25 червня 2025 р. Справа № 520/32380/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Сліденко А.В.) від 06.03.2025 року по справі № 520/32380/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал"
до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ТОВ "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:
визнати протиправним і скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 11650621/34630924 від 19.08.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 26.01.2023 року;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 26.01.2023 року на суму 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ 122807,02 грн., датою її фактичного подання;
визнати протиправним і скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 11650622/34630924 від 19.08.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 26.01.2023 року;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 26.01.2023 року на суму 860001,20 грн., в тому числі ПДВ 105614,18 грн., датою її фактичного подання.
В обґрунтування позовних вимог зазначив відсутність підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року по справі № 520/32380/24 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 19.08.2024 року № 11650622/34630924 та від 19.08.2024р. № 11650621/34630924.
Зобов'язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (ідентифікаційний код - 34630924) податкових накладних № 2 від 26.01.2023 р. та № 3 від 26.01.2023 р. датою їх фактичного подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 40879107; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (ідентифікаційний код - 34630924, місцезнаходження - вул. Сонячна, буд. 4, с. Веселе, Харківський р-н, Харківська обл., 62420) 4.844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
05.03.2025р. позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення по даній справі щодо судових витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 20000,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 року по справі № 520/32380/24 заяву позивача від 05.03.2025 р. про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу витрат на правничу допомогу - залишено без задоволення. Відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення по справі № 520/32380/24.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності ухвали суду першої інстанції, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником до суду заяви про неможливість подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин до закінчення спливу строку розгляду даної справи подано не було.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що в при зверненні до суду першої інстанції позивач (в інтересах якого діє адвокат Шатов Сергій Олексійович) вказував, зокрема про те, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 132, 139 КАС України, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» заявило, що докази про розмір судових витрат, які позивач має сплатити у зв'язку з розглядом справи, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Розгляд та вирішення цієї справи здійснювався одноособовим складом суду у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін. Судове рішення проголошено без участі позивача та його представника.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч. 3 ст. 132 КАС України).
Відповідно до статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вказувалося вище, із вимог адміністративного позову була вимога про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, яка за приписами адміністративного процесуального законодавства (статті 132 КАС України) є вимогою про стягнення (в разі задоволення позову) судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (в тому числі, але не виключно витрат на професійну правничу допомогу, витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз, витрат пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів тощо).
Крім цього, на виконання приписів частини 7 статті 139 КАС України позивачем одночасно з пред'явленням позову було зроблено заяву (у змісті позовної заяви), що докази про розмір судових витрат, які позивач має сплатити у зв'язку з розглядом справи, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Адміністративна справа № 520/32380/24 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та 28.02.2025 р. судом першої інстанції ухвалено рішення, яким адміністративний позов задоволено.
За результатами розгляду справи за надані послуги професійної правничої допомоги під час підготовки до розгляду справи та під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20000,00 грн., що підтверджено наступними документами: договором про надання правової (правничої) допомоги № 74 від 10.06.2024 року; додатковою угодою № 4 від 20.11.2024 року; рахунком № 1/12 від 02.12.2024 року; банківською випискою від 06.12.2024 року; детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 03.03.2025 року; актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги № 6 від 03.03.2025 року.
Вищезазначені докази представником позивача було подано до суду першої інстанції 05.03.2025 року, через систему «Електронний Суд», разом з заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в частині витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, зазначені докази були подані до суду в законодавчо встановлені строки, визначені приписами ч. 7 ст. 139 КАС України.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який складається за результатами розгляду справи, тобто після ухвалення рішення.
Згідно пункту 4 додаткової угоди № 4 від 20.11.2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги № 74 від 10.06.2024 року оплата послуг (гонорару) адвоката здійснюється клієнтом за актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги протягом 10-ти календарних днів з дня підписання акту.
У відповідності до підпункту 4.2 цього пункту оплата послуг (гонорару) може здійснюватися також у вигляді передплати або авансу.
Відповідно до Цивільного кодексу України, акт приймання-передачі наданих послуг є одним із обов'язкових елементів договору надання послуг, тобто є документом, у якому замовник підтверджує отримання та задоволеність наданими послугами, тобто є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт виконання робіт або фактичне надання послуг, та є доказом як правочину, так і доказом підтвердження вартості робіт/послуг та основою для кінцевих розрахунків між сторонами, який також складається за результатами розгляду справи, тобто після ухвалення рішення.
З матеріалів справи судом встановлено, що акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги № 6 сторонами договору було підписано 03.03.2025 року.
Колегія суддів зазначає, що передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об'єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов'язується можливість як потім подати протягом п'яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.
В постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22, в ухвалах від 08.01.2024 у справі № 580/3758/19 та від 23.01.2024 у справі № 380/12348/22 Верховний Суд дійшов висновку що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.
Враховуючи те, що акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги № 6 сторонами договору було підписано 03.03.2025 року (тобто після ухвалення судом рішення у цій справі), колегія суддів зазначає, що саме на час подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення, щодо розподілу судових витрат, до суду було надано усі наявні і необхідні докази на підтвердження обсягу наданих послуг/виконаних робіт та їх вартості, які підлягали відшкодуванню (у відповідності до умов договору та приписів норм діючого законодавства України).
Що стосується посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, які викладені у справі № 160/16902/20, колегія суддів зазначає, що у цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що заява про подання доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, до закінчення судових дебатів у справі не подавалась, в той час як в рамках справи № 520/32380/24 позивачем заявлялося відповідне клопотання.
На підставі наведених вище обставин, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вище викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал" задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 року по справі № 520/32380/24 скасувати.
Справу № 520/32380/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко