25 червня 2025 рокуСправа №160/19014/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мудрої Індіани Анатоліївни про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/19014/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача, в якій вона просить суд змінити спосіб виконання рішення суду по справі № 160/19014/21 від 17.12.2021 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в частині “зобов'язати здійснити з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, входячи з розрахунку 82% суми грошового забезпечення, на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури № 21-4вих-21 від 01.04.2021 року без обмеження її граничного (максимального) розміру», на “стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року в сумі 658 722,22 грн.».
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначила, що боржник не виконує рішення суду в частині виплати нарахованої заборгованості внаслідок здійсненого перерахунку пенсії у розмірі 658 722,22 грн. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника органами Державної казначейської служби України. Вважає зазначені обставини такими, за яких суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. На підставі викладеного, заявник просить суд задовольнити вимоги викладені у заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2025 року о 13:00 год.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
19.06.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, в якому вона просить суд перенести розгляд справи №160/19014/21 на іншу дату та час, оскільки позивач та адвокат позивача Мудра І.А. не можуть з'явитися на зазначений час та дату, у зв'язку з перебуванням у відпустці у іншій місцевості.
Суд зазначає, що на підтвердження викладених у вказаному клопотанні обставин представником позивача не надано жодних доказів. Крім того, розгляд даної категорії заяв потребує відбувається в скорочені терміни, а згідно з ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду заяви.
Також 23.06.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви без участі його представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи особливості розгляду справи, передбачені ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року по справі №160/19014/21 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії без обмежень її граничного розміру;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 82 % суми грошового забезпечення, на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури № 21-74вих-21 від 01.04.2021 року без обмеження її граничного (максимального) розміру;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1362,00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.12.2021 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Рішення суду від 17.12.2021 року по справі №160/19014/21 набрало законної сили 18.01.2022 року.
На виконання зазначеного рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 31.01.2022 року видано позивачу виконавчі листи по даній справі, що підтверджується розпискою про отримання наявною в матеріалах даної справи.
Виконавчий лист щодо зобов'язання вчинити певні дії позивачем було подано для примусового виконання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
11.07.2024 року на адресу суду від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із неможливістю повністю виконати рішення суду на підставі п.11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до листів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.02.2024 року № 21441/01-16 та від 16.06.2025 року №0400-010406-8/114247 на виконання рішення суду від 17.12.2021 року по справі №160/19014/21 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року в сумі 658 722,22 грн.
Вважаючи, що є обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду від 17.12.2021 року у даній справі, виникла необхідність у зміні способу та порядку виконання судового рішення, заявник звернувся до суду із цією заявою.
Дослідивши подані письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024 року, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
З урахуванням припису абз. 2 ч.3 ст.378 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024 року, суд дійшов висновку, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року по справі №160/19014/21 набрало законної сили 18.01.2022 року, позивачу нараховано суму доплати за період з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року у розмірі 658 722,22 грн., але на даний час відповідачем нарахована сума не виплачена. Тобто судове рішення не є виконаним у повному обсязі.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року по справі №160/19014/21 в частині зобов'язання вчинити певні дії, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року в сумі 658 722,22 грн., як передбачено 2 ч. 3 ст.378 КАС України.
Крім того, суд зауважує, що правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від у постановах від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а, тощо, не є застосовною, оскільки сформована внаслідок аналізу процесуальних норм, які суттєво змінені з 19.12.2024 року.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.378 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення по даній справі.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мудрої Індіани Анатоліївни про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/19014/21 - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року по справі №160/19014/21 в частині “зобов'язати здійснити з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, входячи з розрахунку 82% суми грошового забезпечення, на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури № 21-4вих-21 від 01.04.2021 року без обмеження її граничного (максимального) розміру», шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року в сумі 658 722,22 грн.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна