25 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4418/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, та зобов'язання вчинити дії у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа №600/4418/24-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі №600/4418/24-а в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, щодо відмови здійснити помісячний розрахунок ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на виконання рішення суду у справі №600/35/24-а від 25.04.2024, з урахуванням окремої ухвали від 16.07.2024 за період з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2024 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати», компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на виконання рішення суду у справі №600/35/24-а від 25.04.2024, з урахуванням окремої ухвали від 16.07.2024, за період з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2024 року.
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, вчинених на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року.
В обґрунтування поданої заяви позивач указував, що на виконання рішення суду у даній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розраховано суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, яка складає 114082,30 грн. При цьому пенсійним органом було роз'яснено, що видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування пенсійних програм. Позивач не погоджується з такими діями пенсійного органу, здійсненими на виконання рішення суду, оскільки вважає, що виплата компенсації втрати частини доходів відбувається за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а тому, на його думку, відповідач не може ухилятись від виконання рішення суду з підстав відсутності коштів.
Ухвалою суду від 19 червня 2025 року призначено розгляд та вирішення заяви позивача в порядку письмового провадження.
До суду надійшли письмові пояснення від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області стосовно поданої ОСОБА_1 заяви, в яких зазначено про відсутність по відношенню до позивача протиправних дій, вчинених на виконання рішення суду у справі №600/4418/24-а, оскільки на його виконання здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, однак фактична виплата такої компенсації відбудеться лише у разі наявності коштів у Державному бюджеті України, передбачених на фінансування пенсійних програм.
Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №600/4418/24-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі №600/4418/24-а в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, щодо відмови здійснити помісячний розрахунок ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на виконання рішення суду у справі №600/35/24-а від 25.04.2024, з урахуванням окремої ухвали від 16.07.2024 за період з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2024 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати», компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на виконання рішення суду у справі №600/35/24-а від 25.04.2024, з урахуванням окремої ухвали від 16.07.2024, за період з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2024 року.
21 травня 2025 року Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №600/4418/24-а про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати», компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на виконання рішення суду у справі №600/35/24-а від 25.04.2024, з урахуванням окремої ухвали від 16.07.2024, за період з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2024 року.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29 травня 2025 року №78219231 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №600/4418/24-а від 21 травня 2025 року, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом.
Після відкриття виконавчого провадження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 10 червня 2025 року №2400-0802-5/21130 повідомлено державного виконавця про те, що на виконання рішення суду у справі №600/4418/24-а нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період 01 лютого 2020 року по 30 червня 2024 року, яка складає 114082,30 грн. Зазначену суму включено до Реєстру судових рішень та внесено відповідну інформацію. Разом з цим, джерелом фінансування виплат на виконання рішення суду у даній справі є кошти державного бюджету, а тому такі можуть бути виплачені Пенсійним фондом України після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Вказану інформацію також повідомлено позивачу листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 09 червня 2025 року №2658-2639/Д-27/8-2400/25.
Розглядаючи подану ОСОБА_1 заяву щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, вчинених на виконання рішення суду у справі №600/4418/24-а, з огляду на її зміст та заявлені вимоги, суд зважає на те, що позивачем було використано своє право пред'явлення рішення суду у справі №600/4418/24-а до примусового виконання на підставі виданого судом виконавчого листа №600/4418/24-а від 21 травня 2025 року.
Так, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1-5 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII визначені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Таким чином, у випадку пред'явлення рішення суду до примусового виконання обов'язок щодо вчинення відповідних дій та вжиття заходів, спрямованих на належне виконання рішення суду, а також надання належної оцінки вчинюваних боржником дій при примусовому виконанні рішення суду, покладається на виконавця.
Як встановлено судом, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №600/4418/24-а від 21 травня 2025 року.
Станом на день розгляду судом заяви позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у матеріалах справи відсутні докази щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 21 травня 2025 року №600/4418/24-а.
В контексті наведеного суд зазначає, що положення статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Звернення до суду із заявою у порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе у разі, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20.
Між тим, суд зауважує, що позивач не надав суду доказів того, що в межах виконавчого провадження №78219231 державним виконавцем ужито всіх можливих для примусового виконання рішення суду заходів, після яких таке залишається невиконаним.
Таким чином, з огляду на відсутність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання названого вище судового рішення, що свідчить про вчинення наразі державним виконавцем дій по примусовому виконанню виконавчого листа №600/4418/24-а від 21 травня 2025 року, суд приходить до висновку про передчасність тверджень позивача щодо неналежного виконання рішення суду у справі №600/4418/24-а.
Згідно з частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. За відсутності обставин протиправності дій відповідача, вчинених на виконання судового рішення у справі №600/4418/24-а, суд залишає заяву позивача без задоволення.
Керуючись статтями 241, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, та зобов'язання вчинити дії у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк