Єдиний унікальний номер 142/465/25
Номер провадження № 3/142/274/25
Іменем України
25 червня 2025 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Городище Піщанського району Вінницької області, громадянку України, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , зі слів - контролера ІІ категорії служби судової охорони, одруженої, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей,
за ч. 3 ст. 184 КУпАП, -
25 червня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 480934 від 18 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, 13 червня 2025 року, біля 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків по вихованню та навчанню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 13 червня 2025 року, біля 19 годині 30 хвилин, по вул. Президентській в с-щі Піщанка керував транспортним засобом "MUSSTANG MT 150-F", д.н.з. НОМЕР_1 , будучи без документів на право керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю, водночас пояснила суду, що в момент встановлення особи її сина ОСОБА_2 поліцейським офіцером громади ОСОБА_3 та з'ясування наявності у нього права на керування транспортним засобом, її неповнолітній син ОСОБА_4 мотоциклом не керував, а стояв, не рухаючись, пропускаючи інші транспортні засоби. При цьому був одягнутий у шолом та мав пасажира ОСОБА_5 . Такі обставини, на її переконання, не свідчать про вчинення її неповнолітнім сином адміністративного правопорушення. Однак, під час розгляду справи та дослідження письмових доказів, свою думку до вчиненого її неповнолітнім сином ОСОБА_6 змінила та вказала, що невірно зрозуміла обставини справи, просила її суворо не карати.
Суд заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Статтею 150 СК України передбачено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, батьки зобов'язані поважати дитину, та встановлено заборону щодо експлуатації дітей та фізичних покарань.
Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 480934 від 18 червня 2025 року, яким зафіксовано, що 13 червня 2025 року, біля 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків по вихованню та навчанню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 13 червня 2025 року, біля 19 годині 30 хвилин, по вул. Президентській в с-щі Піщанка, керував транспортним засобом "MUSSTANG MT 150-F" д.н.з. НОМЕР_1 , будучи без документів на право керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП.
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 червня 2025 року, в яких остання зазначає, що 13 червня 2025 року близько 19 годині 30 хвилин, до неї зателефонував її син ОСОБА_2 та повідомив, що без дозволу взяв мотоцикл "MUSSTANG MT 150-F" д.н.з. НОМЕР_1 і їхавши по вул. Президентській в с-щі Піщанка разом із своїм знайомим ОСОБА_5 1996 року народження, був зупинений працівниками поліції під час керування мотоциклом та не мав при цьому права ним керувати.
Письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13 червня 2025 року, в яких останній зазначає, що 13 червня 2025 року в с-щі Піщанка він був зупинений працівниками поліції під час керування мотоциклом "MUSSTANG MT 150-F" д.н.з. НОМЕР_1 та не мав при цьому права ним керувати.
З копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 слідує, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто має повних п'ятнадцять років та є неповнолітнім.
З письмових пояснень ОСОБА_5 від 13 червня 2025 року вбачається, що 13 червня 2025 року близько 19 годині 24 хвилин він разом із своїм неповнолітнім знайомим ОСОБА_2 рухалися по вул. Президентській в с-щі Піщанка та виїхавши на автодорогу Т-02.-33, при цьому мотоциклом "MUSSTANG MT 150-F" д.н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_2 та були зупиненні працівниками поліції. ОСОБА_5 зазначив про те, що ОСОБА_2 не має право керувати таким транспортним засобом йому було невідомо. Також до протоколу про адміністративне правопорушення долучено витяг про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, повідомлення про запрошення до підрозділу поліції, копію паспорта громадянки України ОСОБА_1 .
Таким чином, в діях неповнолітнього ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правпорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому суд приходить до переконання, що у діях матері ОСОБА_2 - ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правпорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення останньої будезастосування до неї адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 184 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 33 - 35, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA778999980313030106000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: