ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11396/24
провадження № 2/753/2689/25
(ЗАОЧНЕ)
15 жовтня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості,
У червні 2024 року Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 16 950,31 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що у зв'язку із несплатою відповідачами коштів по наданню житлово-комунальних послуг у період з серпня 2021 року по січень 2024 року, у них виникла заборгованість, яка із врахуванням інфляційної складової боргу та 3% річних від суми боргу, складає 16 950,31 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2024 року справу передано на розгляд судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/11396/24 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 25 липня 2024 року.
25 липня 2024 року розгляд справи відкладено на 12 вересня 2024 року.
12 вересня 2024 року розгляд справи відкладено на 15 жовтня 2024 року.
Позивач у судове засідання не прибув, до початку судового засідання представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
У судове засідання відповідачі не з'явилися, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідачам копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви, повістки про виклик до суду надсилалися за адресою зареєстрованого місця проживання рекомендованим листом, однак адресована відповідачам поштова кореспонденція була повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». ОСОБА_4 отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви, повістки про виклик до суду 10 липня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0600275358727.
Інформація про стан розгляду справи викладалась у відповідних процесуальних документах - ухвалах суду, які, відповідно до приписів Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень України оприлюднювались у цьому Реєстрі. Окрім того інформація про стан дату і час розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направили суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення, проти чого позивач не заперечував.
Відповідно до акту передачі житлових будинків, службових приміщень, майна у повне господарське відання від 16 серпня 2000 року, затвердженого начальником Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, житловий будинок АДРЕСА_1 було передано на баланс КП «Житло-сервіс». Відтак КП «Житло-сервіс» надає житлово-комунальні послуги споживачам даного будинку.
13 квітня 2001 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, предметом якого є надання наймачу та членам його сім'ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у безстрокове користування житло, трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , житлове приміщення - ізольована квартира, загальною площею 79,9 кв.м., що складається з 3-х кімнати, житловою площею 42,8 кв.м.
Згідно п. 1.3.3. договору, наймач зобов'язався у встановлені терміни сплачувати квартирну плату і плату за комунальні послуги, економно використовувати воду, газ, електричну та теплову енергію.
28 вересня 2004 року Дарницька районна адміністрація м. Києва видала ордер на житлове приміщення № 2291 серія Б, ОСОБА_1 з сім'єю у складі 4 особи на право зайняття житлового приміщення жилою площею 43,28 кв.м., яке складається з 3-х кімнат в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Склад сім'ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (донька), ОСОБА_4 (донька).
Згідно з ст. 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
У матеріалах справи відсутні докази, що хтось з відповідачів перестав бути членом сім'ї наймача, а отже вони несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживачів покладається обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону закріплено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідачі у період з серпня 2021 року по січень 2024 року включно неналежним чином здійснювали оплату вартості житлово-комунальних послуг, та на підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок, відповідно до якого станом на кінець січня 2024 року за відповідачами наявний борг за житлово-комунальні послуги в розмірі 16577,59 грн.
Визначаючи розмір заборгованості відповідачів за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок, як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм.
Відповідачі не виконали грошове зобов'язання, а отже вони, відповідно до положень статті 625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із наданим позивачем розрахунком, судом встановлено, що за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року, а також з січня 2024 року по березень 2024 року включно втрати позивача від інфляції склали суму в розмірі 240,67 грн, три відсотки річних за вказаний період прострочення становлять 132,05 грн.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 16950,31 грн є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До матеріалів позову позивачем було долучено копію договору № 13-24Т від 10 січня 2024 року про надання правничої допомоги, укладеного між КП «Житло-сервіс» та АО «Шенлі», відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з юридичного консультування та юридичного представництв, найменування та вартість яких визначена у додатку № 1 до даного договору, який є невід'ємною частиною, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.
Відповідно до пункту 3 додатку №1 до договору про надання правничої допомоги № 13-24Т від 10 січня 2024 року, у якому передбачені види послуг та їх ціна, вартість підготовки та подання заяви до суду про видачу судового наказу або підготовка і подання позову до суду про стягнення боргу у порядку спрощеного позовного провадження із заявою про розгляд справи за відсутності позивача (що включає нарахування інфляції та 3% річних на суму боргу за житлово-комунальні послуги), складає 2500 грн.
Відповідно до договору № 78 від 10 січня 2024 року про залучення адвоката для надання послуг за договором про надання правничої допомоги № 13-24Т від 10 січня 2024 року, АО «Шенлі» залучає адвоката Ключник А.В. для надання послуг за договором про надання правничої допомоги №13-24Т від 10 січня 2024 року між АО «Шенлі» та КП «Житло-сервіс».
Згідно детального опису робіт (наданих послуг) за позовом КП «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, позивачу були надані такі послуги: підготовка і подання позовної заяви, що включає: аналіз документів, вибір правової позиції; підготовка позовної заяви разом з додатками; розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, загальною вартістю 2500 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт за квітень 2024 року до вищезгаданого договору про надання правничої допомоги, виконавець надав замовнику послуги у період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року на суму 172 500,00 грн, найменування, обсяг та вартість яких зазначені в додатку № 01 даного акту, з якого, в свою чергу слідує, що АО «Шенлі» надало позивачу послугу, зокрема, з підготовки і подання позовної заяви про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 у сумі 16 950,31 грн, вартістю 2 500 грн.
Відповідно до копії виписки по рахунку, КП «Житло-сервіс» здійснило переказ коштів за договором № 13-24Т від 10 січня 2024 року у розмірі 172 500,00 грн.
Отже, представником позивача надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, наявність доказів оплати позивачем наданої правової допомоги, з огляду на відсутність зі сторони відповідачів будь-яких заяв з приводу заперечень щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволення у розмірі 2 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір в сумі 3028 грн та витрати на правничу допомогу покладається на відповідачів в рівних частках.
Керуючись ст. 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 16 577 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят сім) гривень 59 коп., інфляційні втрати у розмірі 240 (двісті сорок) гривень 67 коп., 3% річних у розмірі 132 (сто тридцять дві) гривні 05 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» витрати по сплаті судового збору у розмірі по 757 (сімсот п'ятдесят сім) гривень з кожного, витрати на правничу допомогу в розмірі по 625 (шістсот двадцять п'ять) гривень з кожного.
Позивач: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 25Б; код ЄДРПОУ - 31025659).
Відповідач 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомий);
Відповідач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП не відомий);
Відповідач 3: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП не відомий);
Відповідач 4: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , приватний будинок, РНОКПП не відомий).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 25 червня 2025 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК