Рішення від 25.06.2025 по справі 320/55737/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року справа №320/55737/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548)

провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування обмеження в індексації пенсії з 01.03.2023 в сумі 4033,90 грн, з 01.03.2024 в сумі 1176,52 грн ОСОБА_2 та обмеження пенсії максимальним розміром з 20.03.2024;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження в індексації пенсії з 01.03.2023 в сумі 4033,90 грн, з 01.03.2024 в сумі 1176,52 грн. ОСОБА_2 та без обмеження пенсії максимальним розміром з 20.03.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо відмови в підвищенні з 01.03.2023, 01.03.2024 основного розміру пенсії враховуючи коефіцієнт 1,197, 1,0796.

Відтак, з метою зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату з урахуванням її підвищення з 01.03.2023 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.04.2024 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 №185«Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження збільшення сумою 1500,00 грн, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що відсутні законодавчі підставі для проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації пенсії.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію, призначену відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, позивач в межах заявленого спору не погоджується з діями суб'єкта щодо застосування з 01.03.2023 обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого п.1 постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». розміром 1500 грн, замість встановленого коефіцієнту збільшення 1,197, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом та з 01.03.2024 обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», розміром 1500 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Статтею 19 Закону №2017-ІІІ передбачено, що виключно законами України визначаються: величина порогу індексації грошових доходів громадян.

За змістом статті 2 Закону №1282-ХІІ індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6 розділу Прикінцеві положення Закону України від 22 жовтня 2022 року №3415-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон №3415-ІХ) установлено, що у 2024 році частина друга та абзац п'ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№49-51, ст. 376 із наступними змінами), частина друга статті 22, стаття 64 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №29, ст. 399; із змінами, внесеними Законом України від 15 лютого 2022 року №2040-IX), частина друга статті 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року №2620-IX), частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №13, ст. 178 із наступними змінами) застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Вказані норми Закону №3415-ІХ є чинними та неконституційними не визнавалися.

Таким чином, Законом №3415-ІХ делеговано Кабінету Міністрів України встановлювати порядок, умови та строки індексації пенсійного забезпечення у 2023 році.

Відповідно до пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік Кабінет Міністрів України 24 лютого 2024 року прийняв Постанову №168, пунктом 1 установив з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводити із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Також абзацом першим підпункту 1 пункту 2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Аналогічні вимоги викладені у Постанові №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

Як встановлено судом з матеріалів справи, розрахований ГУ ПФУ у Київській області розмір підвищення пенсії позивача згідно з Постановою №168 з 01 березня 2023 року становить 1500,00 грн та згідно з Постановою №185 з 01 березня 2024 року, тобто, застосовано приписи абзацу другого пункту 3 цієї Постанови.

На виконання вищевказаних постанов пенсії позивача склала - 23610 грн, в т.ч. підвищення до пенсії відповідно до Постанови №168 - 1500,00 грн, а з 01.03.2024 - 23610,11, в т.ч. підвищення до пенсії відповідно до Постанови №185 - 1500,00 грн, виплачується фактично, без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо перерахунку пенсії позивача для забезпечення індексації з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року з урахуванням абзацу другого пункту 3 Постанови №168.

Необхідно зауважити, що внаслідок прийняття Постанов №168, №185 розмір пенсійного забезпечення позивача збільшився, що ніяк не може вважатися обмеженням його прав.

На доводи позивача про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений визначати розмір індексації пенсії, суд повторює, що відповідно до пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону №3415-ІХ, який є чинним та не визнавався неконституційним, у 2023 році положення нормативно-правових актів, що стосуються проведення індексації пенсій (зокрема, частини другої статті 22, статті 64 Закону №2262-ХІІ, частини другої статті 42 Закону №1058-IV), застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

У Постановах №168, №185 Кабінет Міністрів визначив як строки проведення індексації пенсії (з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року), так і умови і порядок виплати індексації, що відповідає наведеним приписам закону.

Суд також зауважує на тому, що встановлення граничної суми індексації пенсії не можна ототожнювати з обмеженням максимального розміру такої пенсії. Обмеження розміру підвищення до пенсії не призводить до зниження розміру пенсії позивача та в сучасних реаліях відповідає умовам воєнного стану, що запроваджений на території України. Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів свідчить про обмеження верхньої межі індексації для того, щоб в умовах воєнного стану та дотаційних економічних ресурсів збалансувати потреби захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян. При цьому виключень щодо неврахування пункту 3 Постанови №168 під час проведення перерахунку пенсії законодавство не містить, зазначений пункт чинний, не суперечить вимогам закону та містить імперативну вимогу щодо граничної межу розміру збільшення, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.

Окрім того, позивачу під час проведення з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року підвищення (індексації) пенсії враховано підвищення пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (далі Постанова №118).

Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України у Постанові №168, встановивши у пункті 1 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197, абзацом другим пункту 10 постанови так само визначив умову, за якої розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 грн. Тобто, порядок та умови виплати індексації пенсій, зокрема, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, як у 2023 році згідно з Постановою №168, так у 2024 році згідно з Постановою №185, однакові.

Питання правомірності дій органу Пенсійного фонду щодо виплати з 01 березня 2023 року індексації пенсії у розмірі 1500,00 грн пенсіонеру, пенсія якого призначена на підставі Закону №2262-ХІІ, було предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 07 червня 2024 року у справі №420/25804/23. Так Верховний Суд вказав, що як положеннями статті 42 Закону №1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону №2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій. Положеннями Постанови №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови. Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500,00 грн.

Верховний Суд зауважував, що воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я. Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів - є вкрай важливою для Уряду. З цією метою Кабінет Міністрів України, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01 березня 2023 року з обмеженням верхньої межі індексації.

Верховний Суд у пункті 61 постанови від 07 червня 2024 року у справі №420/25804/23 виснував, що підвищення розміру пенсії позивача у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500,00 грн, із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови №118, відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивачу з 01 березня 2023 року встановлено підвищення до пенсії (індексацію) з дотриманням наведених вище нормативно-правових актів, перерахований розмір пенсії на підставі Постанови №168 фактично виплачується, а правові підстави для виплати індексації пенсії в розмірі вищому за суму 1500,00 грн у цьому разі відсутні. Таким чином, в межах спірних правовідносин відповідачем не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог з мотивів, викладених у позовній заяві, належить відмовити.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

З огляду на положення статті 1 Закону №796-XII, останній спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною першою статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно з частиною третьою статті 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Так само, у силу частини першої статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цього спору позивач оскаржує протиправність дій пенсійного органу щодо невиплати частини пенсії з 01.03.2024, після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, з огляду на обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.

Тому, днем з якого в позивача виникло право на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром з 20.03.2024, а не з 01.03.2024, як помилково вважає позивач.

Суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом №3668-VІ, що набрав чинності з 01.10.2011.

За положеннями статті 2 Закону №3668-VІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону №796-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічне положення з 01.10.2011 передбачене у частині третій статті 67 Закону №796-XII.

Однак 20.03.2024 Конституційний Суд України ухвалив Рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже з 20.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; так само, як і припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, оскільки їх визнано неконституційними.

З урахуванням наведеного вище суд зазначає, що з 20.03.2024 відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.

Отож з 20.03.2024 позивач має право на отримання пенсії по інвалідності без обмеження максимальним розміром.

У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За наведених обставин, з метою поновлення права позивача на отримання пенсії по інвалідності без обмеження її максимального розміру внаслідок визнання неконституційними приписів статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ України у Київській області щодо обмеження з 20.03.2024 розміру пенсії позивачу максимальним розміром, зобов'язавши відповідача здійснити з 20.03.2024 нарахування та виплату пенсії позивачу з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та індексації, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Позивач від сплати судового збору звільнений. Інші судові витрати у справі відсутні. Тож підстав для розподілу судових витрат немає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фістів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження з 20.03.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фістів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) здійснити з 20.03.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та індексації, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.

Попередній документ
128396670
Наступний документ
128396672
Інформація про рішення:
№ рішення: 128396671
№ справи: 320/55737/24
Дата рішення: 25.06.2025
Дата публікації: 27.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (07.08.2025)
Дата надходження: 23.07.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії