Справа № 240/20817/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Д.М.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
25 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,
за участю: секретаря судового засідання: Човган А. В.,
позивача: ОСОБА_1
представників позивача: Дем'янчук Г.В., Пархети А.А.
представників відповідача: Лях І.М., Бородкіна Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коростишівської міської ради Житомирської області, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення тридцять восьмої (позачергової) сесії VIIІ скликання Коростишівської міської ради № 712 від 25.09.2024 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 »;
-скасувати розпорядження № 248-1с від 25.09.2024, яке підписано першим заступником міського голови Дейчуком Р.С. «Про звільнення ОСОБА_1 »;
-поновити ОСОБА_1 на посаді з 25.09.2024;
-стягнути з Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на роботі.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
В судовому засіданні представника позивача підтримали апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представники відповідача заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17.11.2025 був обраний Коростишівським міським головою.
На тридцять восьмій (позачерговій) сесії VIII скликання Коростишівської міської ради на підставі п. 16 ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та підсумків таємного голосування прийнято рішення від 25.09.2024 № 712 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 », яким достроково припинено повноваження міського голови ОСОБА_1 (копія рішення додається).
Цим же рішенням уповноважено першого заступника міського голови Дейчука Р.С. видати розпорядження про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.
Розпорядженням Коростишівської міської ради від 25.09.2024 № 248-1с «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади міського голови, у зв'язку із достроковим припиненням його повноважень за порушення Конституції, законів України, прав і свобод громадян та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень.
Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР).
Згідно з частиною першою статті 42 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови починається з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частини першої та другої статті 79 цього Закону.
Частиною третьою статті 47 Закону №280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
За змістом частин першої та абзацу першого частини другої статті 79 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі: його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; відкликання з посади за народною ініціативою; визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; його смерті.
Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
У частині третій статті 79 Закону №280/97-ВР закріплено, що повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
У контексті спірних правовідносин колегія суддів зауважує, що прийняття рішення про дострокове припинення повноважень міського голови є законодавчо передбаченим правом міської ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом. Прийняття таких рішень відбувається у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та належить до виключних повноважень відповідної ради.
Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи не може здійснювати повторну перевірку роботи голови сільської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів сільської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень сільського голови.
Водночас здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, у рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови сільської ради має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).
Отже, оскаржувані рішення відповідача повинні бути перевірені адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності їх прийняття.
Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18, від 22.04.2020 у справі №360/2169/19 і надалі підтримані у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №802/1463/18-а, від 21.10.2021 у справі №240/6076/18 від 23.06.2023 у справі №240/39337/21, від 21.12.2023 у справі №440/2017/20 та від 21 лютого 2024 року у справі №260/1793/19.
Визначаючись щодо правомірності скликання та проведення тридцять восьмої (позачергової) сесії VIIІ скликання Коростишівської міської ради, колегія суддів вказує на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Згідно з частиною четвертою статті 46 Закону № 280/97-ВР, наступні сесії ради (окрім першої) скликаються: сільською, селищною, міською радою, відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районною, обласною - головою відповідної ради.
Частиною п'ятою статті 46 Закону № 280/97-ВР встановлено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
За приписами частини шостої статті 46 Закону № 280/97-ВР, у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
У цих випадках сесія скликається:
1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;
2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті (частина шоста статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації (частина сьома статті 46 Закону № 280/97-ВР)
Частиною дев'ятою статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
У частині десятій статті 46 Закону № 280/97-ВР закріплено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради (частина одинадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).
Так, згідно частини дванадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Частиною п'ятнадцятою статті 46 Закону №280/97-ВР встановлено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
За змістом частини шістнадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради-головою відповідної ради, у разі їх відсутності-відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті,-депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.
Пунктом двадцятим частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту третього частини третьої ст.50 Закону № 280 секретар сільської, селищної, міської ради: веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону.
Аналіз вищенаведених права, дає підстави для висновку, що сесія міської ради скликається за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради. У разі якщо міський голова або секретар ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині 7 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради. При цьому, чинним законодавством не встановлено яка саме сесія повинна бути скликана, - чергова чи позачергова.
Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Коростишівської міської ради від 29.12.2020 № 19 «Про затвердження Регламенту Коростишівської міської ради VIII скликання» затверджено регламент Коростишівської міської ради VIII скликання (далі - Регламент).
Згідно частин 1-3 статті 31 Регламенту сесії, наступні після першої, скликаються з ініціативи міського голови, відповідно до плану проведення сесій, затвердженого радою, а також за пропозицією більшості членів виконавчого комітету ради або не менш як третини депутатів від загального складу ради, або у порядку реалізації громадою права на місцеву ініціативу. У випадках, передбачених частиною 6 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія може скликатися секретарем ради, а у випадках, передбачених частиною 9 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», - постійною комісією ради.
В даному випадку судом встановлено, що 14.03.2024 п'ятнадцять депутатів Коростишівської міської ради вимагали від Коростишівського міського голови в двотижневий термін скликати сесію (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 14.03.2024).
05.04.2024 чотирнадцять депутатів міської ради з метою повторного розгляду питання вимагали провести 09.04.2024 пленарне засідання сесії, яке було зупинено розпорядженням голови від 02.04.2024 № 54.
11.04.2024 у зв'язку з призначенням міським головою сесії на наступний день, враховуючи, що міським головою розпорядження про зупинення рішення прийнятого депутатами видано 02.04.2024 та згідно з законодавством рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути таке рішення, чотирнадцять депутатів вимагали призначити пленарне засідання сесії на 15.04.2024.
19.04.2024 чотирнадцять депутатів ради звернулись до позивача з вимогою у двотижневий строк скликати сесію (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 19.04.2024).
19.07.2024 десять депутатів ради вимагали від позивача терміново скликати сесію на вимогу депутатів на одну з дат 22-24.07.2024. З метою забезпечення кворуму депутати рекомендували здійснити видання розпорядження про призначення сесії у найкоротші розумні строки, завчасно інформуючи громаду та депутатів" (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 19.07.2024).
04.08.2024 п'ятнадцять депутатів ради звернулись до міського голови щодо скликання сесії та просили серед іншого, включити до порядку денного питання про звіт міського голови. З метою забезпечення кворуму депутати рекомендували здійснити видання розпорядження про призначення сесії завчасно інформуючи громаду та депутатів (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 04.08.2024).
Розпорядженням міського голови від 04.09.2024 № 165 скликано засідання тридцять восьмої (позачергової) міської ради на 10.09.2024 .
10.09.2024 відбулось спільне засідання депутатських комісій, на якому затверджено порядок денний згідно з розпорядженням міського голови, включено до порядку денного доповнення та затверджено порядок денний в цілому. Зокрема вирішено включити до порядку денного питання про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 . Крім того, вирішено проєкт рішення “Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 » внести на розгляд сесії з рекомендацією до прийняття (протокол спільного засідання депутатських комісій від 10.09.2024 № 1).
Розпорядженням міського голови від 10.09.2024 № 173 “Про перенесення засідання тридцять восьмої (позачергової) сесії міської ради восьмого скликання» засідання сесії перенесено.
З 10.09.2024 у позивача розпочався період тимчасової непрацездатності (лист непрацездатності № 13651240-2025496444-1 від 10.09.2024).
10.09.2024 двадцять три депутати ради вимагали від міського голови скликати сесію на вимогу депутатів Коростишівської ради (протокол засідання депутатів Коростишівської ради VIII скликання від 10.09.2024).
Цей протокол отриманий Коростишівською міською радою та зареєстрований за вхідним № Кол-813/03-16 від 10.09.2024.
10.09.2024 двадцять три депутати ради також звернулись до постійної комісії з прав людини, законності депутатської етики, регламенту, місцевого самоврядування та запобігання корупції з поданням про розгляд проекту рішення “Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_1 ».
23.09.2024 депутатами підписано відкрите звернення, яким запропоновано скликати сесію за ініціативи депутатів (зареєстровано у Коростишівській міській раді 24.09.2024 за вхідним № Кол-870/0318.
24.09.2024 відбулось засідання постійної комісії з прав людини, законності депутатської етики, регламенту, місцевого самоврядування та запобігання корупції, на якому вирішено скликати 38 позачергову сесію 8 скликання 25.09.2024 (протокол засідання постійної комісії від 24.09.2024 № 1).
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Регламенту засідання комісії є правочинним, якщо у ньому бере участь більше половини депутатів від загального складу комісії. Таким чином, оскільки на засіданні були присутні 3 з 4 депутатів, що входять до складу комісії, воно проведене з додержанням кворуму.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що депутати Коростишівської міської ради неодноразово зверталися до Коростишівського міського голови з вимогами про призначення сесії. І зважаючи на те, що загальна кількість депутатів Коростишівської міської ради становить 26, то 10 депутатів (мінімальна кількість, яка зверталася з вимогою про скликання сесії) від її складу становлять більше третини складу депутатів ради, тому їх звернення створюють обов'язок міського голови скликати сесію на їх вимогу.
Стосовно посилання ОСОБА_1 на те, що депутати, які ініціювали звернення про проведення сесії та скликання пленарних засідань, не з'являлися до міської ради для участі в них у відповідні дати та час їх проведення, колегія суддів вказує на таке.
Відповідно до частини 10 статті 46 Закону № 280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
В свою чергу, за змістом статті 31 Регламенту розпорядження міського голови про скликання сесії доводиться до відома депутатів та населення не пізніше, як за десять днів до сесії, із зазначенням часу скликання, місця її проведення, питань, які передбачаються внести на розгляд ради, а у виняткових випадках не пізніше, як за день до сесії, що визначено законодавством.
Отже, Закон № 280/97-ВР та Регламент передбачають необхідність доведення рішення про скликання сесії ради до відома депутатів і населення не пізніш не пізніш як за 10 днів до сесії. При цьому, допускається скорочений термін для повідомлення про скликання сесії ради-за день до сесії , однак лише у виняткових випадках.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням від 29.06.2023 № 209 «Про скликання ІІ пленарного засідання тридцять шостої (позачергової) сесії міської ради восьмого скликання» вирішено скликати тридцять шосту (позачергову) сесію міської ради восьмого скликання 30.06.2023, тобто наступного ж дня після прийняття розпорядження, що на думку суду, об'єктивно унеможливлює своєчасне та належне інформування усіх депутатів міської ради про проведення позачергової сесії та, відповідно, їх прибуття та участь у пленарному засіданні.
У схожий спосіб призначалися й інші пленарні засідання: розпорядженням від 07.07.2023 № 213-на 13.07.2023 (через 6 днів); розпорядженням від 25.08.2023 № 245-на 29.08.2023 (через 3 дні); розпорядженням від 15.09.2023 № 256-на 19.09.2023 (через 4 дні); розпорядженням від 19.09.2023 № 259-на 21.09.2023 (через 2 дні); розпорядженням від 22.09.2023 № 263-на 26.09.2023 (через 4 дні); розпорядженням від 15.11.2023 № 294-на 20.11.2023 (через 5 днів); розпорядженням від 21.12.2023 № 319-на 22.12.2023 (через 1 день); розпорядженням від 04.03.2024 № 39-на 08.03.2024 (через 4 дні); розпорядженням від 11.04.2024 № 58-на 12.04.2024 (через 1 день); розпорядженням від 02.05.2024 № 68-на 03.05.2024 (через 1 день); розпорядженням від 14.06.2024 № 88-на 19.06.2024 (через 5 днів); розпорядженням від 01.08.2024 № 139-на 05.08.2024 (через 4 дні); розпорядженням від 04.09.2024 № 165-на 10.09.2024 (через 6 днів).
Однак, позивачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів на підтвердження доводів про те, що розпорядження про скликання сесій ради та призначення її пленарних засідань публікувалися на сайті Коростишівської міської ради, на її фейсбук-сторінці, в КП «Коростишівське радіо», телеграм-каналі Ради, а також доводилися до відома депутатів в індивідуальному порядку за допомогою телефонного зв'язку.
Крім того, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що про призначення вищезазначених пленарних засідань доводилося до відома депутатів із порушенням десятиденного строку інформування депутатів, оскільки позивачем не доведено існування виняткових випадків, передбачених частиною 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
При цьому, як встановлено судом першої інстанції, рішення про скликання сесії прийнято постійною комісією з прав людини, законності депутатської етики, регламенту, місцевого самоврядування та запобігання корупції (протокол засідання постійної комісії від 24.09.2024 № 1) відповідно до частини 9 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов підставного висновку про дотримання вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Коростишівської міської ради при скликанні тридцять восьмої (позачергової) сесії VIIІ скликання Коростишівської міської ради.
Стосовно тверджень ОСОБА_1 , що 10.09.2024 засідання сесії не відбулося у зв'язку з тим, що останній захворів, колегія суддів вказує на таке.
В матеріалах справи знаходиться скрин-шот інформаційної довідки (Медичний висновок 9ХКВ-Р37Е-ММ7Е-КРМК від 23.09.2024 Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Коростишівської міської ради, про непрацездатність пацієнта в період з 23.09.2024 по 27.09.2024), яка згідно примітки на останній, не є документом. І як обгрунтовано звернуто увагу відповідачем, вказана довідка не містить даних для ідентифікації пацієнта.
Крім того, у справі міститься лист Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.12.2024 № 0600-0906-6/151236, з якого вбачається, що лист непрацездатності № 13651240-2025496444-1 від 10.09.2024 відкритий необґрунтовано.
Колегія суддів звертає увагу, що в разі хвороби працівника під час виконання свої трудових обов'язків, він повинен звернутись до медичного закладу та отримати листок непрацездатності для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю.
Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234.
Відповідно до п. 2 розділу II Порядку, листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі медичного висновку (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Обов'язковими реквізитами листка непрацездатності як електронного документа є: єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності; спеціально призначений для таких цілей кваліфікований електронний підпис (електронна печатка); відомості запису про тимчасову непрацездатність: про тимчасово непрацездатну особу, про випадок тимчасової непрацездатності.
Отже позивачем, в рамках розгляду даної справи не надано належних доказів оформлення позивачем лікарняного листка.
Надаючи правову оцінку доводам ОСОБА_1 щодо звільнення з посади в період тимчасової непрацездатності, колегія суддів вказує на наступне.
Частиною третьою статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
За змістом статті 79 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими зокрема у разі:
1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;
2) припинення його громадянства;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
3-2) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
4) відкликання з посади за народною ініціативою;
5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;
6) його смерті.
Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Вирішуючи вказаний спір, надаючи оцінку діям відповідача щодо застосування нормативних підстав для звільнення позивача, колегія суддів зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року №8-рп/2002 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Верховний Суд у постанові від 18.12.2018 (справа №820/4619/16) вказав, що за загальним правилом норми спеціального законодавства є пріоритетними перед нормами загальними. Тобто, норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, а тому наявні підстави застосувати для спірних правовідносин норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
Позиція аналогічного змісту наведена Верховним Судом України у справі № 21-8а15 та Верховним Судом у справах №820/5122/17 та №823/384/17.
Так, приписами ст.40 КЗпП України визначено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Положення статей 42, 42-1 і 49-2 цього Кодексу не поширюються на звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті.
В свою чергу, статтею 7 Закону №2493 встановлено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Отже, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це зазначено у спеціальному законі. Тобто норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
Статтею 20 Закону № 2493-ІII визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Отже, Закон "Про місцеве самоврядування" не містить заборони щодо висловлення недовіри голові ради в період його тимчасової непрацездатності. Посада сільського голови є виборною, у зв'язку з чим діяльність сільського голови регулюється не виключно положеннями КЗпП України, а й законодавством України, яке регулює діяльність органів місцевого самоврядування.
Зважаючи на особливості застосування відповідно до статті 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", законодавства України про працю, у даному випадку не підлягають застосуванню норми статті 40 КЗпП України щодо неможливості звільнення позивача за ініціативою адміністрації в період його тимчасової непрацездатності, оскільки звільнення голови міського голови у даному випадку відбулося не з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а в силу норм спеціального законодавства у сфері служби в органах місцевого самоврядування в зв'язку з припиненням його повноважень.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.