Єдиний унікальний номер 205/4282/25
Номер провадження3/205/1586/25
20.05.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу ВАД № 400696 11.03.2025 близько 22:00 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав ТЗП СК АА532557, п.1,2, на термін 10 днів з 10.03.2025 по 20.03.2025, а саме не виконав заборону на вхід та перебування у місці проживання постраждалої особи та обов'язання залишити місце проживання (користування) постраждалої особи.
На підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення до вказаного протоколу надано пояснення ОСОБА_2 про те, що її зять ОСОБА_1 11.03.2025 близько 22:00 прийшов та вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим порушив ТЗП СК АА532557; Терміновий заборонний припис АА№532557 відносно ОСОБА_1 на 10 діб на період з 10 по 20 березня 2025 року; рапорт працівника ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_2 повідомила про те, що її зять ОСОБА_1 не виконав вимоги ТЗП СК АА532557, виражав словесні образи; дана подія зафіксована бодікамерою.
ОСОБА_1 був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, проте в судові засідання не з'явився, клопотань про відкладення судового розгляду не надавав.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, клопотань про відкладення судового розгляду не надавала.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі «Шульга проти України», пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010),, і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у судовому процесі є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі «Мусієнко проти України», пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).
Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами.
Згідно вимог п.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Частиною 2 статті 173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Проте матеріали, окрім протоколу та пояснень потерпілої, не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 вчинив зазначені дії. Відеозаписи події або інші докази вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 уповноваженою особою до протоколу не долучено, пояснення від особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не отримано.
Інших доказів на підтвердження суб'єктивної та об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 173-8 КупАП, суду не надано.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Проте у даній справі відсутні належні та беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 40-1, 175-1, 247, 251, 280 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-8 КУпАП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно