Справа № 191/1175/23
Провадження № 1-кп/191/89/23
26 червня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) кримінальне провадження №22022130000000284 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Демино-Олександрівка Сватівського (колишнього Троїцького) району Луганської області, громадянки України, яка має РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь- яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
24.02.2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на ЗО діб.
Законом України від 15.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 21.04.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 22.05.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15.08.2022 року № 2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 07.11.2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 16.11.2022 року № 2737-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 5 8/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
У результаті ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, яку розпочато 24.02.2022 року, с. Демино-Олександрівка Сватівського району Луганської області з 06.03.2022 р. захоплено збройними силами російської федерації та підконтрольними їм незаконними збройними формуваннями т.зв. лнр. На підтвердження контролю над вказаною селищною територіальною громадою, на будівлі Демино-Олександрівської сільської ради Луганської області, розташованої за адресою: Луганська область, Сватівський район, с. Демино-Олександрівка, пров. Річковий, буд. 4 незаконними збройними формуваннями встановлено прапор т.зв. лнр.
Відповідно до закону т.зв. лнр з назвою мовою оригіналу «О системе исполнительных органов государственной власти Луганской Народной Республики» визначено систему виконавчих органів державної влади та основні повноваження державної влади т.зв. лнр.
Згідно зі статтею 8 вказаного т.зв. закону виконавчий орган державної влади т.зв. луганської народної республіки користується правами юридичної особи, має печатку з зображенням т.зв. державного герба луганської народної республіки і своїм найменуванням, а також відповідні бюджетні та інші рахунки, відкриті у встановленому законодавством порядку.
З червня 2022 (встановити більш точну дату в ході досудового розслідування не вдалося) громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області в с.Демино-Олександрівка Сватівського району Луганської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, достовірно знаючи про незаконність дій співучасників збройних формувань т.зв. лнр та окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Луганської області, діючи з єдиним злочинним умислом з мотивів заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, з метою зміни меж території України та поширення на неї впливу рф, перешкоджання євроінтеграційному курсу розвитку України, встановлення контролю рф над політичними та економічними процесами в Україні, маючи умисел на зайняття посади, пов'язаної з виконанням адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території в с.Демино-Олександрівка Сватівського району Луганської області, надала свою добровільну згоду на призначення її на посаду начальника Демино-Олександрівського відділу життєзабезпечення населення т. зв. адміністрації Троїцького району лнр.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_5 з червня 2022 р. (встановити більш точну дату в ході досудового розслідування не вдалося), будучи громадянкою України, перебуваючи на території с.Демино-Олександрівка Сватівського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної влади держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань т.зв. лнр, ОСОБА_5 приступила до виконання обов'язків начальника Демино-Олександрівського відділу життєзабезпечення населення т.зв. адміністрації Троїцького району лнр, тобто зайняла посаду пов'язану з виконанням адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупаційній території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора - у т.зв. адміністрації Троїцького району так званої луганської народної республіки, що діє на території Сватівської ОТГ Луганської області.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченої зазначив, що подані письмові докази та показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у повному обсязі підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_5 , а кваліфікація кримінального правопорушення є вірною за ч.5 ст.111-1 КК України.
Відтак, прокурор просив суд визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією майна.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 (in absentia), яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
Відповідно до ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.08.2023 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 .
Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст.323 КПК України.
Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_8 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв'язку із чим остання викликалася в судові засідання в порядку ст.323 КПК України: повістки про виклик публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинене на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, що так само свідчить про її наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.
У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що дослідженні письмові докази та допитані свідки підтверджують зайняття ОСОБА_5 посади в незаконно створеному органі влади. Однак, стороною обвинувачення не доведено добровільність зайняття цієї посади, бо жоден свідок не зміг це підтвердити. Так як стороною обвинувачення беззаперечно не доведено добровільність зайняття ОСОБА_5 посади, то і не доведено її вину. У разі якщо суд прийде до висновку про винність обвинуваченої просив призначити мінімальне покарання.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.
Зокрема, протоколом огляду від 18.08.2022 року за участю свідка ОСОБА_6 встановлено наявність на каналі з назвою мовою оригіналу «Новости Парламента ЛНР» в месенджері «Телеграм» публікацію про те, що 30 червня депутат так званої народної ради ЛНР ОСОБА_9 зустрівся з мешканцями села Демино-Олександрівка. Також, на даному заході була присутня ОСОБА_5 .
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.08.2022 року свідок ОСОБА_6 на фото №3 впізнала мешканку с.Демино-Олександрівка Сватівського району Луганської області ОСОБА_5 .
Протоколом огляду від 29.07.2022 року за участю свідка ОСОБА_7 встановлено наявність на каналі з назвою мовою оригіналу «Новости Парламента ЛНР» в месенджері «Телеграм» публікацію про те, що 30 червня депутат так званої народної ради ЛНР ОСОБА_9 зустрівся з мешканцями села Демино-Олександрівка. Також, на даному заході була присутня ОСОБА_5 .
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.07.2022 року свідок ОСОБА_7 на фото №3 впізнала мешканку с.Демино-Олександрівка Сватівського району Луганської області ОСОБА_5 .
Протоколом огляду від 30.07.2022 року за участю свідка ОСОБА_10 встановлено наявність на каналі з назвою мовою оригіналу «Новости Парламента ЛНР» в месенджері «Телеграм» публікацію про те, що 30 червня депутат так званої народної ради ЛНР ОСОБА_9 зустрівся з мешканцями села Демино-Олександрівка. Також, на даному заході була присутня ОСОБА_5 .
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2022 року свідок ОСОБА_10 на фото №3 впізнала мешканку с.Демино-Олександрівка Сватівського району Луганської області ОСОБА_5 .
Протоколом огляду від 20.08.2022 року встановлено наявність на каналі з назвою мовою оригіналу «Новости Парламента ЛНР» в месенджері «Телеграм» публікацію про те, що 30 червня депутат так званої народної ради ЛНР ОСОБА_9 зустрівся з мешканцями села Демино-Олександрівка. Також встановлено наявність на каналі з назвою мовою оригіналу «Администрация Троицкого района» в месенджері «Телеграм» публікацію про те, що 18.08.2022 року відбулась зустріч заступника голови так званої адміністрації Троїцького району ОСОБА_11 з представником воєнкомату та працівниками адміністрації, керівниками відділу освіти і культури, начальниками відділів життєзабезпечення.
Протоколом огляду від 01.08.2022 року встановлено наявність в соціальній мережі «Facebook» сторінки під назвою « ОСОБА_12 » з фотозображеннями ОСОБА_5 та в соціальній мережі «Instagram» сторінку з назвою « ОСОБА_12 » з фотозображеннями ОСОБА_5 .
Протоколом огляду від 20.09.2022 року встановлено наявність публікацію з назвою мовою оригіналу «Своих - не бросаем!» на офіційному сайті під назвою мовою оригіналу «Официальный сайт администрации Троицкого района луганской народной республики», у якій зазначено про те, що начальником відділу життєзабезпечення ОСОБА_5 та небайдужими місцевими мешканцями с.Демино-Олександрівка організовано ремонт автомобіля біженцям з м.Куп'янськ.
Крім того, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , пояснила, що вона виїхала з окупованої території у червні 2022 року у м.Дніпро, а до цього мешкала у с.Сиротине Луганської області, яке входить до Демино-Олександрівської громади. Знає ОСОБА_5 , яка займала раніше посаду голови Демино-Олександрівської сільської ради. Вона переобиралась, не евакуювалась і пішла добровільно на співпрацю з окупантами. З месенджері Телеграм дізналась, що зайняла посаду при окупаційній владі. Особисто не бачила обвинувачену після окупації, але з розповідей близьких людей знає, що вона ще до призначення розпочала активно допомагати окупантам за власною згодою. Виїхати можливість була у всіх, бо перешкод не було. Кожен для себе робив вибір. Фото з ОСОБА_5 побачила вже коли виїхала з окупованої території.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_5 займала посаду голови Демино-Олександрівського старостинського округу. Під час окупації вона пішла на співпрацю і зайняла посаду керівника відділу життєзабезпечення с.Демино-Олександрівка. Території Троїцького району була окупована 06.03.2022 року. Він виїхав 03.04.2022 року, бо ті, хто пішов на співпрацю почали доносити інформацію окупантам, що було небезпечно для нього, так як він до вторгнення займав посаду заступника військового комісара Білокуракинського, Троїцького об'єднаного ТРК та виконував обов'язки щодо мобілізації населення. Окупаційна влада збирала людей і пропонувала роботу. ОСОБА_5 погодилась і сама людям оголосила про своє призначення. З початку квітня 2022 року вже розпочала працювати їхня поліція, а так як він ще й був учасником бойових дій, то він мусив виїжджати з окупованої території. Крім того, нікого не призначають начальником за примусом. Бачив фото з ОСОБА_5 на сайті «Парламент лнр». Впізнав її, бо по роботі постійно з нею спілкувався, як з представником місцевого самоврядування в прикордонному районі, адже він займався мобілізацією населення.
Наявність у ОСОБА_5 , громадянства України підтверджується особовою карткою ДМС, згідно з якою їй 12.11.2004 року видано Голосіївським РУ ГУМВС України в м.Києві паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 та 07.03.2018 року видано Троїцьким відділом УДМС у Луганській області паспорт громадянина України номер НОМЕР_3 .
Суд також бере до уваги загальновідому інформацію, що в Україні з 24.02.2022 року і по даний час діє воєнний стан.
Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.
Що стосується доводів захисту про те, що стороною обвинувачення не доведено добровільність вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, то вони не заслуговують на увагу.
Зокрема, суд звертає увагу на положення ст.22 КПК України, згідно з якими кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачена повідомлялась судом про розгляд провадження у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, а під час судового розгляду був присутній його захисник.
Незважаючи на вказані обставини, стороною захисту жодних доказів на підтвердження можливого впливу на обвинувачену окупаційною владою надано не було.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що суд не уповноважений на здійснення перевірки обставин, про які не повідомляла сторона захисту, наведені доводи суд розцінює виключно як спосіб захисту.
Також суд приймає до уваги, що співпраця ОСОБА_5 із окупаційної владою мала некороткостроковий характер та остання, за наявності такого бажання, могла б знайти можливість припинити її, покинути окуповану територію Луганської області, втім нею не скористалася до даного часу.
Крім того, ОСОБА_5 не тільки зайняла керівну посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, але й неодноразово брала участь у заходах за участю засобів масової інформації окупаційної влади, що також спростовує вимушеність її дій.
Згідно із показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні, вони мали можливість покинути окуповану територію та будь-яка особа, яка не виявила бажання зайняти посаду при окупаційній владі, не була до цього примушена. Відсутні підстави ґрунтовно припускати, що саме у ОСОБА_5 окупаційна адміністрація була зацікавлена достатньою мірою для того, аби примушувати її зайняти керівну посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що жодний із досліджених судом доказів та жодна з обставин, які ним підтверджуються, не вказує на те, що ОСОБА_5 вчинила інкриміноване діяння не добровільно.
Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надані ними безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд враховує при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, кваліфікуючи її дії за ч.5 ст.111-1 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винного, який раніше не судимий.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, що передбачено п.11 ч.1 ст.67 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Отже, зважаючи на той факт, що обвинувачена ОСОБА_5 , як громадянка України, вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, тому суд, враховуючи особу обвинуваченої, підвищену суспільну небезпечність даного злочину, його тяжкість, наявність обставини, що обтяжує покарання та відсутність пом'якшуючих покарання обставин, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої неможливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч.5 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі строком на десять років з позбавленням права обіймати посади щодо виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, установах, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності та з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
За глибоким переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення як нею, так і іншими особами кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України.
Даних щодо наявності процесуальних витрат чи речових доказів у даному кримінальному провадженні прокурором не надано.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд вважає за необхідне, з метою забезпечення конфіскації майна, залишити до набрання вироком законної сили діючим захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна останньої.
Керуючись ст.368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з позбавленням права обіймати посади щодо виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, установах, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності строком на 15 років з конфіскацією майна.
Строк відбуття обвинуваченою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основного покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання: з моменту фактичного затримання.
Продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що був обраний ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 08.02.2023 року, до набрання вироком законної сили.
Залишити без змін арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 08.02.2023 року, до набрання вироком законної сили на майно, належне ОСОБА_5 : земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4425482000:12:003:0101, площею 1,7548 га, розташовану за адресою: Луганська область, Троїцький район, с/рада Демино-Олександрівська.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику та прокурору.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя ОСОБА_1