Рішення від 24.06.2025 по справі 160/11622/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року Справа № 160/11622/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

22 квітня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Ратушної Руслани Павлівни, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 046050024123 від 25.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 із зобов'язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : 1) період роботи електрозварником третього розряду в ДП « Криворізький державний залізорудний комбінат» з 15.09.1997 по 31.12.1998 (1 рік 3 місяці 17 днів) до загального трудового стажу, 2) період роботи підземним електрогазозварником за Списком №1 повний робочий день з 30.06.1999 по 26.05.2004 (4 роки 10 місяців 28 днів) до Списку №1, 3) період роботи підземним електрогазозварником за Списком №1 повний робочий день з 30.06.1999 по 26.05.2004 (4 роки 10 місяців 28 днів) до періодів роботи підземним кріпильником з 27.05.2004 по 28.02.2025, які становлять 20 років 9 місяців 2 дні, що передбачено 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 18.03.2025 року призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) відповідно до статті 8 Закону України »Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати призначену з 18.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.03.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно ч. 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішенням про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 046050024123 від 25.03.2025, позивачу було відмовлено в призначені пенсії у зв'язку з тим, що за доданими документами та загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки трудову книжку завірено печаткою УРСР. Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що порушує гарантовані Конституцією соціальні права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем-2 12.05.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що вік Позивача на день звернення - 46 років 08 місяців 26 днів. Стаж Позивача становить 55 років 01 день (із урахуванням додаткових років за Списком №1), з них пільговий стаж заявника на роботах підземних та професій, що затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 №202 становить 25 років 04 дні:- стаж підземних робот, професій по пост. 202 (25 років) складає 20 років 09 місяців 02 дні;- стаж за Списком №1 становить 04 роки 03 місяці 02 дні. До страхового стажу не зараховано періоди роботи, зокрема період роботи з 15.09.1997 по 31.12.1998, згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки трудову книжку завірено печаткою УРСР. За доданими документами до пільгового стажу зараховано всі періоди. Зазначив, що до пільгового стажу зараховано періоди роботи:- по Списку № 1 з 30.06.1999 по 11.04.2000, з 08.12.2000 по 26.05.2004 на підставі довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 186 від 28.02.2025.- по ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, пр.1, п.а-в з 27.05.2004 по 28.02.2025 на підставі довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 186 від 28.02.2025. Отже, враховуючи вище викладене, у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону №1058 через відсутність необхідного пільгового стажу. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.03.2024 №046050024123 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових 6 умовах винесене на підставі положень чинного законодавства, є правомірним та законним, а отже відсутні підстави для скасування такого рішення.

Відповідачу-1 було направлено копію зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 24.04.2025. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався. Відповідачем до суду подано матеріали електронної пенсійної справи позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 18.03.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 046050024123 від 25.03.2025, позивачу було відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу передбаченого частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що вік заявника 46 років 08 місяців 26 днів. Стаж заявника становить 55 років 01 день (із урахуванням додаткових років за Списком №1), з них пільговий стаж заявника на роботах підземних та професій, що затверджені Постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 №202 становить 25 років 04 дні: - стаж підземних робот, професій по пост. 202 (25 років) складає 20 років 09 місяців 02 дні; - стаж за Списком №1 становить 04 роки 03 місяці 02 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами та загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки трудову книжку завірено печаткою УРСР.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абзац 10 частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до частин 1, 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах передбачене статтею 114 розділу XIV-1 ("Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян") Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з частиною 5 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Такі ж правила містяться у статтях 13, 14, 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якими передбачені пенсії за віком на пільгових умовах, особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, та взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями.

Пунктом 5 постанови Верховної Ради України №1931-Х1І від 06.12.1991 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих вимоєчних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 від 16.07.1997 року підтверджено, що останній працював на різних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах:

- з 16.07.1997 по 08.09.1997 працював електрозварником третього розряду у ВО «Кривбасруда»;

- з 15.09.1997 по 29.06.1999 у шахті ім.В.І.Леніна ВО «Кривбасруда» працював електрозварником третього розряду в ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат»;

- з 30.06.1999 по 15.01.2003 - підземний електрогазозварник;

- з 16.01.2003 по 26.05.2004 - підземний електрогазозварник;

- з 27.05.2004 по теперішній час продовжує працювати - підземний кріпильник.

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.

Також вищезазначена трудова діяльність підтверджується довідкою від 28.02.2025року №186 відділ 53-18 АТ «Криворізький залізорудний комбінат» Про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Враховуючи те, що у трудовій книжці та довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивача містяться всі необхідні відомості про його трудову діяльність, а саме «підземний електрогазозварник», «підземний кріпильник» - суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу: період роботи електрозварником третього розряду в ДП « Криворізький державний залізорудний комбінат» з 15.09.1997 по 31.12.1998 (1 рік 3 місяці 17 днів) до загального трудового стажу; період роботи підземним електрогазозварником за Списком №1 повний робочий день з 30.06.1999 по 26.05.2004 (4 роки 10 місяців 28 днів) до Списку №1; період роботи підземним електрогазозварником за Списком №1 повний робочий день з 30.06.1999 по 26.05.2004 (4 роки 10 місяців 28 днів) до періодів роботи підземним кріпильником з 27.05.2004 по 28.02.2025, які становлять 20 років 9 місяців 2 дні, що передбачено 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

При цьому, таке право не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно також кореспондується з нормою, викладеною у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які відносяться до Списку № 1.

Таким чином суд вважає, що періоди роботи ОСОБА_1 , з повним робочим днем під землею відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 16.07.1997 року є такими, що віднесені до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджених Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994р.

Суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, розглядаючи питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, протиправно не провів взаємозалік цих періодів роботи позивача, які дають йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі №П/800/490/15 як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 046050024123 від 25.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), тому вимоги позивача: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати призначену з 18.03.2025 ОСОБА_1 , пенсію незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - є передчасними.

Тому належним захистом порушених прав позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 22.04.2025 року.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача судовий збір у сумі 484,48 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків ,Харківський р-н, Харківська обл.,61022; ІК в ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 046050024123 від 25.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків ,Харківський р-н, Харківська обл.,61022; ІК в ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 червня 2025 року.

Суддя Е.О. Юрков

Попередній документ
128395300
Наступний документ
128395302
Інформація про рішення:
№ рішення: 128395301
№ справи: 160/11622/25
Дата рішення: 24.06.2025
Дата публікації: 27.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (05.02.2026)
Дата надходження: 22.04.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Розклад засідань:
13.11.2025 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд
25.12.2025 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУКМАНОВА О М
суддя-доповідач:
ЛУКМАНОВА О М
ЮРКОВ ЕДУАРД ОЛЕГОВИЧ
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області
позивач (заявник):
Закрепа Олександр Васильович
представник позивача:
Ратушна Руслана Павлівна
суддя-учасник колегії:
БОЖКО Л А
ДУРАСОВА Ю В