Єдиний унікальний номер 205/8241/25
Номер провадження3/205/2725/25
25 червня 2025 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Таус М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №405803 від 15.05.2025 року, гр. ОСОБА_1 02.05.2025 року близько 11:47 год., за адресою АДРЕСА_3 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків по догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого остання займалась бродяжництвом в м. Добропілля та була знайдена співробітниками поліції.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила що донька дійсно без дозволу поїхала у місто Добропілля.
Неповнолітня ОСОБА_2 , в присутності законного представника, суду пояснила, що поїхала без дозволу у місто Добропілля, до друзів, мати не попередила так як переймалась що остання заборонить поїздку та нікуди не відпустить.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ч.1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Згідно ч. ч.1, 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з ч.2 цієї статті відповідальність настає у разі вчинення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення дій, передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП.
В частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, з наступними змінами, містяться роз'яснення щодо ухилення батьків від виконання своїх обов'язків, згідно яких ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються не в повному обсязі.
В силу ст.283 КУпАП, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Суд зазначає, що суть правопорушення, викладена у протоколі, не відповідає диспозиції ч.2 ст. 184 КУпАП, зокрема у протоколі не зазначено про повторність вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП, протягом року після накладення адміністративного стягнення, хоча дії ОСОБА_1 кваліфіковані саме за ч.2 ст. 184 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приймаючи до уваги те, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу цього правопорушення, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 184 ч.2, 247, 283 , 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Суддя Максим ТАУС