П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23592/24
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,
повний текст судового рішення
складено 26.12.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Ступакова І.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не складання та не направлення списків, не витребування довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, не здійснення перерахунку та індексації пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не виплати компенсації втрати частини доходу ОСОБА_1 з 01.01.2015 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, перерахувати розмір пенсії, провести індексацію пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити компенсацію втрати частини доходу ОСОБА_1 з 01.01.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що до 1993 р. ОСОБА_1 проживав в АРК м.Саки та отримував пенсію за вислугу років. Надалі він виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, та було припинено виплату пенсії.
Представник позивача зазначив, що на виконання постанови Залізничного районного суду м. Сімферополю від 3 жовтня 2013 року по справі №122/17811/13-а позивачу було поновлено виплату пенсії з 26.06.2013 року, виплату якої було припинено з 01.01.2015 року в зв'язку з окупацією АР Крим.
Також представник позивача зазначив, що постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 р. по справі №666/33/16-а, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 р. зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати пенсійну справу ОСОБА_1 та взяти його на облік. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років позивачу з дня припинення - з 01.01.2015 року.
03.12.2020 р. представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою повідомити підстави нарахування пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю ОСОБА_1 , у невстановленому законом розмірі та надіслати на адресу представника довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за період з 01 червня 2019 р. по грудень 2020 р. та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 22.12.2020 р. у наданні довідки щодо нарахованої та виплаченої пенсії, виписки з розпорядження про призначення пенсії, відмовлено. Запропоновано позивачу особисто звернутися до Херсонського сервісного центру Головного управління.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 9 березня 2021 року по справі №540/70/21 залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Також представник позивача зазначив, що 01.03.2024 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, в якій просив повідомити стан виконання постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 р. по справі №666/33/16-а, повідомити підстави нарахування пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю ОСОБА_1 у невстановленому законом розмірі та підстави не здійснення перерахунку розміру пенсії та направити запити про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, перерахувати розмір пенсії за весь період нездійснення перерахунку, надіслати довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю за період з 01 січня 2015 р. по березень 2024 р., та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії, повідомити дату та спосіб виплати, та виплатити компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії та за невиплату пенсії у невстановленому Законом розмірі.
Представник позивача зазначив, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 14.03.2024 року повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
Резолютивна частина постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 у справі №666/33/16-А та Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 не містить зобов'язання щодо компенсації втрати частини доходів.
На виконання постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 у справі №666/33/16-А заборгованість у сумі 26561,57 грн у серпні 2020 року виплачена за додатковою відомістю на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 ..
Представник позивача вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не складання та не направлення списків, не витребування довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, не здійснення індексації пенсії, оскільки це суперечить приписам Закону №2262-ХІІ, Порядку №45 та відповідачем не виконані стосовно позивача постанови КМУ від 16.02.2022 року №118, від 24.02.2023 року №168, від 23.02.2024 року №185.
Також, на думку представника позивача, Управління має виплатити компенсацію втрати частини доходу з 01.01.2015 року за період невиплати пенсії та не виплату пенсії у встановленому Законом розмірі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області у складанні та направленні списків із прізвищем ОСОБА_1 , для видачі ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення на підставі п.1 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» в редакції чинній на 21.02.2018 року, до уповноваженого органу видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області скласти та направити до уповноваженого органу видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії списки із прізвищем ОСОБА_1 , для видачі ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення на підставі п.1 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» в редакції чинній на 21.02.2018 року.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ №2262-ХІІ.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області провести відповідну індексацію пенсії ОСОБА_1 у порядок та спосіб передбачені ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у сумі 26561,57 грн, з 01 січня 2015 року по серпень 2020 року.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Херсонській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходу у сумі 26561,57 грн з 01 січня 2015 року по серпень 2020 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу за пенсійною справою 0101010109 (Міноборони) від 16.10.2013 року Головне управління ПФУ в Автономній республіці Крим позивачу було поновлено виплату пенсії за вислугу років, призначену на підставі Закону №2262-ХІІ. Відповідно до цього протоколу позивачу обчислено пенсію із грошового забезпечення згідно із довідки від 11.07.2013 року, виданої військовим комісаріатом Автономної республіки Крим на підставі постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 за нормами чинними на 1 січня 2008 року; основний розмір пенсії 80 % грошового забезпечення та підсумок пенсії до виплати становить 1624,08 грн.
У позовній заяві позивач зазначив, що виплату пенсії було припинено з 01.01.2015 року в зв'язку з тимчасовою окупацією АР Крим.
Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції встановив, що постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 р. по справі №666/33/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 р., адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до вчиненні дій задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не витребовування пенсійної справи ОСОБА_1 та не взяття його на облік.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області витребувати пенсійну справу ОСОБА_1 та взяти його на облік.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ..
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з дня припинення з 01.01.2015 року.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не заперечує, що постанова Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 р. по справі №666/33/16-а в межах покладених обов'язків, виконана Головним управлінням ПФУ в Херсонській області, а саме: позивачу поновлено виплату пенсії за вислугу років з 01.01.2015 року у розмірі, який був визначений на дату припинення 1624,08 грн.
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) за пенсійною справою №21011006624 заборгованість за період січень 2015 року по травень 2018 року становить 26561,57 грн, яка за твердженням відповідача, у серпні 2020 року виплачена за додатковою відомістю на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 ..
Суд першої інстанції встановив, що 01.03.2024 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, в якій просив повідомити стан виконання постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 р. по справі №666/33/16-а, повідомити підстави нарахування пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю ОСОБА_1 у невстановленому законом розмірі та підстави не здійснення перерахунку розміру пенсії та направити запити про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, перерахувати розмір пенсії за весь період нездійснення перерахунку, надіслати довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 р. по березень 2024 р., та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії, повідомити дату та спосіб виплати, та виплатити компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії та за невиплату пенсії у невстановленому Законом розмірі.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 14.03.2024 року №2248-1913/З-02/8-2100/24 повідомлено, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 у справі №666/33/16-А та Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016. Разом з цим ці рішення суду не містить зобов'язання щодо компенсації втрати частини доходів. Також відсутні підстави для запиту довідок про розмір грошового забезпечення, оскільки довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, та за змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком № 45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до перерахунку пенсії з 01 жовтня 2022 року суд встановив, що позивачу встановлений фіксований розмір пенсії згідно з рішенням суду 1624,08 грн..
Відповідач не заперечує, що Головним управлінням ПФУ в Херсонській області не проводилась індексація пенсії на виконання постанов КМУ від 16.02.2022 року №118, від 24.02.2023 року №168, від 23.02.2024 року №185.
Позивач, не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень Порядку №45 саме на Головне управління ПФУ в Херсонській області покладено обов'язки щодо складання списків за формою згідно з додатком 1 пенсіонерів, які перебувають на обліку та потребують видачі довідки про розмір грошового забезпечення.
Крім того, судом першої інстанції визнано протиправною бездіяльність відповідача у проведенні індексації пенсії позивача відповідно до положень ст.64 Закону №2262-ХІІ.
Також, суд першої інстанції виходив з того, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Таким чином, основною умовою виплати суми компенсації є виплата заборгованості.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 (далі - Порядок №45), встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Так, відповідно до протоколу за пенсійною справою 0101010109 (Міноборони) від 16.10.2013 року Головне управління ПФУ в Автономній республіці Крим позивачу було поновлено виплату пенсії за вислугу років, призначену на підставі Закону №2262-ХІІ. Відповідно до цього протоколу позивачу обчислено пенсію із грошового забезпечення згідно із довідки від 11.07.2013 року, виданої військовим комісаріатом Автономної республіки Крим на підставі постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294 за нормами чинними на 1 січня 2008 року; основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення та підсумок пенсії до виплати становить 1624,08 грн.
У позовній заяві позивач зазначив, що виплату пенсії було припинено з 01.01.2015 року в зв'язку з окупацією АР Крим.
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 р. по справі №666/33/16-а Головним управлінням ПФУ в Херсонській області позивачу поновлено виплату пенсії за вислугу років з 01.01.2015 року у розмірі, який був визначений на дату припинення 1624,08 грн.
Відповідач зазначив, що перерахунки пенсії не проводились, оскільки до пенсійного органу не надходили відповідні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
З аналізу вищенаведеного можна дійти висновку, що відповідно до положень Порядку №45 саме на Головне управління ПФУ в Херсонській області покладено обов'язки щодо складання списків за формою згідно з додатком 1 пенсіонерів, які перебувають на обліку та потребують видачі довідки про розмір грошового забезпечення.
Відповідач не надав доказів включення прізвища позивача у наведений список або направлення до уповноваженого органу додаткового списку із прізвищем позивача для видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії на виконання приписів постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року.
А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у складанні та направленні списків із прізвищем ОСОБА_1 , для видачі довідки про розмір грошового забезпечення на підставі п.1 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року в редакції чинної на 21.02.2018 року та зобов'язання скласти та направити до уповноваженого органу видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії списки із прізвищем ОСОБА_1 , для видачі довідки про розмір грошового забезпечення на підставі п. 1 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року в редакції чинної на 21.02.2018 року.
Щодо позовних вимог стосовно проведення індексації пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Закон України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1282-XII підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.
Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону №1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до ст.64 закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Відповідачем не заперечується, що індексація пенсії позивача не проводилась.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачу встановлено фіксований розмір пенсії згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 у справі №666/33/16-А та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016, індексація пенсії Позивача не проводилась.
Разом з цим, колегія суддів відхиляє такі доводи відповідача та погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки ухваленими рішеннями по справі №666/33/16-А було поновлено право позивача на нарахування та виплату пенсії, що має на увазі дотримання відповідачем всіх гарантованих державою умов пенсійного забезпечення позивача.
А тому, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській щодо не виплати компенсації втрати частини доходу ОСОБА_1 з 01.01.2015 року
Відповідно до ст.55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону №2050-III визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст.3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з п.1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі, - Порядок №159), компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Статтею 4 Закону №2050-III встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Положення вказаної статті відображені у п.5 Порядку №159.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, основною умовою виплати суми компенсації є виплата заборгованості.
Тобто, Закон №2050-III фактично прив'язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.
Так, зі встановленого вище вбачається, що на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.02.2016 у справі №666/33/16-А та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016, Головне управління поновило раніше призначену пенсію за вислугу років позивача з дня припинення з 01.01.2015 року, заборгованість у сумі 26561,57 грн у серпні 2020 року виплачена за додатковою відомістю на особистий банківський рахунок позивача.
Разом з тим, відповідачем не надано докази, що у серпні 2020 року Головне управління ПФУ в Херсонській області виплатило позивачу компенсацію втрати частини доходів.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія І.Г. Ступакова