Провадження № 22-ц/803/5742/25 Справа № 204/1935/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
24 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною ОСОБА_1 ,
на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року, -
26.03.2014 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 8/2007/980-К/2368-АП від 26.12.2007 року у розмірі 1 103 832, 11 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2014 року позовні вимоги були задоволені повністю та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 8/2007/980-К/2368-АП від 26.12.2007 року у розмірі 1 103 832, 11 грн. та судові витрати по 1 720, 50 грн. з кожного з відповідачів.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2021 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2021 року заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2014 року скасоване та призначений розгляд справи.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» залучено до участі у розгляді справи в якості правонаступника позивача - Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра».
21 лютого 2022 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про зміну предмету позову, в якому змінена сума позовних вимог до 1 316 179, 05 грн.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» суму заборгованості у розмірі 1 316 179 грн. 05 коп.
Стягнутои з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3441 грн. 00 коп.
08.04.2025 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що первісним позивачем було штучно зроблено заборгованість за кредитом. Так 16.06.2010 року ОСОБА_1 було сплачено 51 024, 54 долара США, але банк з цієї суми 39 502, 08 доларів США перевів на пеню, при цьому заборгованості за пенею не було. І далі банк став нараховувати інші платежі.
Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу, що банком не було направлено вимогу поручителю, як це встановлено п.2.1 договору поруки, тож вимоги до поручителя є безпідставними.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві зазначено, що суд першої інстанції виходив із того, що позичальник належним чином не виконував вимоги кредитного договору, а тому за ним утворилась заборгованість, яку й стягнув. Тож ніяких підстав для відмову у позові ні щодо основного боржника ні щодо поручителя, не має.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Моськіна С.М., а також відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримали.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Доманський В.П. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції треба скасувати та винести нове рішення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
21 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію від 04.02.2011 року, виступає правонаступником ВАТ «КБ «Надра» за всіма правами та обов'язками останнього) та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № №8/2006/840-К/594-Н, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 51000,00 доларів США в порядку та на умовах, визначених вищевказаним кредитним договором, для придбання автотранспортного засобу. Строк дії договору 20 листопада 2026 року. За умовами кредитного договору банк виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_1 , видавши кредитні кошти, що підтверджується заявою на видачу готівки № NL-1 в сумі 51000,00 доларів США.
Відповідно до п.п. 2.1,2.2,4.3,4.3.4 вищевказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язався належним чином виконувати всі умови Кредитного договору. Однак, взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни.
В якості забезпечення виконання зобов'язань, передбачених вищевказаним кредитним договором, 21 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію від 04.02.2011 року, виступає правонаступником ВАТ «КБ «Надра» за всіма правами та обов'язками останнього) та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки. Відповідно до вказаного договору поруки, ОСОБА_2 прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 всіх боргових зобов'язань перед позивачем.
24 квітня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-ЕА-2020-03-06-000036-b від 01.04.2020 року, між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL3N216953, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрований в реєстрі за № 283, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступило за плату Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» належні Банку права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору.
Згідно з Додатком № 1 до Договору № GL3N216953 про відступлення прав вимоги, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», серед іншого: за кредитним договором № 8/2006/840-К/594-Н від 21 листопада 2006 року, укладеним з ОСОБА_1 ; за договором іпотеки № 594/І-Н від 21 листопада 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Безталанним О.А., зареєстрованим в реєстрі за № 3072, укладеним з ОСОБА_1 ; за договором поруки від 21 листопада 2006 року, укладеним з ОСОБА_2 .
У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1316179,05 грн.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Але колегія суддів апеляційного суду погодитись з таким висновком не може з огляду на таке.
Судом першої інстанції не повно встановлені обставини справи, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з пунктів 1.1, 1.3.1, 1.4 кредитного договору № 8/2006/840-К/594-Н від 21 листопада 2006 року відповідач ОСОБА_1 отримав у ВАТ «КБ «Надра» кредит у розмірі 51 000 доларів США під 9 % річних, строком до 20 листопада 2026 року.
Відповідно до пункту 4.2.8 (т.1 а.с.65) кредитного договору № 8/2006/840-К/594-Н від 21 листопада 2006 року Банк має право вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту, відсотків, інших платежів та можливих штрафних санкцій за цим Договором.
Але матеріали цивільної справи не містять Вимоги, яку Банк направив позичальнику про дострокове погашення кредиту до звернення до суду.
Разом з тим, при строку кредиту до 20 листопада 2026 року, Банк звернувся до суду з позовом про дострокове погашення кредиту 29 березня 2014 року, тобто раніше строку майже на дванадцять з половиною років.
Таким чином, Банком (первісним позивачем) був порушений порядок дострокового стягнення кредиту, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Щодо розміру заборгованості.
Як вбачається з розрахунку погашення кредиту (т.1 а.с.14), позичальником за період з 18.12.2006 року до 15.12.2010 року було внесено 71 792, 50 долара США на погашення заборгованості за кредитом.
При цьому 16.06.2010 року одноразово було внесено 51 024, 54 долара США (більше отриманого кредиту), з яких Банком 39 502, 08 долара США було покладено на погашення пені, враховуючи той факт, що заборгованості по пені не було зовсім.
Таким чином Банком була штучно створена заборгованість.
Сплата 9% річних від суми кредиту становить 4 590 доларів США на рік.
Враховуючи той факт, що перший платіж позичальником був зроблений 18.12.2006 року, а останній - 15.12.2010 року, то очевидно, що позичальник користувався кредитом повних 4 роки.
Тож за повні 4 роки користування кредитом позичальник повинен був виплатити Банку суму кредиту - 51 000 доларів США та відсотки за користування кредитом - 18 360 доларів США, а загалом 69 360 доларів США.
Враховуючи, що позичальником було виплачено Банку станом на 15.12.2010 року 71 792, 50 долара США, що вбачається з розрахунку погашення кредиту (т.1 а.с.14), колегія суддів апеляційного суду вважає, що кредит за договором № 8/2006/840-К/594-Н від 21 листопада 2006 року погашений у повному обсязі.
При таким обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»(ЄДРПОУ 40696815) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за апеляційний розгляд справи у розмірі 5 161 (п'ять тисяч сто шістдесят одну) гривню 60 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 24.06.2025 року.
Судді: