо наявності заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, оскільки жодного договору із заявником він не укладав. Тому просив скасувати судовий наказ, виданий Богородчанським районним судом Івано-Франківської області 02 травня 2025 року та стягнути сплачений ним судовий збір.
Згідно з ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу .
З матеріалів справи встановлено, що заява про скасування судового наказу подана у строки, визначені ч.1 ст.170 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що підстав для повернення заяви про скасування судового наказу немає.
Оскільки наказне провадження має безспірний характер, а заперечення боржника проти вимог стягувача свідчить про наявність спору, то судовий наказ підлягає скасуванню. Заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Також заявник просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" 121,12 грн витрат по оплаті судового збору.
Згідно частини 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до змісту п.п. 4-2 п. 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про скасування судового наказу ставка судового збору становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Матеріалами справи підтверджується сплата ОСОБА_1 судового збору за подання заяви про скасування судового наказу у розмірі 121,12 грн, необхідність сплати якого передбачена пунктом 1 частини 5 статті 170 ЦПК України.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 9 статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). За вищенаведеного, суд вважає можливим застосування до даних правовідносин аналогії статті 141 ЦПК України.
Тобто у випадку ухвалення судового рішення на користь особи, яка звертається із відповідною заявою, має наслідком або повернення сплаченого судового збору або стягнення його з протилежної сторони.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає до задоволення, судовий збір підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Івано-Франківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України".
На підставі наведеного, керуючись ст.171, 260 ЦПК України,
Скасувати судовий наказ Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2025 року у справі №338/572/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" 6340,34 грн заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2025 року (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) та 242 грн 24 коп витрат по оплаті судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії на користь ОСОБА_1 121,12 грн судових витрат.
Роз'яснити стягувачу його право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. А. Шишко