Справа №760/22171/24
2/760/2243/25
18 червня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Гуцало М.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Національного авіаційного університету про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги мотивує тим, що він з 23 травня 2003 року працює у Національному авіаційному університеті на посаді оператора ПК відділу маркетингу інституту післядипломного навчання.
13 листопада 2020 року його було прийнято на посаду директора Навчально-консультативного Центру комплексної безпеки та захисту критичної інфраструктури навчально-наукового інституту неперервної освіти Національного авіаційного університету.
Протягом багатьох років він сумлінно та професійно виконував свої обов'язки, має відзнаки та заохочення.
Наказом № 808/к від 16 серпня 2024 року його було звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Вважає, що звільнення є незаконним та безпідставним з огляду на наступне.
Починаючи з 03 червня 2024 року щодо нього та співробітників центру почали здійснюватися систематичні прояви мобінгу на робочому місці з боку виконуючої обов'язки директора Навчально-наукового інституту неперервної освіти Національного авіаційного університету ОСОБА_2 .
Це проявлялось у підвищенні тону керівництва під час спілкування, вживання нецензурної лексики, безпідставних звинуваченнях у неналежному виконанні вказівок, тощо. Крім того, ОСОБА_2 спілкувалась виключно російською мовою.
Через такі дії керівництва та у зв'язку з поганим самопочуттям він був змушений піти у відпустку з 15 червня 2024 року по 01 серпня 2024 року. За наслідками такого відношення керівництва у нього розвинувся змішаний тривожний та депресивний розлад, що підтверджується довідкою лікаря-психіатра від 16 липня 2024 року.
Після виходу на роботу з відпустки з метою припинення проявів мобінгу він був змушений надіслати до керівництва Національного авіаційного університету листи від 06 серпня 2024 року та від 08 серпня 2024 року. Проте, ці листи керівництвом були проігноровані.
Також, 05 серпня 2024 року він подав скаргу Уповноваженому із захисту державної мови, оскільки ОСОБА_2 при спілкуванні із співробітниками, студентами, абітурієнтами та слухачами використовує російську мову, а також у останній відсутній документ, що засвідчує рівень володіння державною мовою.
09 серпня 2024 року та 16 серпня 2024 року у зв'язку із систематичними проявами мобінгу по відношенню до нього та його підлеглих з боку ОСОБА_2 він був змушений звернутись до Державної служби з питань праці із скаргами.
Наказом від 15 серпня 2024 року № 16/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » йому було оголошено догану за порушення умов трудової дисципліни, а саме через відсутність на робочому місці 02 серпня 2024 року з 14 години 00 хвилин по 16 годину 00 хвилин.
На підтвердження факту його відсутності на робочому місці керівництвом НАУ було використано акт від 02 серпня 2024 року, розпорядження в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2. від 05 серпня 2024 року № 17/73 «Про надання пояснень» та аркуш ознайомлення з документом, акт від 05 серпня 2024 року, службова записка в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2. від 13 серпня 2024 року № 17/349 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», службова записка юридичного відділу від 14 серпня 2024 року № 06.03/287 «Щодо можливості застосування до директора НК Центру підготовки соціальних програм ННІНО ОСОБА_1 , заходів дисциплінарного стягнення (порушення трудового розпорядку», резолюція Голови комісії з реорганізації НАУ.
Відповідно до посадової інструкції він як директор не зобов'язаний весь час сидіти у своєму кабінеті, для вирішення робочих питань та покладених на нього обов'язків він мав знаходитись на території відповідача.
Відповідно до наказів № 150/од від 15 квітня 2024 року та № 260/од від 04 червня 2024 року його було включено до складу приймальної комісії НАУ.
Зазначає, що він був присутнім на робочому місці у НАУ, а саме у приймальній комісії НАУ для вирішення технічних питань роботи 02 серпня 2024 року у період з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин у зв'язку із виконанням ним обов'язків відповідального за комп'ютерне та матеріально-технічне забезпечення роботи приймальної комісії. Зазначене може підтвердити співробітник приймальної комісії НАУ.
Розуміючи свавільне та неадекватне ставлення до себе з боку ОСОБА_3 та у зв'язку з тим, що йому не було надано на ознайомлення акт від 02 серпня 2024 року, він відмовився від надання пояснень з приводу відсутності на робочому місці.
Наказом від 15 серпня 2024 року № 17/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » йому було оголошено догану за порушення посадових обов'язків, визначених п. 2.6. Посадової інструкції директора Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм Навчально-наукового інституту неперервної освіти НАУ.
На підтвердження факту порушення посадових обов'язків керівництвом НАУ було використано розпорядження в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2. від 12 серпня 2024 року № 17/74 «Про надання пояснень» та аркуш ознайомлення з документом, доповідна записка ОСОБА_1 від 12 серпня 2024 року, службова записка в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2 від 12 серпня 2024 року № 17/347 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», службова записка юридичного відділу від 14 серпня 2024 року № 06.03/288 «Щодо можливості застосування до директора НК Центру підготовки соціальних програм ННІНО ОСОБА_1 , заходів дисциплінарного стягнення (порушення посадових обов'язків)», резолюція Голови комісії з реорганізації НАУ.
З наказу № 17/к-с від 15 серпня 2024 року вбачається, що відповідно до п. 2.6. Посадової інструкції директора Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм Навчально-наукового інституту неперервної освіти НАУ ОСОБА_1 зазначений працівник складає плани роботи Центру та звіт (квартальний, річний) про надані освітні послуги. ОСОБА_1 звіт про надані Центром освітні послуги за перший квартал не здав. За таких обставин, розпорядженням від 12 серпня 2024 року № 17/74 «Про надання пояснень» ОСОБА_1 було зобов'язано надати письмові пояснення щодо зазначеного порушення посадових обов'язків. ОСОБА_1 із розпорядженням ознайомився 12 серпня 2024 року о 09 годині 00 хвилин та надав письмові пояснення, де зазначив, що відповідно до п. 2.6. Посадової інструкції складає плани роботи Центру за звіт про надані освітні послуги та передає його на підпис керівнику (директору інституту). На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надав:
- звіт про роботу Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм ННІНО НАУ 2022-2023 навчального року на ім'я т.в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2 за підписом ОСОБА_1 без резолюції керівництва;
- два різні примірники плану роботи за серпень 2024 року ім'я т.в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2 за підписом ОСОБА_1 без резолюції керівництва;
- примірник плану роботи Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм ННІНО НАУ за серпень 2024 року за підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Разом з тим, надані ОСОБА_1 документи не містять інформації про надані Центром освітні послуги, а наданий звіт за 2022-2023 навчальний рік містить ознаки недостовірності (складений на ім'я особи, яка на той період не була керівником ННІНО).
Зазначає про те, що він своєчасно складав плани та звіти та залишив підписані ним документи на ім'я особи, що була безпосереднім керівником ННІНО НАУ в канцелярії інституту. Отримання ним резолюцій керівництва та наступна реєстрація ним документів ні Посадовою інструкцією, ні правилами внутрішнього трудового розпорядку НАУ не передбачені. Звіт ним був складений на ім'я директора ННІНО, жодних зауважень та вимог щодо виправлення виявлених описок він не отримував протягом довгого часу, а тому описка була лише приводом для звинувачення його у неналежному виконані посадових обов'язків.
Підставами для складання наказу № 808/к від 16 серпня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 » були накази про оголошення йому догани.
Розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу, первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. З 2021 року він є членом «Первинної профспілкової організації працівників Національного авіаційного університету». Професійна спілка не надавала згоди на його звільнення.
Просив суд ухвалити рішення, яким:
-визнати протиправним та скасувати наказ від 15 серпня 2024 року № 16/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;
-визнати протиправним та скасувати наказ від 15 серпня 2024 року № 17/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 »;
-визнати протиправним та скасувати наказ від 16 серпня 2024 року № 808/к про звільнення ОСОБА_1 ;
-поновити його на посаді директора Центру підтримки соціальних програм Навчально-наукового інституту неперервної освіти Національного авіаційного університету;
-стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі;
-стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі середньомісячної заробітної плати;
-покласти на Голову комісії з реорганізації Національного авіаційного університету в.о. ректора Семенову К.І. обов'язок покрити шкоду, заподіяну Національному авіаційному університету у зв'язку з виплатою ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації моральної шкоди та витрат на правову допомогу.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року залучено ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до участі у справі в якості правонаступника відповідача.
24 квітня 2025 року сторона позивача подала до суду заяву про зміну та уточнення позовних вимог з урахуванням залучення до участі у справі ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» в якості правонаступника відповідача.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що вона просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначено, що у позові ОСОБА_1 вказує на те, що він знаходився у приймальній комісії НАУ, виконуючи обов'язки відповідального за комп'ютерне та матеріально-технічне забезпечення роботи приймальної комісії НАУ. Разом з тим, згідно з актом від 02 серпня 2024 року ОСОБА_1 , телефонуючи до ОСОБА_2 , зазначив, що знаходиться у лікаря. Розпорядженням від 05 серпня 2024 року № 17/73 ОСОБА_2 зобов'язала ОСОБА_1 надати довідку від лікаря, проте останній від надання пояснень відмовився та довідку не надав. У зв'язку з цим, був виданий наказ Національного авіаційного університету від 15 серпня 2024 року № 16/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». Другим наказом від 15 серпня 2024 року № 17/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » було оголошено догану за порушення посадових обов'язків, визначених пунктом 2.6. Посадової інструкції директора Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм Навчально-наукового інституту неперервної освіти НАУ, а саме складання плану роботи Центру підтримки соціальних програм Навчально-наукового інституту неперервної освіти та звіту (квартального, річного) про надані освітні послуги. Разом з тим, ОСОБА_1 звіт про надані Центром освітні послуги за перший квартал не здав, чим порушив вимоги своєї посадової інструкції. З огляду на наведене, розпорядженням від 12 серпня 2024 року № 17/74 «Про надання пояснень» директора Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм ННІНО ОСОБА_1 було зобов'язано надати письмові пояснення щодо зазначеного порушення посадових обов'язків. У свої письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до підпункту 2.6. Посадової інструкції директора Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм, складає план роботи центру та звіт (квартальний, річний) про надані освітні послуги та передає його на підпис керівнику (директору Інституту). На підтвердження даних обставин ОСОБА_1 надано: звіт про роботу Навчально-консультативного центру підтримки соціальних програм ННІНО 2022-2023 навчального року на ім'я т.в.о. директора ННІНО ОСОБА_2. за підписом ОСОБА_1 без резолюцій керівництва; два різні примірники плану роботи навчально-консультативного центру підтримки соціальних програм ННІНО НАУ на серпень 2024 навчального року на ім'я т.в.о. директора ННІНО ОСОБА_2. за підписом ОСОБА_1 без резолюцій керівництва; примірник плану роботи навчально-консультативного центру підтримки соціальних програм ННІНО НАУ на серпень 2024 навчального року за підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При аналізі зазначених документів було встановлено таке. 2022-2023 навчальний рік розпочався 01 вересня 2022 року та закінчився 30 червня 2023 року відповідно. На ОСОБА_2 тимчасове виконання обов'язків директора ННІНО було покладено 29 листопада 2023 року. До цього часу посаду директора ННІНО обіймав ОСОБА_4 . Звіт ОСОБА_1 про роботу за 2022-2023 навчальний рік інформації про надані Центром освітні послуги не містить. Звіт ОСОБА_1 про роботу за 2022-2023 навчальний рік є ідентичним до плану роботи навчально-консультативного центру підтримки соціальних програм ННІНО НАУ на серпень 2024 навчальний рік. Отже, виходячи з вищезазначеного можна дійти висновку, що мало місце подання працівником у звіті про роботу Навчально-консультативного центру підтримки соціальних програм ННІНО 2022-2023 навчального року недостовірної інформації, також наданий примірник звіту не містить інформації про надані Центром освітні послуги, а отже працівником не підтверджено виконання ним посадових обов'язків. Зазначені обставини свідчать про систематичність невиконання ОСОБА_1 без поважної причини обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку. За таких обставин, наказом від 16 серпня 2024 року № 808/к було звільнено ОСОБА_1 за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
З відповіді на відзив представника позивача вбачається, що він підтримує викладене у позовній заяві та просить задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі. Зазначено, що відповідачем не надано скріншот виклику на його телефонний номер з приводу пояснень щодо перебування у лікаря, оскільки такого виклику не було. Зазначене твердження ґрунтується лише на поясненнях ОСОБА_2 , з якою у нього був конфлікт. Крім того, відповідач не заперечив факту наявності наказів про включення його до складу приймальної комісії НАУ. Відповідач не надав суду жодного доказу відсутності його на робочому місці окрім акту, складеного заднім числом та за вказівкою особи, яка довгий час конфліктувала з ним. Відсутні документи служби безпеки університету, оскільки прохід на територію відповідача здійснюється за перепустками, що фіксуються службою охорони та безпеки університету. Не зазначено причину перевірки його наявності саме у його кабінеті, не надано пояснення відповідача, чому акт про відсутність працівника на робочому місці було складено не на його робочому місці, а в кабінеті ОСОБА_2 відповідач не надав суду відповідної виписки із спеціального журналу контролю виходу та закінчення роботи позивачем, оскільки там зафіксовано присутність його на робочому місці. Крім того, акт про відмову від надання пояснень щодо причин відсутності на робочому місці від 05 серпня 2024 року підписаний особами, які не були присутні під час наради. Що стосується описки у наданому звіті за 2022-2023 рік щодо прізвища особи, яка не була керівником ННІНО, то зазначає про те, що жодних зауважень та вимог щодо виправлення описок зі сторони керівництва НАУ він не отримував протягом довгого часу. Крім того, усна вказівка керівництва ННІНО щодо надання звіту про надані Центром освітні послуги не містила часових меж та конкретики щодо складу наданих позивачем звітів і планів. Він стверджує, що всі передбачені посадовою інструкцією звіти та плани роботи подавав вчасно, проте відповідач їх навмисно не надає суду через свою негативну позицію щодо цього позову. крім того, відповідач у відзиві не надає відповіді щодо причин відсутності погодження з профспілковою організацією питання його звільнення, а також помилкового формулювання причин оголошення другої догани.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач з 23 травня 2003 року працює у Національному авіаційному університеті на посаді оператора ПК відділу маркетингу інституту післядипломного навчання.
13 листопада 2020 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду директора Навчально-консультативного Центру комплексної безпеки та захисту критичної інфраструктури навчально-наукового інституту неперервної освіти Національного авіаційного університету.
Зазначене підтверджується наданою позивачем копією трудової книжки ОСОБА_1 .
З позову вбачається, що починаючи з 03 червня 2024 року щодо позивача та співробітників центру почали здійснюватися систематичні прояви мобінгу на робочому місці з боку виконуючої обов'язки директора Навчально-наукового інституту неперервної освіти Національного авіаційного університету ОСОБА_2 . Це проявлялось у підвищенні тону керівництва під час спілкування, вживання нецензурної лексики, безпідставних звинуваченнях у неналежному виконанні вказівок, тощо. Крім того, ОСОБА_2 спілкувалась виключно російською мовою. Через такі дії керівництва та у зв'язку з поганим самопочуттям позивач був змушений піти у відпустку з 15 червня 2024 року по 01 серпня 2024 року. За наслідками такого відношення керівництва у позивача розвинувся змішаний тривожний та депресивний розлад, що підтверджується довідкою лікаря-психіатра від 16 липня 2024 року. У зв'язку з такими діями ОСОБА_2 позивач був змушений звертатись із відповідними скаргами до керівництва відповідача та відповідних органів.
Наказом від 15 серпня 2024 року № 16/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » позивачу було оголошено догану за порушення умов трудової дисципліни, а саме через відсутність на робочому місці 02 серпня 2024 року з 14 години 00 хвилин по 16 годину 00 хвилин.
На підтвердження факту його відсутності на робочому місці керівництвом НАУ було використано акт від 02 серпня 2024 року, розпорядження в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2. від 05 серпня 2024 року № 17/73 «Про надання пояснень» та аркуш ознайомлення з документом, акт від 05 серпня 2024 року, службова записка в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2. від 13 серпня 2024 року № 17/349 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», службова записка юридичного відділу від 14 серпня 2024 року № 06.03/287 «Щодо можливості застосування до директора НК Центру підготовки соціальних програм ННІНО ОСОБА_1 , заходів дисциплінарного стягнення (порушення трудового розпорядку», резолюція Голови комісії з реорганізації НАУ.
Позивач як на підставу неправомірності вказаного наказу посилається на те, що відповідно до посадової інструкції він як директор не зобов'язаний весь час сидіти у своєму кабінеті, для вирішення робочих питань та покладених на нього обов'язків він мав знаходитись на території відповідача.
Позивач зазначає, що відповідно до наказів № 150/од від 15 квітня 2024 року та № 260/од від 04 червня 2024 року його було включено до складу приймальної комісії НАУ. За таких обставин, він був присутнім на робочому місці у НАУ, а саме у приймальній комісії НАУ для вирішення технічних питань роботи 02 серпня 2024 року у період з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин у зв'язку із виконанням ним обов'язків відповідального за комп'ютерне та матеріально-технічне забезпечення роботи приймальної комісії. Зазначене може підтвердити співробітник приймальної комісії НАУ.
Будь-яких доказів на підтвердження перебування позивача 02 серпня 2024 року у період з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин у приймальній комісії НАУ останнім суду не надано.
Разом з тим, з акту від 02 серпня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 відсутній на робочому місці з 14 години 00 хвилин 02 серпня 2024 року до 16 години 00 хвилин. У телефонній розмові ОСОБА_1 пояснив, що знаходиться у лікаря.
Відповідно до абзацу 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
У зв'язку з цим, 05 серпня 2024 року в.о. директора ОСОБА_2. було видано розпорядження № 17/73 щодо надання ОСОБА_1 пояснень про причини відсутності на робочому місці після 14 години 02 серпня 2024 року, надати довідку від лікаря, у якого був ОСОБА_1 у цей час, надати пояснення у письмовій формі та довідку від лікаря в дирекцію ННІНО до 15 години 00 хвилин 05 серпня 2024 року.
ОСОБА_1 із вказаним розпорядженням ознайомлений 05 серпня 2024 року о 13 годині 02 хвилини, що підтверджується аркушем ознайомлення з документом.
З позову вбачається, що розуміючи свавільне та неадекватне ставлення до себе з боку ОСОБА_2 та у зв'язку з тим, що позивачу не було надано на ознайомлення акт від 02 серпня 2024 року, ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень з приводу відсутності на робочому місці.
Таким чином, позивач повинен був перебувати на робочому місці 02 серпня 2024 року.
За таких обставин, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження перебування його на робочому місці 02 серпня 2024 року з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин.
З огляду на наведене, наказ від 15 серпня 2024 року № 16/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » скасуванню не підлягає.
Наказом від 15 серпня 2024 року № 17/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » позивачу було оголошено догану за порушення посадових обов'язків, визначених п. 2.6. Посадової інструкції директора Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм Навчально-наукового інституту неперервної освіти НАУ.
На підтвердження факту порушення посадових обов'язків керівництвом НАУ було використано розпорядження в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2. від 12 серпня 2024 року № 17/74 «Про надання пояснень» та аркуш ознайомлення з документом, доповідна записка ОСОБА_1 від 12 серпня 2024 року, службова записка в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2 від 12 серпня 2024 року № 17/347 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», службова записка юридичного відділу від 14 серпня 2024 року № 06.03/288 «Щодо можливості застосування до директора НК Центру підготовки соціальних програм ННІНО ОСОБА_1 , заходів дисциплінарного стягнення (порушення посадових обов'язків)», резолюція Голови комісії з реорганізації НАУ.
З наказу № 17/к-с від 15 серпня 2024 року вбачається, що відповідно до п. 2.6. Посадової інструкції директора Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм Навчально-наукового інституту неперервної освіти НАУ ОСОБА_1 зазначений працівник складає плани роботи Центру та звіт (квартальний, річний) про надані освітні послуги. ОСОБА_1 звіт про надані Центром освітні послуги за перший квартал не здав. За таких обставин, розпорядженням від 12 серпня 2024 року № 17/74 «Про надання пояснень» ОСОБА_1 було зобов'язано надати письмові пояснення щодо зазначеного порушення посадових обов'язків. ОСОБА_1 із розпорядженням ознайомився 12 серпня 2024 року о 09 годині 00 хвилин та надав письмові пояснення, де зазначив, що відповідно до п. 2.6. Посадової інструкції складає плани роботи Центру та звіт про надані освітні послуги та передає його на підпис керівнику (директору інституту). На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надав:
- звіт про роботу Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм ННІНО НАУ 2022-2023 навчального року на ім'я т.в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2 за підписом ОСОБА_1 без резолюції керівництва;
- два різні примірники плану роботи за серпень 2024 року ім'я т.в.о. директора ННІНО НАУ ОСОБА_2 за підписом ОСОБА_1 без резолюції керівництва;
- примірник плану роботи Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм ННІНО НАУ за серпень 2024 року за підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Разом з тим, надані ОСОБА_1 документи не містять інформації про надані Центром освітні послуги, а наданий звіт за 2022-2023 навчальний рік містить ознаки недостовірності (складений на ім'я особи, яка на той період не була керівником ННІНО).
Позивач у своїй заяві посилається на те, що він своєчасно складав плани та звіти та залишив підписані ним документи на ім'я особи, що була безпосереднім керівником ННІНО НАУ в канцелярії інституту. Отримання ним резолюцій керівництва та наступна реєстрація ним документів ні Посадовою інструкцією, ні правилами внутрішнього трудового розпорядку НАУ не передбачені. Звіт ним був складений на ім'я директора ННІНО, жодних зауважень та вимог щодо виправлення виявлених описок він не отримував протягом довгого часу, а тому описка була лише приводом для звинувачення його у неналежному виконані посадових обов'язків.
Вбачається, що звіт про надані Центром освітні послуги поданий позивачем вже після винесення розпорядження від 12 серпня 2024 року № 17/74 «Про надання пояснень», яким ОСОБА_1 було зобов'язано надати письмові пояснення щодо порушення посадових обов'язків.
У матеріалах справи міститься копія вказаного звіту, з якого вбачається, що він складений на ім'я директора ННІНО ОСОБА_2 .
З відзиву на позов представника відповідача вбачається, що тимчасове виконання обов'язків директора ННІНО на ОСОБА_2 було покладено 29 листопада 2023 року, а до цього часу посаду директора ННІНО обіймав ОСОБА_4 .
Вказаний звіт був складений за 2022-2023 навчальний рік, тобто за період коли ОСОБА_2 ще не обіймала посаду директора ННІНО.
Крім того, зі змісту наказу вбачається, що надані ОСОБА_1 документи не містять інформації про надані Центром освітні послуги.
Доказів на спростування вказаних обставин позивачем суду не надано.
З огляду на наведене, наказ від 15 серпня 2024 року № 17/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » скасуванню також не підлягає.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Наказом № 808/к від 16 серпня 2024 року позивача було звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Позивач посилається на те, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборчого органу, первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. З 2021 року він є членом «Первинної профспілкової організації працівників Національного авіаційного університету». Професійна спілка не надавала згоди на його звільнення.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач є членом «Первинної профспілкової організації працівників Національного авіаційного університету».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Вбачається, що підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є систематичне невиконання працівником трудових обов'язків, при цьому систематичним невиконанням трудових обов'язків вважається факт третього порушення, якщо за попередні два протягом року були застосовані дисциплінарні стягнення, крім того таке звільнення допускається тільки за наявності вини працівника.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Таким чином, власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір з підстав п. 3 ст. 40 КЗпП України у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. За такими підставами працівник може бути звільнений за проступок по роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання трудових обов'язків. При цьому обов'язковим є дотримання передбачених ст. 149 КЗпП правил та порядку застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Звільнення працівника за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачає винні дії працівника та невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, на укладення якого була його вільна згода.
При застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 149 КЗпП України, значення має кількість застосовуваних до працівника стягнень, ступінь тяжкості проступку, завдана ним шкода та обставини, за яких вчинено правопорушення, і попередня робота працівника.
Крім того, у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
При оскарженні до суду наказу про звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП суд зобов'язаний перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установлений законом строк; у даному випадку головним є те, чи оспорюються ці накази позивачем при оспоренні самого звільнення.
З матеріалів справи вбачається, що до позивача були застосовані наступні дисциплінарні стягнення.
Так, наказом від 15 серпня 2024 року № 16/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » позивачу було оголошено догану за порушення умов трудової дисципліни, а саме через відсутність на робочому місці 02 серпня 2024 року з 14 години 00 хвилин по 16 годину 00 хвилин.
Також, наказом від 15 серпня 2024 року № 17/к-с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » позивачу було оголошено догану за порушення посадових обов'язків, визначених п. 2.6. Посадової інструкції директора Навчально-консультативного Центру підтримки соціальних програм Навчально-наукового інституту неперервної освіти НАУ.
Підставою для винесення наказу № 808/к від 16 серпня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 » була наявність двох наказів «Про оголошення догани ОСОБА_1 » від 15 серпня 2024 року.
З цього наказу вбачається, що зазначені обставини свідчать про систематичність невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Вбачається, що систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Таким чином, необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.
Звільнення за систематичне невиконання трудових обов'язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Іншими словами, за умов відсутності випадків попереднього притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, вони (дисциплінарні проступки) не можуть вплинути на наявність порушення при звільненні останнього, що є безспірною підставою для визнання такого звільнення незаконним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 215/2049/16-ц.
Вбачається, що наказом № 808/к від 16 серпня 2024 року позивача було звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Слід зазначити, що в цьому випадку відповідач при застосуванні такого крайнього заходу, як звільнення, обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання позивачем трудових обов'язків.
З оспорюваного наказу про звільнення вбачається, що він за своїм змістом не є послідовним та містить протиріччя. У ньому як на підставу звільнення є посилання на два накази про накладення дисциплінарного стягнення, проте немає посилання на факт нового дисциплінарного правопорушення. Підставою для звільнення зазначено лише дисциплінарні правопорушення, за які позивач вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, при звільненні позивача не враховано положення ч. 3 ст. 149 КЗпП України й не надано оцінку наявності нового проступку та його ступеню тяжкості, вини в діях працівника та заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, не враховано попередню роботу.
Звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України можливе в разі наявності системності в невиконанні трудових обов'язків, разом з тим, в даному випадку в матеріалах справи містяться лише два накази про оголошення догани, на підставі яких було видано оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 .
Вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з роботи за два порушення, за які вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що звільнення позивача відбулось з грубим порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
За таких обставин наказ № 808/к від 16 серпня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 суперечить вимогам закону, а тому зазначений наказ має бути визнаний незаконним та скасований.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на те, що наказ про звільнення визнаний судом незаконним, підлягає задоволенню й вимога про поновлення позивача на посаді директора Навчально-консультативного центру підвищення кваліфікації Навчально-наукового інституту неперервної освіти Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київській авіаційний інститут» з 16 серпня 2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київській авіаційний інститут» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі.
Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У довідці про середню заробітну плату (дохід) ДНП «Державний університет «Київській авіаційний інститут» № 661/258 від 28 травня 2025 року наведено розмір заробітної плати позивача помісячно за період з серпня 2023 року по липень 2024 року.
Заробітна плата ОСОБА_1 за останні два повні місяці (квітень та травень 2024 року) роботи складала 23550 гривень 68 копійок (15550,68 + 8000 = 23550,68). Відповідно середньоденна заробітна плата становить 523 гривні 35 копійок (23550,68 / 45 днів = 523,35).
Позивач просить стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі.
За період з 16 серпня 2024 року по 18 червня 2025 року (день ухвалення рішення суду) кількість робочих днів складає 219 днів.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 серпня 2024 року по 18 червня 2025 року (219 робочих днів) становить 114613 гривень 65 копійок (219 х 523,35= 114613,65).
За таких обставин, з ДНП «Державний університет «Київській авіаційний інститут» підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 серпня 2024 року по 18 червня 2025 року у розмірі 114613 гривень 65 копійок.
Суд вважає, що вимога позивача про відшкодування моральної шкоди ґрунтується на вимогах ст. 237-1 КЗпП України, якою передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
При вирішенні питання щодо розміру суми моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що діями відповідача позивачу спричинені моральні страждання, оскільки порушені його трудові права. Разом з тим, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині в розмірі 2000 гривень.
Позивач також просить суд покласти на Голову комісії з реорганізації Національного авіаційного університету в.о. ректора Семенову К.І. обов'язок покрити шкоду, заподіяну ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» у зв'язку з виплатою ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації моральної шкоди та витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Вбачається, що питання відшкодування шкоди, завданої підприємству незаконним звільненням працівника, не стосується правовідносин між таким працівником та підприємством та не вирішується за позовом незаконно звільненого працівника.
Таким чином, у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про покладення на Голову комісії з реорганізації Національного авіаційного університету в.о. ректора Семенову К.І. обов'язку покрити шкоду, заподіяну ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» у зв'язку з виплатою ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації моральної шкоди та витрат на правову допомогу, слід відмовити.
З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1211 гривень 20 копійок судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди, а також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі) у розмірі 2422 гривні 40 копійок, а також за одну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) в сумі 1211 гривень 20 копійок, що разом становить 3633 гривні 60 копійок.
Керуючись статтями 40, 46, 147, 148, 149, 151, 235, 237, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», статтями 3, 4, 12, 13, 76-81, 178, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» (м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ Національного авіаційного університету від 16 серпня 2024 року № 808/к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на посаді директора Навчально-консультативного центру підвищення кваліфікації Навчально-наукового інституту неперервної освіти Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київській авіаційний інститут» (м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1) з 16 серпня 2024 року.
Стягнути з Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» (м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 серпня 2024 року по 18 червня 2025 року у розмірі 114613 гривень 65 копійок, на відшкодування моральної шкоди 2000 гривень та 1211 гривень 20 копійок судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на посаді директора Навчально-консультативного центру підвищення кваліфікації Навчально-наукового інституту неперервної освіти Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київській авіаційний інститут» (м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1) з 16 серпня 2024 року допустити до негайного виконання.
Стягнути з Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» (м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1) на користь держави 3633 гривні 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: