Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 червня 2025 року Справа№640/20457/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053),
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому позивач просив суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" № 3893 від 02 листопада 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" № 3893 від 02 листопада 2021 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/20457/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
На підставі п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/20457/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.
18 березня 2025 року ухвалою суду адміністративну справу прийнято до розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Адміністративний позов відповідачем отримано 25.11.2022 року о 03:03 год, ухвалу суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 14.12.2022 року відповідачем отримано 14.12.2022 року о 22:23 год, ухвалу при прийняття до провадження адміністративної справи від 18 березня 2025 року відповідачем отримано 19.03.2025 року о 02:20 год, згідно довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІКС «Електронний кабінет».
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті “Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
В газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв'язку.
З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонування 5 жовтня 2021 року.
Відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Пункт 17 Положення про ЄСІТС визначає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Відповідач станом на 25 червня 2025 року відзив на адміністративний позов до суду не надав.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо перерахунку пенсійних виплат.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримувачем пенсії, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 826/12704/18, яким визнано протиправним та нечинним пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", позивач звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києва» щодо виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» складено нову довідку про розмір грошового забезпечення від 02 листопада 2021 року № 3893.
21 грудня 2022 року позивач звернувся із заявою щодо перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 3893 від 02 листопада 2021 року, проте отримав відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17 січня 2022 року, що підстав для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 грудня 2019 року, згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 02 листопада 2021 року № 3893, у відповідача немає.
Сторона позивача з такими діями відповідача не погоджується.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 42098368, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, організаційно-правова форма - орган державної влади.
З листа відповідача від 17.01.2022 №2600-0304-8/7426 суд встановив, що підставою для відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача відповідач зазначив те, що Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, яким було визначено умови, порядок та розміри перерахунку пенсій, не приймалось, і відповідно, повідомлення про проведення перерахунку пенсій, обчислених за нормами Закону №2262 від Міністерства соціальної політики України не надходило. Частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 визнано протиправним та скасовано пункт З постанови КМУ № 103. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, які передбачають проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, після дати набрання судовим рішенням законної сили, в тому числі з 01.12.2019, не приймалося.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обставини щодо відмови відповідача провести позивачу перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідачем не спростовано, водночас вони підтверджені наявними в адміністративній справі доказами, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до преамбули Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно ч. 1 статті 63 цього Закону, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частинами 3, 4 статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988 від 11.11.2015, яка набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" та приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання заслужений (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Відповідно до п. 3 Постанови № 103 в редакції чинній на момент її прийняття та проведення перерахунку пенсії позивачу, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Також, Постановою № 103 внесено зміни до Порядку № 45, зокрема, пункти 1 і 2 викладено в такій редакції:
“1. Пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
2. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.»
Пункт 5 викладено в такій редакції:
“5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При перегляді цього рішення в суді касаційної інстанції колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду зазначила, що: “величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення "розміру" перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
Адже, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пункт 5 Порядку № 45 до внесення змін Постановою № 103 був викладений в наступній редакції: “для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103, яким встановлювалися обмеження складових грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії, а в подальшому вказаний пункт виключено на підставі постанови КМУ № 1088 від 24.12.2019.
Суд зазначає, що врахування премії у середньому розмірі за січень 2016 року під час перерахунку пенсії стосувалося лише перерахунку, проведеного у січні 2016 року, подальші перерахунки підлягали проведенню на загальних підставах.
В рішенні у справі № 826/12704/18 суд зазначив, що пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний пункт 3 Постанови № 103 встановлює зменшення виплати пенсії особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, та фактично звужує складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Таким чином, оскільки саме з 19.11.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення і премій, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови № 988 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Викладене, у свою чергу, свідчить про те, що право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення виникло у позивача з 01.12.2019, оскільки, як було підкреслено вище, скасування 05.03.2019 у судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови №103 та 19.11.2019 пункту 3 Постанови №103 у контексті спірних правовідносин не змінює алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, передбачений Порядком № 45.
Така позиція суду, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, що стосується не тотожних, але близьких за своїм змістом правовідносин.
Поряд з тим, суд зазначає, що ст. 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Тобто, з контексту цієї норми вбачається, що такі документи (у тому числі і довідки) можуть бути надані безпосередньо до органу Пенсійного фонду пенсіонером.
Законодавчими та нормативними актами не встановлено заборони позивачу або органам МВС направити таку довідку до органу ПФУ без відповідного запиту.
Також суд, зазначає, що Порядок № 45 застосовується при видачі довідки у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем направлено відповідачу оновлену довідку, факт направлення довідки та отримання її відповідачем останнім не заперечується та не спростовується матеріалами справи.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений Постановою Правління ПФУ від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до усталеної правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 686/15836/16-а та від 27.02.2019 у справі №753/23503/16 та у постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, системний аналіз норм Порядку №3-1 та ст. 63 Закону № 2262-ХІІ у своєму взаємозв'язку дав суду підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Аналізуючи наведені норми пенсійного законодавства, вбачається, що зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою №45, внесені Постановою № 103 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.
Відтак, оскаржені та скасовані судом пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ, зокрема позивача.
При цьому, слід враховувати, що частина третя статті 11 Закону №2262-ХІІ встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, суд вважає, що з огляду на визнання протиправними та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року, застосуванню підлягає попередня редакція вказаної норми.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (ч. 3).
Поряд з цим, правовідносини з аналогічними обставинами були предметом розгляду у справі № 560/3290/21, за наслідком якого Верховний Суд у постанові від 13.07.2023 року дійшов висновку, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме ч. 3 ст. 51 Закону №2262-XII.
Поряд з цим, Верховний Суд у котре наголосив, що право на проведення перерахунку пенсії в означеній категорії справ виникло саме з 01.12.2019 року та зазначив, що заява пенсіонера та додані до неї документи, які дають право на подальше підвищення пенсії (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій), є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, за умови, якщо її видача державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45, обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Аналогічні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №440/14286/21, від 13.07.2023 у справі № 560/5483/21 та інших.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії порушено право позивача на отримання пенсії в належному розмірі, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про ефективність обраного стороною позивача способу захисту.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, згідно квитанції № 76 від 14.11.2022 року.
Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір у розмірі 992,40 грн з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" № 3893 від 02 листопада 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" № 3893 від 02 листопада 2021 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Повний текст рішення складено та підписано 25 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко