Єдиний унікальний номер 205/13585/23
Провадження № 1-кп/205/672/25
26 червня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Новокодацького районного суду міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021052790000781 від 10.10.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, Харківської області, громадянина України, має вищу освіту, не працює, не судимий, має двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9 (в режимі відео конференції)
захисника - адвоката ОСОБА_10 (в режимі відео конференції)
обвинуваченого ОСОБА_5
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_8 було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 у якому прокурор зазначила, що на її думку продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування заявлених ризиків зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, що свідчить про те, що з урахуванням тяжкості покарання за вчинений злочин ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності, може безперешкодно покинути межі України. Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 незаконно звільнився зі Слідчого ізолятору м. Маріуполя, де утримувався під вартою. На теперішній час, територія м. Маріуполя тимчасово окупована. Незаконне звільнення ОСОБА_5 з-під варти підтверджується заявою від потерпілої ОСОБА_9 , яка надійшла до прокуратури 11.05.2023 про те, що обвинувачений ОСОБА_5 у травні 2023 року з'явився до Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради та подав заяву про скасування Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №154 від 25 травня 2022 року, яким малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування та призначено їм опікуна ОСОБА_11 , який є рідним братом вбитої ОСОБА_7 та свідком по кримінальному провадженню. Також встановлено, що 27.02.2024 ОСОБА_5 намагався перетнути державний кордон України через 25 прикордонний загін АДРЕСА_2 . Рішенням №885 ОСОБА_5 відмовлено в перетинанні державного кордону України у напрямку: Виїзд з України на підставі ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль. Данні обставини підтверджують наявність ризику - переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину з боку ОСОБА_5 . Також вказала на наявність ризику впливати на свідків кримінального провадження обґрунтовуючи це тим, що оскільки свідком кримінального правопорушення є малолітній син вбитої ОСОБА_12 , 2014 року народження, який в силу свого малолітнього віку може піддаватись впливу з боку вітчима. ОСОБА_5 також може незаконно впливати на свідка ОСОБА_11 , який на теперішній час є опікуном малолітніх дітей обвинуваченого, шляхом погроз застосування до них насильства, з метою зміни показань наданих під час досудового розслідування або відмови від явки до суду.
Прокурор ОСОБА_8 у судовому засідання підтримала клопотання, посилаючись на обставини викладені у клопотанні, просила задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_9 підтримала клопотання прокурора.
Захисник - адвокат ОСОБА_10 у судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд застосувати більш м'який запобіжних захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обґрунтовуючи свою позицію тим, що зазначені прокурором ризики не доведені.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого захисника.
Колегія суддів, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, потерпілої, приходить до наступного висновку.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2024 року, було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому було неодноразово продовжено.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до змісту ч. 3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейського суду з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Колегія суддів погоджується з посиланням прокурора на наявність і актуальність ризиків для даного кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та під загрозою можливого застосування до нього суворого покарання у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке, у свою чергу, передбачено санкцією статті обвинувачення виключно у вигляді позбавлення волі від семи років, у сукупності з наявністю інших встановлених обставин, таких як відсутність сталих соціальних зв'язків переконливо доводить ризик переховування ОСОБА_5 від суду.
Також, колегією суддів взято до уваги той факт, що 27.02.2024 ОСОБА_5 намагався перетнути державний кордон України, що додатково вказує на доведеність ризику переховуватися від суду.
Крім того, колегія суддів, вважає, що зазначений у клопотанні прокурора ризик незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні є достатньо вірогідними з огляду на те, що, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом, а оскільки на теперішній час потерпілі та свідки не допитані у судовому засіданні, обвинуваченому відоме їх місце проживання або перебування,тому обвинувачений може вчинити дії направлені на незаконний вплив на свідків шляхом умовлянь або погроз з метою зміни ними своїх показів.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме вік обвинуваченого, стан його здоров'я, відсутність у нього соціальних зв'язків.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а саме: переховуватися від суду, впливати на свідків кримінального провадження.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на більш м'який. Інші, більш м'які запобіжні заходи, на думку колегії суддів, не спроможні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.
Зважаючи на те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, врахувавши всі обставини справи, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів приходить до висновку, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 є виправданим.
На підставі ч. 3,4 ст. 183 КПК України колегія суддів при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне розмір застави не обирати, оскільки кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 пов'язане із застосуванням фізичного насильства проти потерпілого.
Керуючись ст.ст.110, 170, 174, 177, 199, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, а саме до 24-00 години 24 серпня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3