24 червня 2025 року Справа № 280/2470/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третя особа Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо складання та подання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновку та документів Позивачки щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю батька дитини позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбаченої статтею 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей;
зобов'язати Відповідача направити до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для розгляду та прийняття рішення, висновок та документи Позивачки про призначення та виплату одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 08 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2470/25.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є законним представником сина померлого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мобілізований на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в результаті ДТП під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується сповіщенням сім'ї №33 від 18 грудня 2023 року №5128 та свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 . За матеріалами кримінального провадження зареєстрованого 17.12.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за номером 12023220000001415 встановлено що кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто в порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, 17.12.2023 спричинено смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи в незареєстрованих шлюбних відносинах із загиблим ОСОБА_2 та маючи з ним спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в свідоцтві про народження якої вказано батьком ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнана потерпілою стороною у кримінальному провадженні 12023220000001415 від 17.12.2023, як представник малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідає інтересам дитини та передбачено статтею 242 Цивільного кодексу України. Позивачка, як законний представник дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час проходження військової служби в лавах Збройних Сил України. Листом від 18.03.2025 №20/1367 ІНФОРМАЦІЯ_8 , який є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив про неможливість направлення заяви та документів щодо виплати одноразової грошової допомоги до Департаменту соціального забезпечення міністерства оборони України у зв'язку з відсутністю документа що свідчить про причини та обставини загибелі ОСОБА_2 . Позивачка не погоджується з відповіддю Відповідача та вважаю бездіяльність Відповідача, що виразилось у відмові направити заяву та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, протиправним та таким що підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що відмова Позивачці у задоволенні її вимог, зокрема направлення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документів Позивачки, викликана неможливістю зробити висновок, чи підпадає батько її сина загиблий ОСОБА_2 під категорію осіб, за загибеллю яких відповідним особам сплачується одноразова грошова допомога. Для визначення з цього питання Відповідачу необхідний документ, що свідчить про причини та обставини загибелі ОСОБА_2 . Оскільки у акті службового розслідування, який наданий військовою частиною НОМЕР_1 зазначено, що старший солдат ОСОБА_2 під час його смертельного травмування знаходився у стані алкогольного сп'яніння, у Відповідача є всі підстави вважати, що за даним випадком одноразова грошова допомога не може бути призначена. Для визначення питання необхідний документ, що свідчить про причини та обставини загибелі ОСОБА_2 , та який не доданий до заяви. За таких умов, у відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на членів сім'ї загиблого не розповсюджується дія Закону, а, отже, документи від них не можуть бути прийняті та направлені до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що ОСОБА_1 є законним представником сина померлого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мобілізований на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 зазнавши травмування несумісного з життям в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в населеному пункті Слобожанське Харківської області, що підтверджується сповіщенням №33 від 18 грудня 2023 року №5128, виданим Військовою частиною НОМЕР_1 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 25.12.2023.
Відповідно до довідки про причини смерті від 18.12.2023, ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 , причина смерті - несумісна з життям тупа сукупна травма тіла.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12023220000001415, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 17.12.2023 близько 15.00 в районі будинку АДРЕСА_1 водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (командир відділення, солдат ВЧ НОМЕР_1 ), рухаючись на автомобілі Volkswagen LT, р.н. НОМЕР_3 , не впорався з керуванням та допустив виїзд автомобілю на праве узбіччя з його подальшим наїздом на перешкоду у вигляді дерева. Внаслідок ДТП тілесні ушкодження отримали водій ОСОБА_5 у вигляді: ЗЧМТ, СГМ, забійної рани лівого вуха, не контактний; пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (старший солдат, старший стрілець-оператор ВЧ- НОМЕР_4 ) у вигляді: ЗТГК, перелом кісток тазу, перелом лівого стегна. Пасажир ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (старший солдат ВЧ- НОМЕР_4 ) від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці подій.
Позивачка, як законний представник дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Листом від 18.03.2025 №20/1367 ІНФОРМАЦІЯ_8 , який є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, зокрема, про те, що до заяви додаються завірені копії, зокрема: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Заявником, ОСОБА_1 до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, яка надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_11 , всупереч пункту 20 Порядку, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013 не додано документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, закрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Окремо зазначено, що в акті службового розслідування, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 зазначено, що старший солдат ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 зазнавши травмування несумісного з життям в результаті дорожньо-транспортної пригоди, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Враховуючи викладене, у ІНФОРМАЦІЯ_11 відсутні підстави щодо направлення заяви та документів ОСОБА_1 , яка є законним представником сина померлого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо складання та подання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновку та документів щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю батька дитини позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбаченої статтею 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII) дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закон України №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 цього ж Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (частина 3 статті 16 Закону України №2011-XII).
Водночас у відповідності до частини 4 статті 24 Закону №2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Військовий обов'язок включає проходження військової служби (частина 3 статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
У свою чергу, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата складання актового запису про смерть;
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста, якого невпізнано та у подальшому встановлено відомості про нього, яких бракувало під час державної реєстрації смерті, - дата внесення змін до актового запису про смерть стосовно встановлення особи.
Згідно з пунктом 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі, зокрема:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
У відповідності до пунктів 12 Порядку №975, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Відповідно до пункту 23 Порядку №975 керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.
Строки подання рішення розпорядника бюджетних коштів уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги, а також строки видання наказу про виплату уповноваженим органом одноразової грошової допомоги встановлюються міністерствами та державними органами.
Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів.
Відповідно до пункту 29 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
Суд звертає увагу, що Порядком № 975 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.
У разі подання заяви в паперовій формі до неї додаються копії документів разом з оригіналами (для посвідчення цих копій), а у разі подання заяви засобами електронної пошти заява та копії документів подаються з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
До заяви додаються завірені копії, зокрема: постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.
Зазначений перелік документів є вичерпним, подання яких покладається на позивача.
З огляду на вищевказані положення, суд зазначає, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у встановлених законом випадках.
Разом з тим, така виплата не здійснюються, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення військовослужбовцем злочину, адміністративного правопорушення, дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або у разі навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства.
Крім того, суд вказує, що встановлений пунктом 20 Порядку № 975 обов'язок осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, подати необхідний перелік документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги є обов'язковою умовою для призначення такої допомоги і ґрунтується на необхідності перевірки уповноваженим органом відсутності обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону №2011-XII.
З огляду на це, суд зазначає, що відомості, які зазначаються, зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов'язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII.
Проте, позивачем до заяви про виплату одноразової грошової допомоги не додано та в матеріалах справи відсутній документ, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, зокрема про те, що вони не пов'язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.
Крім того, зі змісту листа від 18.03.2025 №20/1367, вбачається, що в акті службового розслідування, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 зазначено, що старший солдат ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 зазнавши травмування несумісного з життям в результаті дорожньо-транспортної пригоди, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), третя особа Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітряних сил, буд.6, код ЄДРПОУ 26632298) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова