Миколаївської області
Справа №477/1108/25
Провадження №3/477/595/25
19 червня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 184 КУпАП,
26.05.2025 року за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , на порущення п.3 ст. 55 ЗУ «Про освіту», створила неналежні умови навчання відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: дитина не відвідувала навчальний заклад Мішково-Погорілівський ліцей, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 викликалася, однак не з'явилася.
Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене положеннями статті 184 КУпАП, не є обов'язковою.
Зважаючи на викладені обставини, суд відповідно до вимог частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статтею 38 КУпАП.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступного.
Згідно з диспозицією частини 1 статті 184 КУпАП відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАПУ є бланкетною, тобто відсилає до відповідного законодавства у сфері захисту дитинства.
При визначенні складу цього адміністративного правопорушення є необхідним посилання на конкретні дії, які б свідчили про порушення особою встановленого законом порядку порушення вимог законодавства у сфері захисту дитинства, а також конкретні норми того нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Положеннями статті 55 ЗУ «Про освіту» регламентуються права та обов'язки батьків здобувачів освіти. Батьки здобувачів освіти зобов'язані, зокрема: сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 , окрім протоколу про адміністративне правопорушення від 26 травня 2025 року серії ВАД № 721985, підтверджується: рапортом від 26.05.2025 року, письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 від 26.05.2025 року, в яких вона підтвердила обставини, викладені в протоколі.
Враховуючи викладені обставини та досліджені докази суддя вважає, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 КУпАП, а саме ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання своїх неповнолітніх дітей.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді попередження, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 184, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, постанова підлягає примусовому виконанню та надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, у зв'язку з чим, з порушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя А. А. Саукова