16 червня 2025 рокуСправа №160/10293/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.04.2025р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та позивачеві оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ №704 (без врахування показників розміру мінімальної заробітної плати), а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2022р. та 01.01.2023р.;
- зобов'язати відповідача надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та позивачеві оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (без врахування показників розміру мінімальної заробітної плати), а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.01.2022р. та 01.01.2023р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.01.2025р. щодо надання довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022, 01.01.2023. Листом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що упродовж 2018-2023 років Уряд не приймав рішення про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців органів безпеки, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надсилало до Управління відповідні списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, для підготовки довідок про грошове забезпечення; згідно із п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовцям розраховуються виходячи з розміру 1762 гривень та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14; правові підстави для самостійного визначення розміру грошового забезпечення при оформленні довідок про грошове забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022, 01.01.2023 в Управлінні відсутні. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки починаючи з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, а, відповідно, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 1082-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на постанови Верховного Суду.
Ухвалою суду від 16.04.2025р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано, зокрема, відповідача надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.20).
02.05.2025р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог у цій справі за позовом позивача відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що розміри посадового окладу, окладу за військове звання, перелік додаткових видів грошового забезпечення та їх відсоткові розміри, що передбачені Постановою № 704 у період з 01.03.2018 до 01.01.2023 не змінювалися, тому діючим військовослужбовцям системи СБУ грошове забезпечення не підвищувалося з 01.03.2018, при розрахунку посадового окладу та окладу за військове звання діючих військовослужбовців не застосовувалася така розрахункова величина, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений саме 01.01.2022 та 01.01.2023 через те, що відсутнє відповідне рішення уряду про зміну посадових окладів військовослужбовців; розміри посадового окладу по посаді, яку займав позивач при звільненні, окладів за військовими званнями діючих військовослужбовців Управління СБУ установлені відповідно до п. 4 Постанови № 704, тобто шляхом множення 1762 грн на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704; внесення у довідки для перерахунку пенсії даних про розмір видів грошового забезпечення, які не відповідають фактичним розмірам, суперечитиме вимогам статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та такі штучно розраховані суми не відповідатимуть фактично існуючим розмірам грошового забезпечення, яке виплачується військовослужбовцям на аналогічних посадах, що може призвести до того, що розміри пенсій будуть перевищувати розмір грошового забезпечення діючих співробітників; Управлінням СБУ направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.03.2023 № 55/11/202-409 щодо надання списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, на який 08.05.2023 за № 11610 (вх. № 55/11-2357 від 08.05.2023) надійшла відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій зазначено, що наданий час Урядом не приймалось будь-яких рішень про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, підстав направляти списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку на адресу Управління СБУ відповідно до додатку 1 Порядок №45 відсутні. Враховуючи викладене Управління СБУ, як орган державної влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, Указами Президента, постановами Верховної Ради та актами Кабінету Міністрів України, не має підстав видавати нову довідку про грошове забезпечення позивачеві без урахування вимог законів України та положень Постанов КМУ (а.с.25-28).
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 16.06.2025р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
ОСОБА_1 отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що не заперечується учасниками справи.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №704 та пункт 4 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Вказане судове рішення набрало законної сили 29.01.2020р.
На заяву позивача від 11.01.2025р. щодо надання оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022, 01.01.2023, листом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що упродовж 2018-2023 років Уряд не приймав рішення про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців органів безпеки, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надсилало до Управління відповідні списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, для підготовки довідок про грошове забезпечення; згідно із п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовцям розраховуються виходячи з розміру 1762 гривень та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14; правові підстави для самостійного визначення розміру грошового забезпечення при оформленні довідок про грошове забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022, 01.01.2023 в Управлінні відсутні, що підтверджується змістом відповідного листа, наявним у справі (а.с.17-18).
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з бездіяльністю відповідача щодо відмови надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та позивачеві оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ №704 (без врахування показників розміру мінімальної заробітної плати), а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2022р. та 01.01.2023р., у зв'язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання такої бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання відповідача надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та позивачеві оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (без врахування показників розміру мінімальної заробітної плати), а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.01.2022р. та 01.01.2023р.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262 визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262 передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону №2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018р. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
В свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
В той же час, законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262.
Разом з цим, слід зазначити, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, слід зазначити, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
В свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, частина третя статті 1-1 Закону №2262 містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Окрім того, судом враховується і те, що у даній справі прохання позивача видати йому довідки для перерахунку його пенсії станом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до Постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704, обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом №1082-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, які підлягають врахуванню адміністративним судом відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Разом з тим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 02.08.2022р. у справі №440/6017/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку щодо необхідності застосування норм права у подібних правовідносинах:
- з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
За викладеного, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо не надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та позивачеві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2022р. та 01.01.2023р., є протиправною.
У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність бездіяльності відповідача щодо не надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та позивачеві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2022р. та 01.01.2023р., з урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставин справи, встановлених судом та вищенаведеної позиції Верховного Суду.
Є безпідставними та відхиляються судом посилання відповідача у відзиві на те, що розміри посадового окладу, окладу за військове звання, перелік додаткових видів грошового забезпечення та їх відсоткові розміри, що передбачені Постановою № 704 у період з 01.03.2018 до 01.01.2023 не змінювалися, тому діючим військовослужбовцям системи СБУ грошове забезпечення не підвищувалося з 01.03.2018, при розрахунку посадового окладу та окладу за військове звання діючих військовослужбовців не застосовувалася така розрахункова величина, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений саме на 01.01.2022 та 01.01.2023 через те, що відсутнє відповідне рішення уряду про зміну посадових окладів військовослужбовців; розміри посадового окладу по посаді, яку займав позивач при звільненні, окладів за військовими званнями діючих військовослужбовців Управління СБУ установлені відповідно до п. 4 Постанови № 704, тобто шляхом множення 1762 грн на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704; внесення у довідки для перерахунку пенсії даних про розмір видів грошового забезпечення, які не відповідають фактичним розмірам, суперечитиме вимогам статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та такі штучно розраховані суми не відповідатимуть фактично існуючим розмірам грошового забезпечення, яке виплачується військовослужбовцям на аналогічних посадах, що може призвести до того, що розміри пенсій будуть перевищувати розмір грошового забезпечення діючих співробітників, з огляду на те, що не надання відповідачем оновленої довідки про розмір грошового забезпечення порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном, зокрема, отримання пенсії за вислугу років у розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність бездіяльності відповідача щодо не надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та позивачеві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2022р. та 01.01.2023р., суд приходить до висновку, що відповідач, відмовивши у видачі спірних довідок, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено, що своєю бездіяльністю щодо не надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та позивачеві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2022р. та 01.01.2023р., відповідач порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною такої бездіяльності відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню, виходячи з повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і підлягають задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022р. та 01.02.2023р., копію якої надати позивачу, оскільки судом встановлено протиправність бездіяльності відповідача щодо не надання таких довідок, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України» констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022р. та 01.02.2023р., копію якої надати позивачу, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п.8, п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо не надання до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та позивачеві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2022р. та 01.01.2023р.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 23; код ЄДРПОУ 20001496) надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначивши їх шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів за відповідною грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середньому розмірі за відповідною посадою, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022р. та 01.02.2023р., копію якої надати ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва