Справа № 120/15650/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
23 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, треті особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
2. Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення Міністерства оборони України, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 26.06.2024 № 49/в (пункт 11) про відмову у призначенні і виплаті матері, сину, та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 в наслідок поранення, пов'язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_3 .
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 26 липня 2024 року № 49/в (пункт 11) про відмову у призначенні і виплаті матері, сину та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок поранення, пов'язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_3 .
3.2. Зобов'язано комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї ОСОБА_3 , з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.
3.3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки згідно висновку експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи № 3016 від 17.11.2022, в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 5,59 %, а відповідно до положень ч. 1 ст. 16-4 Закону №2011-XII, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. На підставі вказаного, представник відповідача вважає, що правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги немає
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 19.07.2022 за № 192 ОСОБА_3 вибув у службове відрядження до військової частини НОМЕР_2 , з 20. 07.2022.
7. 15 серпня 2022 року у АДРЕСА_1 , сержант резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 отримав вогнепальне поранення, що призвело до його загибелі, пов'язаної із захистом Батьківщини.
8. Комісією військової частини НОМЕР_1 проведено спеціальне розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли відкриттю вогню зі своєї штатної зброї о 13:00 год. 15 серпня 2022 року, в районі населеного пункту Мирне Миколаївської області, сержантом резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 , що призвело до загибелі сержанта резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , а також: з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення.
9. По завершенню спеціального розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 18.02.2023 № 133, де зазначено наступне: Вважати загибель військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , а саме: сержанта резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 та солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 , пов'язану із захистом Батьківщини.
10. Також, Начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 наказано відправити матеріали спеціального розслідування до Військово-клінічного центру Центрального регіону, з метою додаткового встановлення Військово - клінічним центром Центрального регіону причинного зв'язку загибелі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , а саме: сержанта резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 та солдата резерву запасної роти військової частин, НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 .
11. Згідно акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) від 28 лютого 2023 року, 15 серпня 2022 року о 13:00 год., солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на позиції ВОП «Пробой» біля населеного пункту Мирне Миколаївської області виконував бойове завдання щодо стримування збройної агресії російської федерації, обов'язки щодо захисту Батьківщини, територіальної цілісності України. Цього ж дня близько 13.00 години під час обстрілу позиції ВОП «Пробой», з не відомих причин, солдат ОСОБА_4 , використовуючи закріплену за ним зброю, здійснив кілька автоматних черг в бік солдата ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_3 , а в подальшому в бік сержанта ОСОБА_6 молодшого сержанта ОСОБА_7 та солдата ОСОБА_8 . В результаті зазначеного, солдат ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_3 отримали вогнепальні поранення не сумісні з життям та померли на місці, а також: отримали вогнепальні поранення сержант ОСОБА_6 , молодший сержант ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_8 .
12. 15 серпня 2022 року на підставі постанови слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області капітана поліції Вікторії Мельчуцької призначено судово-медичну експертизу по кримінальному провадженню в приміщенні моргу Миколаївського обласного бюро СМЕ Миколаївської обласної ради проведено судово-медичну експертизу.
13. За підсумками судово-медичної експертизи (висновок експерта № 3016) смерть ОСОБА_3 настала від множинних-вогнепальних проникаючих наскрізних та сліпих поранень тіла та кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів, що супроводжувались масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечею. Тілесні ушкодження в області шиї, містять дві рани з рановими каналами з пошкодженням першого шийного хребця, твердого піднебіння, язика, правої щоки; осколковий перелом правої гілки нижньої щелепи. В області тіла та кінцівок: міститься синець на передній поверхні лівого плечового суглоба, наскрізна рана правої кістки, дві рани на передній поверхні лівого стегна, осколковий перелом лівої стегнової кістки в верхній третині, рановий канал з пошкодженням кишківника, шлунку, підшлункової залози, діафрагми, серцевої сорочки, серця в лівій сітці якого знайдена куля. Всі виявленні при судово-медичному дослідженні пошкодження мають ознаки прижиттєвих за що свідчать крововиливи в місцях їх утворення. При цьому, характер, локалізація та механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень при судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_3 дає можливість стверджувати, що ушкодження спричинені від п'яти кратної пробивної дії твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, що володіє високою кінетичною енергією (не виключено аналогічними кулями кулі знайденої в рановому каналі номер 7).
14. Характер, локалізація та механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень при судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_3 дає можливість стверджувати, що наскрізна та сліпі вогнепальні рани мають характерні ознаки самозахисту.
15. При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт в концентрації 5,59%, що стосовно до живих осіб може відповідати тяжкому ступені алкогольного сп'яніння.
16. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 травня 2023 року № 150 солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу, та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі смертю (з загибеллю).
17. Згідно Витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2015 від 16 червня 2023 року, поранення, одержане в результаті нещасного випадку та причина смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
18. 19 липня 2023 року ОСОБА_1 направлено звернення до Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи щодо надання копії висновку судово-токсикологічної експертизи на наявність в крові ОСОБА_3 метилового, етилового, протилового та інших спиртів, наркотичних речовин та інших отруйних речовин.
19. Листом-відповіддю від 31 липня 2023 року № 1518 запропоновано звернутись до структурних слідчих підрозділів, які проводять досудове слідство за фактом загибелі ОСОБА_3 щодо отримання копії висновку судово-токсикологічної експертизи та повідомлено, що згідно висновку токсикологічного дослідження № 2524 від 22 серпня 2022 року в крові ОСОБА_3 етилового спирту виявлено не було.
20. Витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв за № 3028 від 04 вересня 2023 року визначено, що поранення та причина смерті, так, 'зане із захистом Батьківщини та зазначено щодо скасування постанови про причинний зв'язок поранення та причини смерті згідно протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, контузій, травм, каліцтв № 2015 від 16 червня 2023 року.
21. Також у витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії за № 3155 від 13 вересня 2023 року визначено, що поранення, одержане в результаті нещасного випадку (навмисне вбивство, заподіяне іншою особою), яке призвело до смерті, та причина смерті, Так, пов'язане з проходженням військової служби та зазначено щодо скасування постанови про причинний зв'язок поранення та причини смерті згідно протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, контузій, травм, каліцтв № 3028 від 04 вересня 2023 року.
22. 06 лютого 2024 року ОСОБА_1 направила повторно звернення до Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи щодо роз'яснення наявності етилового спирту вміст якого в крові ОСОБА_3 , зважаючи на висновок судово-медичної експертизи від 16 серпня 2022 року № 3061, склав 5,59 %, що прямо суперечить листу-відповіді від 31 липня 2023 року № 1518, де зазначалось про відсутність у крові ОСОБА_3 етилового спирту.
23. Листом-відповіддю від 20 лютого 2024 року № 509 зазначено про то те, що листом-відповіддю від 31 липня 2023 року повідомлялося, про наявність етилового спирту в крові ОСОБА_3 , в концентрації - 5,59 %, а направлений ОСОБА_1 додатком до звернення копія листа-відповіді від 31 липня 2023 року, не відповідає дійсності у зв'язку з наявності у тексті граматичних та орфографічних помилок, неспівпадінням абзаців та підробки підпису ОСОБА_9 , яка на той час, як зазначається з листа-відповіді від 20 лютого 2024 року № 509, виконувала обов'язки начальника Миколаївського бюро судово-медичних експертиз.
24. В подальшому, витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15.05.2024 № 3838 визначено, що поранення, одержане в результаті нещасного випадку (травма заподіяна іншою особою), яке призвело до смерті, та причина смерті, так пов'язані з проходженням військової служби. Постанова за протоколом 11 Регіональної військово-лікарської комісії за № 3155 від 13.09.2023 прийнята вірна, підстав для її перегляду чи скасування немає.
25. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2024 № 940/26374 яка видана ОСОБА_3 про те, що загиблий солдат дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Миколаївській області, с. Мирне.
26. Також, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2023 № 5492 ОСОБА_3 дійсно з 25.03.2022 по 05.04.2022, з 05.04.2022 по 29.06.2022 з 30.06.2022 по 02.07.2022, з 12.07.2022 по 19.07.2022, з 20.07.2022 по 15.08.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
27. Так, ОСОБА_1 є матір'ю загиблого, що підтверджується посвідченням члена сім'ї від 06.09.2023 № НОМЕР_3 .
28. ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою та доданими документами, в якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю (смертю) її сина ОСОБА_3 .
29. 29.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 листом № 952/9/11731 повідомив про те, що згідно з протоколом № 9 /в від 26.07.2024, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_10 одноразової грошової допомоги.
30. Вважаючи протиправною таку відмову комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, позивач звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
31. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Частиною 5 ст. 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
33. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.02.1993 (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
34. Відповідно до ст. 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
35. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII, у редакції від 23.04.2021) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
36. У постанові від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19 Верховним Судом зазначено: Системний аналіз положень Закону №2011-XII, Порядку № 975, статті 58 Конституції України, з урахуванням Рішень Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 13 травня 1997 року № 1-зп, та встановлених судами обставин справи, дають підстави колегії суддів для висновку, що призначення і виплата позивачам спірної грошової допомоги, в тому числі й вирішення питань стосовно обчислення її розміру, необхідно здійснювати в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на дату, що зазначена у свідоцтві про смерть [……], а не на день прийняття відповідачем спірного рішення.
37. Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
38. Частиною другою 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
39. Частиною 3 статті 16 Закону №2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
40. Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", указами Президента України.
41. Відповідно до ч. 4 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
42. Згідно зі статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
43. Статтею 16-2 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
44. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
45. Згідно з частинами першою, шостою, восьмою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
46. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
47. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
48. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
49. Статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
50. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).
51. Так, постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975 - у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.).
52. Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
53. Відповідно до п. 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
54. До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
55. Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
56. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
57. Як було встановлено судом. відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, протоколом від 26.07.2024 № 9/в комісія Міністерства оборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, покликається на те, що згідно висновку експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради від 17.11.2022 № 3016 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 5,59%. Також зазначено, що смерть є наслідком вогнепального поранення тіла, заподіяного іншою особою. Подія трапилась під час виконання бойового завдання. Відповідно до ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
58. Таким чином, в такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між станом сп'яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).
59. Надаючи оцінку такій відмові, суд наголошує, що за змістом частини 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
60. Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
61. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/6477/19 від 29.06.2022 року.
62. Разом з тим, як було зазначено у спірному рішенні відповідачем вказано, що при судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 5,59%.
63. Однак, стороною відповідача до суду не надано жодного належного доказу на підтвердження притягнення саме ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, тобто не надано ні справу про адміністративні правопорушення, ні протокол про військові адміністративні правопорушення, ні докази застосування санкцій за вчинення адміністративного правопорушення.
64. Крім того, витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної-військово-лікарської комісі з Збройних Сил України від 15.05.2024 № 3838 також не містять інформації, що перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з його смертю. Навпаки, вказано, що поранення, одержане в результаті нещасного випадку (травма заподіяна іншою особою), яке призвело до смерті, та причина смерті, Так, пов'язане з проходженням військової служби.
65. Отже, відповідачем не доведений факт смерті військовослужбовця ОСОБА_3 під час проходження військової служби внаслідок чи то вчинення ним адміністративного правопорушення та не довів наявності причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою позивача (у тому числі, перебування його у стані алкогольного сп'яніння) та його смертю.
66. Таким чином, із системного аналізу положень Закону № 2011-ХІІ та Порядку №975, якими регулюються спірні правовідносини, колегія суддів вважає за необхідне сформулювати правовий висновок про те, що законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державною одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння. Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
67. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/6477/19 від 29.06.2022 року, від 10.05.2023 у справі №640/5320/19.
70. На підставі наданих сторонами письмових доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача не було правових підстав стверджувати, що смерть ОСОБА_3 є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння, а відтак і для відмови у призначенні позивачці одноразової грошової допомоги з наведених підстав.
71. . Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення суду лише в частині, в якій задоволена частка позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
72. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
73. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
74. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
75. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
76. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
77. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
78. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Міністерства оборони України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.