Справа № 194/2205/24
Номер провадження № 2/194/17/25
26 червня 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Позовну вимогу мотивує тим, що відповідач є її батьком. Позивачу виповнилося 18 років та вона на даний час продовжує навчання на денній формі навчання в Дніпровському фаховому педагогічному коледжі, у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги. Зазначає, що на даний час угоди про добровільну сплату аліментів з відповідачем не досягнуто, але він може надавати матеріальну допомогу, бо працює та отримує дохід. Також вона отримує стипендію у розмірі 928,27 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини доходів відповідача на її утримання до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Відповідач подав до суду відзив на позов, відповідно до якого просив задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 1/10 частки його доходів з наступних підстав. З позову вбачається, що позивачка навчається переважно дистанційно, що знижує витрати на проїзд, проживання у гуртожитку тощо. Окрім того, позивачка отримує стипендію. Однак він перебуває у шлюбі, від якого вони мають малолітню дитину. У зв'язку з чим він несе витрати на утримання дитини та непрацездатної дружини, яка не працює, так як знаходиться у декретній відпустці. Також, він переніс хірургічне втручання, наразі триває період реабілітації, що зменшило отриманий ним дохід. Окрім того, обов'язок щодо утримання понов літньої дитини покладається і на матір.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, відповідно до якої просила задовольнити позов повністю, оскільки її навчання розпочалося з 01.09.2022 року, у зв'язку з чим вона витрачала кошти, про що було відомо батькові. Вона не може працювати у зв'язку з навчанням, однак перебування дружини відповідача у декретній відпустці це її право, а не обов'язок. Виписки з лікарні не підтверджують, що відповідач постійно витрачає кошти на своє лікування, оскільки захворювання не є хронічним, та кошти на лікування повинні бути відшкодовані підприємством у зв'язку зі страховкою.
Позивач в судове засідання не з'явилася, але в позовній заяві просить розглядати справу без її участі, не заперечую проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає частково, а саме у розмірі 1/10 частини його доходів, просить розглядати справу без його участі.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 05 травня 2022 року виконкомом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, актовий запис № 22.
Також, відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Згідно довідки КЗ вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» №713 від 05.12.2024 року, ОСОБА_1 навчається на 3 курсі денної форми навчання за регіональним замовленням на спеціальністю 013 Початкова освіта в Дніпровському фаховому педагогічному коледжі КЗ вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра. Початок навчання 01.09.2022 року, термін навчання 3 роки 10 місяців.
Відповідно до довідки КЗ вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради», ОСОБА_1 навчається в КЗВО «ДАНО» ДОР», основне навчання безоплатне, отримує стипендію червень - серпень 2024 року - 890 грн., вересень 2024 року - 966,54 грн., жовтень-листопада 2024 року - 928,27 грн.
На виконання ухвали суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів за останні 6 місяці, з яких вбачається, що ОСОБА_2 за вищезазначений період отримував заробітну плату щомісяця з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Відповідно довідки Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 22.04.2025 року, ОСОБА_2 працює гірником з ремонту гірничих виробіток та отримує дохід, який склав за період з лютого 2024 року по березень 2025 року 440162,76 грн.
Як вбачається з виписки з медичної картки стаціонарного хворого №1916 та акту надання послуг №20 від 31 травня 2025 року, ОСОБА_2 переніс хірургічне втручання у зв'язку з захворюванням, яке потребує реабілітації та сплатив кошти на цю реабілітацію у розмірі 45000 грн.
Як вбачається з довідки №22 КНП «Тернівська центральна міська лікарня та виписки з медичної картки стаціонарного хворого №1023/760, ОСОБА_2 має певні захворювання, яке потребує хірургічного втручання у зв'язку з захворюванням.
Однак суд не бере до уваги як доказ сплату ОСОБА_2 комунальних послуг, оскільки ці послуги несуть усі громадяни у зв'язку з їх проживанням. Окрім того, частково відшкодування цих послуг здійснює підприємством ОСОБА_2 .
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Зазначена постанова підтримана постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року по справі № 754/866/18.
Отже, матеріалами справи доведена обов'язкова сукупність таких юридичних фактів: походження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відповідача, досягнення нею 18 років, але її вік є меншим 23 років, продовження нею навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у відповідача можливості надавати таку допомогу (оскільки він частково визнає позовні вимоги та отримує заробітну плату).
При визначені розміру аліментів, що мають бути стягнуті, судом приймається до уваги та обставина, що відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме у розмірі 1/10 частини його доходів, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, а також, того, що на утриманні останнього є ще інша малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та непрацездатна дружини, останній має певні захворювання, переніс операційне втручання і потребує ще одного операційного втручання, та проходить реабілітацію, у зв'язку з чим витрачає кошти, а позивач отримує стипендію, а тому, з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, стану здоров'я відповідача, у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/8 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з продовженням ним навчання, починаючи з 25 грудня 2024 року, і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Також, суд вважає, що аліменти повинні бути стягнуті з 25 грудня 2024 року, оскільки станом на 24 грудня 2025 року позивач є ще неповнолітньою, так як повноліття наступає на наступний день після дня народження.
Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76, 264, 265, 268, 274, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів його доходів на її утримання у зв'язку з продовженням нею навчання, починаючи з 25 грудня 2024 року та до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Згідно зі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині виплати аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 26 червня 2025 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін