про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
25 червня 2025 року справа №320/28919/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «АВЕРС - LVIV» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною Методику обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Приватне підприємство «АВЕРС - LVIV» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:
- визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття Методику обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.06.2008 № 691 (із змінами, внесеними згідно з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1144 від 19.09.20V; № 546 від 21.06.2018; № 1327 від 18.10.2022),
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердити методику визначення вартості послуг за договором про спільне використання електричних мереж відповідно до частини третьої статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» та статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення», яка забезпечуватиме власникам електричних мереж обґрунтований прибуток і включатиме інвестиційну складову, що відображає економічну цінність їхнього майна,
- повідомити Секретаріат Енергетичного співтовариства, що в ході провадження у справі порушується питання щодо тлумачення та застосування законодавства Енергетичного Співтовариства, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС є обов'язком суду,
- за процедурою витребування доказів витребувати у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг матеріали обгрунтування, які стали підставою для прийняття постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.06.2008 № 691 та постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1144 від 19.09.2017; №546 від 21.06.2018; № 1327 від 18.10.2022 року.
Щодо клопотання представника позивача про повідомлення Секретаріату Енергетичного співтовариства, що в ході провадження у справі порушується питання щодо тлумачення та застосування законодавства Енергетичного Співтовариства, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ст.19 розд.ІІІ "Положення про інституції" Договору про Європейський Союз Суд ЄС ухвалює згідно із Договорами:
(а) рішення щодо заяв, поданих Державою-членом, інституцією або фізичною чи юридичною особою;
(b) попередні рішення за запитами, поданими судами чи трибуналами Держав-членів, щодо тлумачення права Союзу або дійсності актів, прийнятими інституціями;
(с) рішення в інших випадках, передбачених Договорами.
Згідно із ст.267 Договору про функціонування Європейського Союзу Суд ЄС має юрисдикцію ухвалювати попередні рішення щодо:
(а) тлумачення Договорів;
(b) дійсності та тлумачення актів інституцій, органів, офісів чи агенцій Союзу;
У випадку, коли таке питання порушено перед будь-яким судом чи трибуналом Держави-члена, цей суд або трибунал, якщо вважає, що рішення стосовно цього питання є необхідним для надання йому можливості ухвалити рішення, може звернутися із запитом до Суду винести рішення щодо цього питання.
У випадку, коли будь-яке таке питання порушено у справі, яка перебуває на розгляді у суді чи трибуналі держави-члена, рішення яких не можна оскаржити за допомогою правових засобів національного законодавства, цей суд або трибунал має порушити таке питання перед Судом.
Якщо таке питання порушено у справі, розгляд якої триває в суді або трибуналі держави-члена стосовно особи, яка перебуває під вартою, Суд ЄС діє із мінімальною затримкою.
Крім того, в Рекомендаціях для національних судів та трибуналів щодо ініціювання провадження стосовно ухвалення попереднього рішення Суду ЄС (2019/C 380/01) підкреслюється, що такі Рекомендації були розроблені для судів чи трибуналів Держав-членів ЄС. У п.1 вказаних Рекомендацій зазначається, що механізм звернення із запитом про ухвалення прийняття попереднього рішення, який є фундаментальним для права ЄС, спрямований на забезпечення уніфікованого тлумачення та правозастосування права ЄС в межах ЄС шляхом надання судам та трибуналам Держав-членів засобів для порушення питань, з метою ухвалення попереднього рішення, у Суді ЄС стосовно тлумачення права ЄС або дійсності актів, прийнятих інституціями, органами, офісами чи агенціями Союзу.
Суд ЄС має юрисдикцію розглядати преюдиціальні запити від судів держав-членів або третіх держав, якщо це передбачено міжнародними угодами, в яких ЄС або держави-члени є учасниками (ст.93 Регламенту Суду справедливості). Частина 2 ст.322 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом надає можливість арбітражній групі подавати преюдиціальні запити до Суду ЄС, якщо у неї виникає питання щодо тлумачення права ЄС.
У рішенні, ухваленому у справі Ceramika Paradyї sp. Z oo v Dyrektor Izby Skarbowej w Јodzi, від 06.03.2007 (справа C-168/06) Суд справедливості відмовив у розгляді преюдиціального запиту від адміністративного суду міста Лодзь (Польща), оскільки запит був поданий стосовно справи, яка була ініційована ще до вступу Польщі у ЄС, а отже, базувалася на праві, яке діяло до набуття членства Польщею. У справі Ceramika Paradyї польський суд звернувся із питанням щодо тлумачення Першої та Шостої Директив про ПДВ. Суд справедливості встановив, що фактичні обставини в основному провадженні стосувались періоду, який передував вступу Польщі до ЄС. Тому Суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції ухвалювати попереднє рішення у цій справі.
У справі Rechberger (справа С-140/97) австрійський суд мав розглянути вимоги кількох покупців, що придбали комплексні тури в туристичних операторів. У цій справі постало питання тлумачення Директиви про комплексні подорожі, комплексні відпустки та комплексні тури, які Австрія вже мала імплементувати з огляду на Угоду про Європейську економічну зону, підписантом якої була Австрія перед вступом до ЄС. У деяких справах провадження було відкрито перед вступом Австрії до ЄС, тоді як в інших справах провадження було відкрито після дати вступу. Суд ЄС дійшов висновку, що він має юрисдикцію ухвалити рішення щодо імплементації Австрією Директиви стосовно періоду, який слідував після вступу Австрії до ЄС.
Отже, з огляду на зазначені вище положення установчих договорів ЄС, зміст Рекомендацій Суду ЄС та беручи до уваги висновки Суду ЄС в наведених справах, суд дійшов висновку, що на сьогодні у Київського окружного адміністративного суду немає процесуальної можливості звертатись із запитом про ухвалення попереднього рішення до Суду ЄС.
Вирішуючи питання про порядок розгляду даної справи (форму адміністративного судочинства), суд виходить з наступного.
Нормами частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 КАС України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами частини 1 статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням вищевикладеного, складу сторін та предмету доказування, суд доходить висновку, що зазначена справа є незначної складності та відкриття провадження в адміністративній справі №320/28919/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що за правилами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно правил статті 19 КАС України (предметна юрисдикція) та статей 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Київським окружним адміністративним судом.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Керуючись статтями 12, 19, 25-27, 133, 162-163, 168, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Прийняти позовну заяву до розгляду.
Відкрити провадження у справі № 320/28919/25 за адміністративним позовом Приватного підприємства «АВЕРС - LVIV» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною Методику обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглядатись одноособово суддею Кочановою П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У задоволенні клопотання представника позивача про повідомлення Секретаріату Енергетичного співтовариства, що в ході провадження у справі порушується питання щодо тлумачення та застосування законодавства Енергетичного Співтовариства, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС - відмовити.
Витребувати у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг письмові пояснення щодо прийняття постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.06.2008 № 691 та постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1144 від 19.09.2017; №546 від 21.06.2018; № 1327 від 18.10.2022 року.
Встановити відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини третьої статті 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити учасникам справи, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (стаття 163 КАС України), відповідач - заперечення (стаття 164 КАС України), протягом п'ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.
Звернути увагу сторін, що відповідно до вимог статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копію даної ухвали направити сторонам. Відповідачу направити також копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням (http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кочанова П.В.